Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Питання мови завжди актуальне!

“Мова – душа кожної національності, її святості, її найцінніший скарб”
(Іван Огієнко)

За даними Ради Європи, в 2018 році українська мова ввійшла в десятку найбільш уживаних. Російська, німецька та французька — найбільш широко вживаються в європейських країнах. Безвіз дав можливість популяризувати українську мову закордоном. Українські діаспори у всьому світі сприяють вивченню нашої мови в суботніх та недільних школах. За даними МОН, найбільше вивчають її у Канаді, США та Бразилії. Всього у світі працює 58 кафедр у 36 країнах світу з вивчення й підготовки фахівців української мови. Навіть у Кореї вивчають українську мову: хтось – для себе, хтось – для бізнесу, а деякі для того, щоб пов’язати своє життя з щирою, розумною й красивою українкою. Згідно з указом від 10.07.2007 р №595, МОН заснувало Міжнародну Українську Школу (МУШ), яка є загальноосвітнім навчальним закладом. Станом на 2018 рік таких закордонних українських шкіл вже 46.
Україна щорічно починаючи з 1997 року 9 листопада святкує День української писемності та мови. У цей день також ушановують пам’ять Нестора Літописця — першого давньоруського письменника-агіографа, автора «Житій святих князів Бориса і Гліба й Теодосія Печерського». З 2000 року в цей день всі охочі мають можливість написати «Диктант національної єдності», що транслюється в прямому ефірі на радіо. До написання диктанту щороку долучаються відомі люди, студенти, політики, викладачі…
В ОНУ імені І. І. Мечникова писали 123 студенти (філологи та група геолого-географічного факультету). «Диктант середньої складності. Цього року написали краще, ніж минулого. 11 студентів написали без помилок. Також писали викладачі, окрім філологів, – викладач кафедри соціології та 1 студент РГФ, який теж гарно написав. Багато студентів зробили 2-3 помилки. Кількість охочих писати диктант зростає. Диктант писали навіть студенти-іноземці другого курсу. Вони вивчають мову тільки другий рік, тому їм було дуже важко. Студентів було нагороджено грамотами й збірниками наукових праць», — говорить старший викладач української мови та заступник декана з виховної роботи Сеник Ганна Володимирівна.
До 2012 року єдиним документом, що регулює мовне питання в Україні, була стаття 10 Конституції, у якій статус української мови закріплений як державної. У 2012 році з’явився закон “Про засади державної мовної політики”, що фактично дозволив двомовність, і почались протести, тому що закон надавав російській мові статус державної. У 2014 закон відмінили, тому виникла необхідність нового закону, і ось восени 2018 дочекались. Новий законопроект №5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної” передбачає створення інституту уповноваженого із захисту державної мови. Функціями уповноваженого буде захист української мови як елемента конституційного ладу й захист прав громадян на отримання державною мовою інформації та послуг у всіх сферах суспільного життя на всій території країни.
При цьому закон не буде поширюватися на мову релігійних обрядів і на сферу приватного спілкування між особами. Документ визначає, що кожен громадянин України має право отримати освіту державною мовою. У дитсадках поряд з українською мовою можна використовувати мову нацменшин відповідно до законодавства. Зовнішнє незалежне тестування з 2025 року можна буде скласти тільки українською мовою.
Мова науки, культури, книговидання, телебачення та преси, комп’ютерних програм, реклами, поштового зв’язку — українська. Обслуговувати в різноманітних сферах повинні українською мовою, але на прохання клієнта — будь-якою іншою. До закону депутати ВР пропонують увести адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. Передбачена кримінальна відповідальність “за публічне приниження й зневагу до державної мови”. Заборони щодо друку іноземних газет немає. Маємо надію, що українська мова звучатиме частіше. Можемо спостерігати, що на телебаченні токшоу та різноманітні телепередачі почали демонструватися українською, щоправда, у деяких ведучих та гостей володіння мовою не надто гарне, але це справа часу.
Ми провели опитування ста людей щодо закону про українську мову, серед них 90% — студенти Одеського та Київського регіонів та 10% — люди віком 23+ (вже не студенти).
На запитання: «Чи володієте ви досконало українською мовою?» 64% відповіли «Так», цікаво, чому ще досі не видно цих «професорів» на олімпіадах, конференціях, які досконало знають мову?! Напевно, вони не знають, що таке досконало, але самовпевненість — це добре. 55% вдома спілкується українською мовою, а 45% — російською. А ось у громадських місцях, згідно з опитуванням 58% спілкується російською і тільки 42% — українською. Можливо, з чинним законом у наступному році співвідношення буде іншим. 92% подобається українська мова, а 8% не люблять державну мову. На запитання: «Чи потрібна Україні друга державна мова?» ми маємо «так» —32% за і 68% вважають, що це безглуздо. У співвідношенні 100 опитуваних майже порівну 50/50 мешканців Київської та Одеської областей у відповідь на запитання: «Яка мова переважає у Вашому регіоні?» ми отримали 35% — українська і аж 65% — російська. Не втішна статистика виходить.
З новим законопроектом ознайомлені тільки 27%, що свідчить про не надмірне висвітлення цього закону. На питання «Чи є Ви прихильником думки, що всі громадяни України мають розмовляти виключно українською?» — 83% відповіли проти і 17% погоджуються. Як виявило опитування, що тільки в 26% студентів усі викладачі проводять пари українською і аж 74% відповіли що не всі. Останнє запитання було таким: «Людина сама обирає мову для спілкування, але державну мову зобов’язана знати й поважати, згодні з цим?» — 93% погоджуються з тим, що знання державної мови є дуже важливим фактором.
Діхтяр Анастасія

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний

Студентські газети – результат колективної роботи майбутніх журналістів

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи викладають дисципліну, що направлена на відточення студентами практичних навичок володіння словом, – журналістську майстерність. На цих заняттях студенти

Осінь по-карпатськи

Карпати – багата культурна історія, збирання ягід та грибів, катання на лижах і сноуборді, риболовля, купання в гірських річках і просто естетична насолода краєвидами. Ми