Постав собі просте запитання: яка кількість інформації супроводжує мене щодня? Я відповім тобі – цієї інформації безліч. Із цього витікає наступне запитання: кому, чому і як я можу довіряти з цього нескінченного потоку новин? Продовжуй читати, якщо хочеш навчитися фільтрувати інформацію, адже редакція SoloVero підготувала декілька порад саме для тебе.
Для початку слід згадати, що будь-який перебіг інформації – це наслідок діяльності того чи іншого ЗМІ. У сучасному світі ми маємо декілька варіантів: преса, радіо, телебачення та Інтернет. Якщо ж у перших трьох працюють професіонали-журналісти, які знають свою роботу і перевіряють отримані дані перед їх публікацією, то Інтернет (саме про нього буде йти мова) – це простір із нереальними масштабами. Тут є домішки потрібних нам фактів і фейкових новин, правдивих і неправдивих свідчень, особисті сторінки публічних, відомих людей і їх штучно створені сторінки-аналоги. А так, як Інтернет – це люди, які різні за своєю природою і часом дуже емоційні, то усе це знаходиться у межах норми. Також не можна забувати, що фото та відеоматеріали – складові Інтернет простору – є так само носіями інформації, а враховуючи сучасні методи підробки і спотворення зображення, з ними варто бути особливо обережними. Потрібно лише зберігати пильність, мати певні знання і користуватися ними заради власної безпеки.
Власне, фільтром для інформації слугує верифікація (перевірка, точність, достовірність даних). Вперше, хоча і дуже незрозуміло, про верифікацію висловився Вітгенштейн, австрійський філософ і логік, представник аналітичної філософії: «Пропозицію можна зрозуміти тоді, якщо ми знаємо, за яких умов вона може бути істинною. Це означає, що потрібно не знання того, чи є пропозиція істинною або хибною, але знання обставин, які дозволяють встановити її істинність». Надалі, принцип верифікації запровадили та вдосконалювали члени Віденського гуртка у 20-30 роках XX століття, які називали цей процес процедурою перевірки істинності знань. У сучасному розумінні, це детальний розбір і аналіз отриманої інформації, заради встановлення її достовірності і відповідності до дійсності.
Користуючись відкритими даними, а також «Посібником з верифікації», який був розроблений Інститутом Пойнтера під керівництвом Крейга Сільвермана, наша редакція виокремила 4 етапи перевірки інформації.
- Походження інформації
Суть полягає в оригінальності певного контенту. Це має бути чітке відображення дійсності і правдиві факти по відношенню до події чи явища. Розглянемо на прикладах. Якщо це фото або відео, використовуйте засоби пошуку на зразок TinEye – пошукова система, яка допоможе визначити, чи не було присутнє зображення на просторах Інтернету раніше, до цього часу. Якщо це пост у соціальних мережах (Facebook, Twitter), враховуйте автора цього повідомлення, переходьте на його акаунт, щоб переконатися, що це не фейк. Довіряти можна профілю з усім відомою «синьою галочкою». Таким чином соцмережі позначають перевірені акаунти: наведіть курсор на позначку і якщо з’явиться фраза «профіль верифіковано», тест на довіру вважайте успішним.
- Джерело
Найважливіше тут – ідентифікувати першоджерело, знайти відповідального за контент, або ж найпершого у ланцюжку передачі інформації. При потребі, встановити з ним контакт. Щоб людина відповідала чесно, потрібно ставити прямі запитання та розпитувати про деталі. Якщо ви натрапили на брехуна, то найчастіше він заплутається у подробицях і видасть сам себе. Звучить просто, та чи виконуєте ви ці прості кроки на шляху до правди?
- Дата
Звісно для нас важлива актуальність інформації, саме тому необхідно перевіряти дату створення контенту. Часом це зробити дуже непросто, але увагу звертайте на деталі. Для прикладу: переглянувши відеоряд, ви не можете визначити, яким числом датується зйомка. Якщо зображено було певну подію, скористайтеся пошуковою системою і визначте дату і час цієї новини. Якщо відео зображає події на вулиці, зверніть увагу на погоду і так само перевірте прогноз за той чи інший період у цій місцевості. Складніше буде ідентифікувати відео із зображенням однієї лише людини на ньому. У такому випадку залишається переглянути коментарі та обговорення інтернет користувачів з приводу цього відеоматеріалу.
- Місце розташування
Останній етап перевірки – де було створено контент? Тут на допомогу приходять Google Maps та позначки геолокацій, що з легкістю визначать точне місцеположення. При їх відсутності впізнаваними можуть стати будівлі довкола, із розпізнаванням яких вам зможуть допомогти інші користувачі мережі і, скоріше за все, знайдеться людина, яка впізнає місце зйомки.
Оскільки 31 березня проводитимуться вибори у президенти України, використовуйте ці поради задля перевірки рекламних кампаній різних кандидатів. Радимо вам не приділяти увагу рекламним банерам та політичним агітаціям, а в першу чергу звернути увагу на такі аспекти: передвиборчу програму кандидата, його особистість та політичну діяльність, риси характеру та манери поведінки, біографію, а також соціальну участь у житті країни і чи був кандидат замішаний у гучних скандалах/розслідуваннях.
Підсумовуючи вище перелічені настанови щодо перевірки даних, пам’ятайте про те, що інформація не просто достовірна або ж ні, а що вона пройшла цілий процес верифікації. Безумовно краще, коли цей процес здійснили безпосередньо ви і тепер можете із впевненістю ділитися цією новиною із оточуючими.
Бабиніна Єлизавета