Роковини трагедії в одеському коледжі: чому винні не покарані?

16 загиблих, 54 потерпілих, 5 підозрюваних, 8 перенесених судових засідань і жодного вироку. Минув майже рік з дня трагедії в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу. 4 грудня 2019 року о 10:12 загорівся третій поверх навчального корпусу. У будівлі тоді знаходилися близько 400 осіб, частина з них вибігли самі, частину — евакуювали рятувальники. Протягом тижня з-під завалів діставали тіла загиблих, в ніч на 12 грудня виявили останні. Загинули 16 осіб: студенти коледжу, викладачі та рятувальник.

Як потім з’ясувалося, в будівлі Одеського коледжу була відсутня автоматична система оповіщення, датчики диму і температури. Замість них була застаріла система: кнопка на першому поверсі біля приміщення вахтера, при натисканні якої вмикалася сирена. Сама ж пожежа, за даними слідства, сталася через електричний обігрівач. Його тоді увімкнула у своєму кабінеті й залишила без нагляду завідувачка денного відділення коледжу Ірина Таранова. Жінка з 18 травня знаходиться під цілодобовим домашнім арештом. Загалом у справі 4 підозрюваних. За цією ж статтею «порушення вимог пожежної безпеки, що призвело до загибелі 16 осіб», крім Ірини Таранової, обвинувачені директорка коледжу Любов Кочерга, завідувачка господарства Тетяна Фомич і колишній заступник директора з адміністративно-господарської роботи Андрій Хаєцький. До речі, за версією слідства, у 2014 році в сумнозвісному коледжі ДСНС провела планову перевірку та склала акт про грубі порушення законодавства з пожежної безпеки. Надзвичайники постановили усунути ці порушення, з чим ознайомили відповідальну за протипожежну безпеку — вже згадану завгоспа Тетяну Фомич.

22 травня Київський районний суд Одеси обрав підозрюваним запобіжний захід. І якщо з першими трьома обвинуваченими, яких посадили під домашній арешт — директоркою, завгоспом та завідувачкою денного відділення, у громадськості питань не виникло, то справжній резонанс спричинив арешт колишнього заступника директора з адміністративно-господарської роботи. У СІЗО без права застави потрапив Андрій Хаєцький — одеський поет і громадський діяч, що має інвалідність 3 групи, переніс операцію на серці й живе з протезом мітрального клапана. Але головний аспект тут у тому, що за місяць до трагедії, 4 листопада, він попередив керівництво коледжу, що звільняється за станом здоров’я, відпрацював передбачені законом два тижні й 18 листопада отримав наказ про звільнення. У соцмережах тоді розгорнулася масова підтримка Хаєцького, виступили громадські діячі, представники творчої спільноти, волонтери. І 28 травня вже Апеляційний суд Одеси, під будівлею якого зібралось близько 200 протестувальників, звільнив його з-під варти. Одесити тоді також не забули нагадати, що у цій справі має бути п’ятий підозрюваний — колишній голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області Віктор Федорчак. Наразі досудовим розслідуванням щодо нього займаються слідчі Державного бюро розслідувань. Під час «каденції» Федорчака в Одесі відбулося чотири масштабні пожежі з людськими жертвами: в дитячому таборі «Вікторія», в обласній психіатричній лікарні, в готелі «Токіо Стар» і в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу.

Отже, через 7 місяців після трагедії прокуратурою був складений і переданий до суду обвинувальний акт. Але це було тільки початком. За останні 4 місяці лише підготовчі судові засідання у справі переносили 6 разів, усе через неявку когось з 54 потерпілих. Виявилося, що в матеріалах справи відсутні контакти цих осіб. Повістки ж Приморський районний суд не розсилає через відсутність фінансування.

«Підготовче судове засідання проводиться за обов’язковою участю, зокрема, потерпілих. Якщо потерпілий не з’являється, від нього немає відповідної заяви щодо проведення без його участі, то неможливо у законний спосіб провести досудове засідання», — пояснював прокурор у справі Євген Антощук.

Відповідні заяви від усіх учасників справи тоді самотужки зібрала мати однієї з загиблих у пожежі. Завдяки цьому 22 жовтня обвинувальний акт ухвалили. Проте станом на зараз жодного засідання по суті справи так і не відбулося. На першому ж судовому розгляді 30 жовтня адвокати захисту подали клопотання про відвід судді Віктора Попревича. Одна з представниць обвинувачених, Вікторія Беліменко пояснила це порушенням суддею кримінально-процесуального кодексу:

«Суддя є упередженим, жодна особа, як наші підзахисні, так і потерпілі, не мали жодного належного повідомлення. Тобто їм не надсилаються ні судові повістки, ні здійснюється належний виклик телефоном. Моя довірителька не отримала жодного повідомлення про виклик. Це є порушенням кримінально-процесуального закону».

Попри це 3 листопада заяву про відвід судді все ж відхилили. А на наступне і поки що останнє слухання у справі двоє представників обвинувачених просто не з’явилися.

За кожним з цих судових засідань стежить Ігор Трофимчук, батько загиблого 16-річного Кирила. Він пообіцяв собі після смерті сина, що займеться і власним розслідуванням, аби дізнатися правду.

«Одна з моїх головних задач була дізнатися правду про те, що відбувалося в тій аудиторії, з якої загинули одразу троє людей — це мій син, дівчина Ксенія та їх помічник викладача, з 16 загиблих троє з цієї аудиторії. Мені дуже хотілося дізнатися істину зі свідчень тих двох студентів, що вижили. Я протягом 11 місяців ходжу і не можу добитися цієї правди. З результатів допиту я не отримав відповіді на ті питання, що в мене були», — розповів чоловік.

Дійсно, за рік слідства і судових розглядів у справі пожежі в Одеському коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу, так і не вдалося розставити всі крапки над «і». Хто винні й чому вони не покарані — невідомо…

Мадіна Пушкашова

Поділитися:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram