Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Питання мови завжди актуальне!

“Мова – душа кожної національності, її святості, її найцінніший скарб”
(Іван Огієнко)

За даними Ради Європи, в 2018 році українська мова ввійшла в десятку найбільш уживаних. Російська, німецька та французька — найбільш широко вживаються в європейських країнах. Безвіз дав можливість популяризувати українську мову закордоном. Українські діаспори у всьому світі сприяють вивченню нашої мови в суботніх та недільних школах. За даними МОН, найбільше вивчають її у Канаді, США та Бразилії. Всього у світі працює 58 кафедр у 36 країнах світу з вивчення й підготовки фахівців української мови. Навіть у Кореї вивчають українську мову: хтось – для себе, хтось – для бізнесу, а деякі для того, щоб пов’язати своє життя з щирою, розумною й красивою українкою. Згідно з указом від 10.07.2007 р №595, МОН заснувало Міжнародну Українську Школу (МУШ), яка є загальноосвітнім навчальним закладом. Станом на 2018 рік таких закордонних українських шкіл вже 46.
Україна щорічно починаючи з 1997 року 9 листопада святкує День української писемності та мови. У цей день також ушановують пам’ять Нестора Літописця — першого давньоруського письменника-агіографа, автора «Житій святих князів Бориса і Гліба й Теодосія Печерського». З 2000 року в цей день всі охочі мають можливість написати «Диктант національної єдності», що транслюється в прямому ефірі на радіо. До написання диктанту щороку долучаються відомі люди, студенти, політики, викладачі…
В ОНУ імені І. І. Мечникова писали 123 студенти (філологи та група геолого-географічного факультету). «Диктант середньої складності. Цього року написали краще, ніж минулого. 11 студентів написали без помилок. Також писали викладачі, окрім філологів, – викладач кафедри соціології та 1 студент РГФ, який теж гарно написав. Багато студентів зробили 2-3 помилки. Кількість охочих писати диктант зростає. Диктант писали навіть студенти-іноземці другого курсу. Вони вивчають мову тільки другий рік, тому їм було дуже важко. Студентів було нагороджено грамотами й збірниками наукових праць», — говорить старший викладач української мови та заступник декана з виховної роботи Сеник Ганна Володимирівна.
До 2012 року єдиним документом, що регулює мовне питання в Україні, була стаття 10 Конституції, у якій статус української мови закріплений як державної. У 2012 році з’явився закон “Про засади державної мовної політики”, що фактично дозволив двомовність, і почались протести, тому що закон надавав російській мові статус державної. У 2014 закон відмінили, тому виникла необхідність нового закону, і ось восени 2018 дочекались. Новий законопроект №5670-д “Про забезпечення функціонування української мови як державної” передбачає створення інституту уповноваженого із захисту державної мови. Функціями уповноваженого буде захист української мови як елемента конституційного ладу й захист прав громадян на отримання державною мовою інформації та послуг у всіх сферах суспільного життя на всій території країни.
При цьому закон не буде поширюватися на мову релігійних обрядів і на сферу приватного спілкування між особами. Документ визначає, що кожен громадянин України має право отримати освіту державною мовою. У дитсадках поряд з українською мовою можна використовувати мову нацменшин відповідно до законодавства. Зовнішнє незалежне тестування з 2025 року можна буде скласти тільки українською мовою.
Мова науки, культури, книговидання, телебачення та преси, комп’ютерних програм, реклами, поштового зв’язку — українська. Обслуговувати в різноманітних сферах повинні українською мовою, але на прохання клієнта — будь-якою іншою. До закону депутати ВР пропонують увести адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. Передбачена кримінальна відповідальність “за публічне приниження й зневагу до державної мови”. Заборони щодо друку іноземних газет немає. Маємо надію, що українська мова звучатиме частіше. Можемо спостерігати, що на телебаченні токшоу та різноманітні телепередачі почали демонструватися українською, щоправда, у деяких ведучих та гостей володіння мовою не надто гарне, але це справа часу.
Ми провели опитування ста людей щодо закону про українську мову, серед них 90% — студенти Одеського та Київського регіонів та 10% — люди віком 23+ (вже не студенти).
На запитання: «Чи володієте ви досконало українською мовою?» 64% відповіли «Так», цікаво, чому ще досі не видно цих «професорів» на олімпіадах, конференціях, які досконало знають мову?! Напевно, вони не знають, що таке досконало, але самовпевненість — це добре. 55% вдома спілкується українською мовою, а 45% — російською. А ось у громадських місцях, згідно з опитуванням 58% спілкується російською і тільки 42% — українською. Можливо, з чинним законом у наступному році співвідношення буде іншим. 92% подобається українська мова, а 8% не люблять державну мову. На запитання: «Чи потрібна Україні друга державна мова?» ми маємо «так» —32% за і 68% вважають, що це безглуздо. У співвідношенні 100 опитуваних майже порівну 50/50 мешканців Київської та Одеської областей у відповідь на запитання: «Яка мова переважає у Вашому регіоні?» ми отримали 35% — українська і аж 65% — російська. Не втішна статистика виходить.
З новим законопроектом ознайомлені тільки 27%, що свідчить про не надмірне висвітлення цього закону. На питання «Чи є Ви прихильником думки, що всі громадяни України мають розмовляти виключно українською?» — 83% відповіли проти і 17% погоджуються. Як виявило опитування, що тільки в 26% студентів усі викладачі проводять пари українською і аж 74% відповіли що не всі. Останнє запитання було таким: «Людина сама обирає мову для спілкування, але державну мову зобов’язана знати й поважати, згодні з цим?» — 93% погоджуються з тим, що знання державної мови є дуже важливим фактором.
Діхтяр Анастасія