Професійна баскетбольна команда під брендом ОНУ

Два місяці тому в стінах нашого університету була створена однойменна баскетбольна команда. За цей невеликий строк команда вже успішно взяла участь у турнірі, має власних спонсорів, адміністратора, фотографа, відеооператора та менеджера з ведення соціальних мереж. Наша редакція відвідала тренування команди та докладніше дізналася про неї. 

БК «ОНУ» – приватна команда під брендом Одеського Національного університету імені І.І. Мечникова. Явище створення приватної команди на базі університету в Одесі вперше, але такий досвід вже є в Харкові та у Львові. 

Ініціатором створення команди є її капітан, колишній студент нашого університету факультету міжнародних відносин, політології та соціології – Олександр Волков. 

• Олександре, як у тебе виникла ідея створення команди? 
• Я знаю, що у нас в університеті є баскетбольна команда, але вона не розвивається й стосовно баскетболу про наш університет за його межами ніхто не знає. Тому в мене виникла ідея створити команду як зі студентів нашого університету, так і з інших гравців, разом з якими я грав до цього. Та заявити її (команду) під брендом ОНУ на чемпіонат Одеси та, з недавніх пір, на чемпіонаті Чорноморська. 
• Як університет сприйняв цю ініціативу? 
• Мені було дуже цікаво, як університет до цього поставиться. Тому що вже близько десяти років у цій залі не проводилися офіційні баскетбольні ігри, такі, як зараз, великі змагання, під егідою федерації баскетболу України. Відбулося декілька зустрічей з адміністрацією університету, ми обговорили всі деталі й університет дав добро, зацікавившись тим, що з’явиться команда, буде розвиток, і про нас почують. 

Команда – це, насамперед, її гравці, пошуком і залученням яких займаються капітан команди Олександр Волков та головний тренер – В’ячеслав Риженко, студент четвертого курсу факультету політології та соціології ОНУ імені І.І. Мечникова. Зокрема, учасниками команди стають ті, з ким В’ячеслав і Олександр були знайомі раніше. «У нас є дружні відносини з багатьма з цих гравців, ми знаємо, хто як грає, як ставиться до тренувань та всього процесу. Тому для нас було головне, щоб ми покликали людей, які будуть більше зацікавлені не в розвитку індивідуальних своїх якостей, набору очок, а саме в команді, щоб створився колектив, який у майбутньому може змагатися не лише на чемпіонаті Одеси», – розповідає Олександр. 

На даний момент у заявці на чемпіонати фігурують 14 гравців. Серед них студентами нашого університету є В’ячеслав Риженко, Микита Єгоров, Володимир Смоляков та Олег Михальченко. Також у команді фігурують три легіонери: Дані Алегбелейе (Нігерія), Махді Азау (Марокко), Келвін Мулбах (Ліберія). Показовим є те, що кожен гравець БК «ОНУ» має чималий досвід та низку професійних досягнень. 

Хлопці не отримують фінансової винагороди за тренування та ігри, але у команди є спонсори, які допомагають з деякими витратами. За співробітництво зі спонсорами відповідає адміністратор команди – Євгеній Буковський, також студент нашого університету факультету міжнародних відносин, політології та соціології. Команда має три офіційних спонсори: домашній комплекс для вечірок «House of culture», бренд одягу «SAD» та  будівельна фірма «Alex and Alex». Саме за допомоги спонсорів команда придбала власну форму, яку гравці одягають на матчі. 

Форма є складовою іміджу, а складовими перемоги є тренування, зіграність та комунікація всередині команди. Про це нам розповів головний тренер БК «ОНУ» В’ячеслав Риженко:

• Як вибудована твоя методика тренувань? 
• У мене достатньо досвіду, я грав у США, закінчив спортивну школу, зараз тренуюся із молодіжною командою, нашої міської команди – БК «Одеса-2». Тобто я зібрав по крихтам весь досвід з кожної школи і так вивів свою методику тренувань. 
• Як відбувається підготовка до матчів? 
• У нас є низка комбінацій, це найважливіше, вони підходять під підготовку до будь-якого матчу. Окрім цього, попередньо я маю поняття, яка команда проти нас гратиме, і я знаю, кого виводити в старт, хто скільки гратиме. 
• Команда існує не так давно. Чи впливає це на зіграність? 
• Так, поки що в цьому є проблема, тому що хлопці ще не розуміють, хто, де, як пересувається, їм не вистачає комунікації під час гри. Але, я думаю, це можна виправити, ще місяць-два, і всі хлопці знатимуть один одного від А до Я. 
• Як саме відбувається комунікація під час гри? 
• Припустімо, гравець знаходиться у захисті й стоїть спиною до м’яча, він не бачить, що відбувається кидок, тоді треба кричати «я йду на підбір» або «я на м’ячі», щоб знали, хто виходить на гравця.  Або «я підстрахую», «я останній на підстраховці», гравець поруч із м’ячем знатиме, що, якщо передача відбудеться через весь майданчик, його підстрахують.
• Іноді ти виходиш на майданчик в якості гравця. Чи важко бути гравцем та тренером в один і той же час? 
• Так, це дуже складно, тому що, коли ти граєш, ти думаєш про одні завдання, а як тренеру, який грає, тобі треба фокусуватися на якихось інших цілях. Тобто ти маєш контролювати хлопців, як вони рухаються, що вони роблять, як захищаються, це досить складно. І водночас, якщо ти граєш, якщо ти не сидиш на лавці в момент гри, тобі треба ще контролювати заміни, це теж досить складно тому, що ти не завжди спостерігаєш кожного гравця в процесі гри.

Гра – хвилюючий момент для кожного з команди, у гравців є чотири чверті, один м’яч і один майданчик, щоб показати весь досвід та пророблену ними роботу. Але в команді є люди, які знаходяться за межами майданчику, виконуючи при цьому велику роль в її інфраструктурі. Як зазначалося раніше, у команді є посада адміністратора, яку займає Євгеній Буковський, SMM менеджера – Софія Мартіросян, яка займається сторінкою команди в Інстаграм (@onu_basketball_team), відеооператора – Дар’я Фролова та фотографа – Аріна Дерменжі. 

З Аріною ми поспілкувалися щодо специфіки роботи фотографа з баскетбольною командою. Дівчина навчається в нашому університеті на другому курсі факультету міжнародних відносин, політології та соціології, займається фотографією понад три роки, до команди потрапила через запрошення адміністратора. 

• Чи є відмінність між звичайними зйомками та зйомкою команди? 
• Так, велика. Я, в основному, спеціалізуюсь на портретних зйомках та «лав сторі» – це абсолютно інший стиль. За час зйомок тренувань та ігор я зрозуміла, що важливою фішкою є те, що потрібно стежити за м’ячем. Ну, і звичайно, в налаштуванні фотоапарата є своя специфіка. 
• Чи не боїшся м’яча під час зйомок?
• Є великий страх, особливо за техніку. Я постійно втікаю на другий поверх (сміється), тому що, дійсно, буває страшно. 
• Скільки фото в тебе виходить за гру? Та як ти їх обробляєш? 
• Вихідників у мене виходить близько тисячі, відредагованих я видаю близько двохсот. Щодо обробки, у кожного фотографа є власний фірмовий стиль, я накладаю свої власні пресети на фото та підкручую, що треба. 

17, 23, 98, 5, 16, 55 … це не просто набір цифр, а номери гравців, за якими їх ідентифікують, які мають певне значення для кожного з них. Номери гравці обирають самотужки, а за яким принципом, розповідають самі хлопці: 

«У моєї сестри день народження шістнадцятого числа», – Микита Єгоров; 

«Це дата річниці знайомства з моєю дружиною – 4.04», – Олександр Гужва-Віллоу, грає під номером 44; 

«Я переважно граю під десятим номером, але дізнавшись, що в нас буде біла форма, обрав номер сімнадцять, бо така з десятим в мене вже є. Справа в тому, що якщо ми збираємося грати за межами команди, для себе, бажано мати різну форму», – Стівен Блатін; 

«Є декілька гравців, які грають під цим номером, й вони мені подобаються. Це Ілля Сидоренко, українець з супер ліги та Джейсон Вільямс з NBA, такий епатажний чоловік, мені подобається його стиль гри. Плюс, такий номер – щось несхоже на інших, частіше в баскетболі беруть 23, 24 номери, а цей використовують рідко», – В’ячеслав Риженко, номер 55. 

«Тому що рік мого народження, я звик грати під цим номером, можна сказати, це мій щасливий номер, з яким я виграв не один чемпіонат», – Олександр Волков, номер 98. 

«Я весь час грав під сьомим та п’ятим номерами, п’ятого числа в мене день народження, тому залишив його», – Дмитро Матвієнко. 

Баскетбол – серйозний вид спорту, який потребує злагодженості та концентрації, але всі ми люди – й іноді трапляється непередбачуване. Учасники команди поділилися з нами дотепними випадками зі свого досвіду:

«На позаминулій грі залишалось вісім секунд для нападу іншої команди, я подумав, що у нашій команді  – й зі своєї половини майданчику закинув м’яч в кільце», – розповідає Дмитро Матвієнко. 

«У мене є свій рух, коли я закидаю м’яч, це виходить мимоволі та вже стало своєрідною фішкою всередині команди. Можна сказати, якщо я не закинув м’яча таким способом, гра не вдалася»,  – Махді Азау. 

«Багато класного було. Взагалі хочу відмітити, що всі тренування в нас відбуваються у веселому режимі. Звичайно, кожен розуміє, навіщо сюди прийшов, у нас є дві години часу, потрібно викладатися максимально. Але жорсткої атмосфери немає, ми можемо жартувати, ми зустрічаємося до тренувань, відпочиваємо разом після них», – Стівен Блатін.

Зараз БК «ОНУ» бере участь в Південному дивізіоні Одеси та вже заявлена на чемпіонат Чорноморська. Домашні ігри команди проходять в спортивному комплексі нашого університету. Відвідати гру та підтримати хлопців може кожен, але за наявності негативного ПЛР-тесту або COVID-паспорту. Інформацію щодо майбутніх матчів можна знайти на сторінці команди в Інстаграм. 

Валерія Мазур

4 курс

“RozShab”