Розкажи мені, звідки ти

Сьогодні ми знову поговоримо про те, звідки ми родом. Звідки ви? Ви місцеві? Чи приїхали з якогось віддаленого містечка? Як часто вас про це запитують при знайомстві? А ви постійно цікавитеся, де ж народився ваш новий знайомий?

Мене запитують щоразу. Настільки часто, що я навіть втомлююся це повторювати. Я родом із селища міського типу Саврань. 217 кілометрів на північ, три години автобусом – і ти там. Хтозна чому, та багато одеситів знають про це містечко. Хтось там був, у когось батьки звідти родом, у когось там дача. Хтось міг чути про дивовижні савранські ліси, і навіть їздив туди по гриби…

Саме там, у мальовничому містечку, яке славиться своєю природою, я народилась і зростала. Там минули моє дитинство і юність. І скільки я себе пам’ятаю, сюди приїздили все нові й нові люди. З великих міст. Люди постійно приїжджають сюди, купують будинки, облаштовують дачі, залишаються назавжди. Для мене було загадкою, що ж вони знайшли у цьому містечку, з якого я навпаки хотіла поїхати? Що й досі змушує їх покидати життя у місті?

Природа. Чисте повітря, гарні ліси… Ось які я чула відповіді. Та гарні пейзажі і чисте повітря далеко не все, що тут на вас чекає.

Саврань знаходиться на перетині двох річок: Південного Бугу і Савранки. Вона оточена їхніми водами та величними лісами. Щороку на березі Бугу проходять масові гуляння під час фестивалю «Квітка папороті», на честь свята Івана Купала. Люди з усього району та навіть із сусідніх приїжджають сюди, щоб розважитися та відпочити. А ось восени вони приїжджають уже по гриби. Адже у цих лісах більше ста видів їстівних грибів. Де ще знайти таке різноманіття?

В останні роки тут, у заповіднику, розвелося багато диких тварин, зокрема вовків та навіть оленів. Птахи теж не оминають ці місця і майже не бояться людей. Тут багато вдалих місць для полювання і риболовлі. На жаль, браконьєри цим активно користуються.

Місцеві жителі стежать за чистотою лісів та річкової зони. Постійно проводяться суботники та акції, під час яких прибирають узбережжя річок та узлісся. Зараз місцева влада активно займається облаштуванням центру міста, парку. Також у Саврані є ГЕС, біля якої знаходиться база відпочинку. Це чудове місце для пікніків та різного роду відпочинку.

Але Савранщина – це не лише ліси. Це ще й легендарний партизанський край. Так, на цій території за часів Другої світової війни діяв один із партизанських загонів «Буревісник». Повстанці не боялися чинити опір загарбникам, постійно влаштовували диверсії. А ці ліси були для них чудовим прикриттям.

Савранщина – це ще й дивовижні голоси. Тут народжуються дуже талановиті люди, які не уявляють своє життя без пісні. Співочі колективи часто перемагають у різноманітних конкурсах.

Скільки я себе пам’ятаю, я хотіла поїхати з цього тихого містечка, життя у якому здавалося мені таким нудним… Та ось я виросла, живу у великому місті –  і я просто не можу не сумувати за чудовими пейзажами, світанками на березі Бугу, за лісом, який починався одразу за парканом мого дому… Так, можливо тут мало місць для розваг,  і у магазині ти не завжди знайдеш одяг собі до душі, але одного разу побачивши цей краєвид, ти вже не зможеш не повернутися сюди ще раз.

Євгенія Шевцова

Поділитися:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram