Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Право на аборт — особиста справа жінок чи влади?

22 жовтня 2020 року Конституційний суд Польщі визнав незаконним право жінки на аборт у разі виявлення у плода серйозної вади або невиліковного захворювання. Кількість таких абортів становить приблизно 98% від загальної кількості абортів у Польщі. У той самий день почалися акції протесту, які згодом охопили всі великі міста країни, а 3 листопада прийняття закону було припинене (але не заборонене) через масове невдоволення громадян. Але чи є гуманним таке рішення з точки зору прав людини? Чи може взагалі хтось, окрім вагітної жінки, вирішувати долю плода? І за яких причин переривання вагітності можна вважати допустимим?

Варто зазначити, що проблеми з дозволом на аборт у Польщі існують давно. Так, в 1993 році польським жінкам заборонили робити аборти з соціальних причин, наприклад, коли вагітність переривають через скрутне матеріальне становище жінки або небажання мати дітей. Від того часу аборти були дозволені в разі, якщо вагітність є наслідком зґвалтування, інцесту, загрожує життю чи здоров’ю матері, або плід має генетичні патології. Зараз влада хоче залишити можливість переривання вагітності лише в разі зґвалтування чи інцесту (що важко довести), або ж за умови загрози життю матері. 

Польща — країна з сильним впливом церкви на політичні процеси. У Європі відсутні подібні заборони та закони. Станом на 2020 рік кожна жінка має право перервати вагітність за власним бажанням чи результатами медичних показників, або за своїм соціальним становищем. Офіційно максимальним терміном для переривання є 12 тижнів вагітності, але в разі виявлення певних патологій чи за умови загрози життю жінки операційне втручання може проводитися до 20 тижня. Серед науковців (та й у суспільстві) немає одностайного визначення, коли плід можна вважати повноцінною людиною. Існує велика кількість організацій, дії яких спрямовані на те, аби схилити жінок до народження дитини у будь якому разі, мовляв, «він вже все розуміє». 

У розвинутих країнах сучасного світу аборт на визначеному терміні майже не наносить шкоди жіночому організмові, на відміну від втручань 20-30 років тому. Тобто, той відсоток смертності, що жахав кожного, хто чув термін «аборт», та вірогідність безпліддя наразі є стереотипами.

За оцінками Інституту Гуттмахера в США, щорічно в світі налічується 99 млн незапланованих вагітностей, а це 44% всіх зачать. І далеко не кожна жінка може перервати вагітність, навіть якщо хоче. За даними ООН за 2019 рік, щороку в світі проводять 25 мільйонів абортів в небезпечних умовах, близько 7 мільйонів жінок під час таких маніпуляцій отримують травми або стають безплідними, а близько 22 тисяч жінок помирають. За традицією, забороняють аборти в нерозвинених бідних країнах, а також країнах із радикальним ісламізмом (контрацепцію там теж заперечують). У багатьох країнах аборти — кримінальний злочин, навіть якщо вагітність загрожує здоров’ю жінки, а деяких жінок засуджують до тюремних термінів за викидень.

За минулий рік в Україні штучне переривання вагітності зробили майже 75 тис. жінок. Про це, у відповідь на інформаційний запит 112.ua, повідомив директор Департаменту реалізації політик Міністерства охорони здоров’я України Андрій Гаврилюк.

Важливо, що наведена статистика розрахована за даними медичних закладів, підпорядкованих Міністерству охорони здоров’я.

Активісти всього світу наголошують: рішення щодо розвитку вагітності та народження дитини має приймати лише жінка. У випадку, коли чоловіки намагаються відстояти своє право на це рішення, треба зазначити: усі наслідки пологів та змін у організмі дістаються лише жінці, вона не має 100% впевненості, що батько малюка братиме участь у його житті фізично та фінансово. Окрім того, піклування про малечу все ще у більшості випадків переходить до жінки, хоча й обидва партнери мають однакову відповідальність.

Міжнародна правозахисна організація «Amnesty International» (AI) наприкінці вересня цього року закликала суспільство повністю декриміналізувати аборти та зробити їх доступними для всіх.

«До абортів слід ставитися таким же чином, як і до будь-якого іншого виду медичної допомоги», — заявив старший директор AI з досліджень і захисту прав людини Раджат Хосла. За його словами, до будь-кого, хто бажає зробити аборт, слід проявляти співчуття й поважати його людську гідність. 

У разі народження небажаної дитини жінки нерідко відчувають брак любові до новонароджених через відчуття змови та репродуктивного насильства. 

Слід зазначити, що під час карантину та відсутності планових госпіталізацій велика кількість жінок були змушені залишити вагітність через складнощі оформлення документів та запису до лікаря. З точки зору державної політики щодо підвищення народжуваності, спосіб досить дієвий, але, безперечно, насильницький у відношенні до жінки як особистості.

Питання «народжувати чи залишити» плід (або дитину) завжди не матиме правильної відповіді. Існує безліч умов, за яких ця процедура є необхідністю або зваженим рішенням. У будь якому разі, останнє слово завжди повинно залишитися за жінкою. На законодавчому рівні. 

Обов’язково.

Дар’я Лопатюк

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний

Студентські газети – результат колективної роботи майбутніх журналістів

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи викладають дисципліну, що направлена на відточення студентами практичних навичок володіння словом, – журналістську майстерність. На цих заняттях студенти

Осінь по-карпатськи

Карпати – багата культурна історія, збирання ягід та грибів, катання на лижах і сноуборді, риболовля, купання в гірських річках і просто естетична насолода краєвидами. Ми