Тварини часто стають об’єктами наукових досліджень. На них тестують нові методи лікування та ліки, косметичні засоби й харчові продукти. У реальному житті це нескінченні страждання сотень тисяч тварин.
За даними PETA (організація, що веде боротьбу за права тварин), щорічно майже 100 мільйонів тварин потерпають внаслідок тестувань на них косметики, ліків і продуктів харчування, а також медико-біологічних дослідів у навчальних закладах — і це тільки в США. У статті «Facts and Statistics About Animal Testing» на сайті РЕТА також зазначається, що крім мук від реальних експериментів, тварини в лабораторіях позбавлені всього природного й важливого для них. Вони живуть у тісних клітках, соціально ізольовані й психологічно травмовані. З тваринами поводяться, наче з одноразовим лабораторним обладнанням.
У багатьох випадках експерименти на тваринах взагалі не можуть дати точного результату. У статті, опублікованій в журналі «The Journal of the American Medical Association» дослідники виявили, що медичні методи лікування, які тестовані на тваринах, рідко придатні для лікування людей. Захворювання, які штучно викликаються в тварин у лабораторії, чи то у мишей, чи то у мавп, ніколи не ідентичні тим, які виникають у людей у природних умовах. А оскільки види тварин один від одного біологічно відрізняються, експерименти на тваринах можуть дати результати, які не будуть підходити до умов життя людини.
За оцінками експертів, методики тестування, що використовувалися раніше, — застарілі та не досить точні. Наприклад, тест на токсичність за участю гризунів дає результативність тільки в 43% випадках. До недавнього часу подібні експерименти вважалися єдиним надійним способом тестування продуктів і препаратів, але якщо у медицині та фармацевтиці альтернативні способи дослідження ще не скрізь знайдені, то у парфумерно-косметичній галузі справи йдуть інакше. Використання альтернативних методів (на клітинних культурах і людях-добровольцях) у цій галузі проходить із набагато меншим опором.
Останнім часом ця тема набуває все більшого розголосу через соціальну рекламу «Save Ralph», або «Врятуй Ральфа». Вийшовши на початку квітня цього року, відеоролик став вірусним: його перегляди на ютубі сягають понад 10 мільйонів. Це короткометражний анімаційний фільм, який намагається максимально не прикрашати правду про випробування над тваринами, підкреслюючи, що жодна тварина не повинна страждати в ім’я краси.
Режисер фільму Тайка Вайтіті, якого ми знаємо за фільмами Marvel «Тор: Рагнарек» і «Кролик Джоджо», став партнером Humane Society International, щоб виступити за глобальну заборону тестування косметики на тваринах. Багато зірок кіноіндустрії також з’явились у проєкті, озвучуючи другорядних кроликів, щоб продемонструвати свою підтримку справи й підвищити обізнаність про проблему. До озвучування «Врятувати Ральфа» долучилисья Тайка Вайтіті, Рікі Жерве, Зак Ефрон, Олівія Манн, Пом Клементьєфф, Родріго Санторо й Тріша Хелфер.
Анімація створена у псевдодокументальному форматі, головний герой Ральф — кролик, який втратив здатність бачити правим оком, його тіло вкрите хімічними опіками, через які рухатися дуже боляче, а одне з вух пошкоджене настільки, що в ньому постійно дзвенить. Ральф досить байдужий до своїх травм, враховуючи, що він виріс у родині кроликів, які, так само як і він, були тестувальниками. «Мій тато був тестувальником, моя мама, мої брати, сестри, діти — всі вони тестувальники, й померли, виконуючи свою роботу», — каже він, коли їсть пластівці. Кролика не хвилює такий стан речей, для нього це нормально, бо вони «були для цього народжені».
Він щиро впевнений, що «все правильно, адже вони роблять це для людей», бо люди набагато перевершують тварин. Кроликаргументує це тим, що люди були навіть у космосі, а він — не «космічний кролик», а всього-на-всього тестувальник. Неповага до себе, яку демонструє тварина, має бути кумедною у порівнянні з тим, через що йому доводиться проходити під час досліджень. Однак ситуація Ральфа настільки жахлива, що важко сміятися над іронією, навіть коли кролик постійно повторює, що його робота має важливе значення для життя людини, й він був би безробітним, якби випробування на тваринах були заборонені.
Фільм викликає ще більший шок у моменті, коли люди виривають Ральфа з дому й кладуть в контейнер із іншими кроликами, перш ніж вистрілити йому прямо в око якимось препаратом. Наступна сцена: він виходить зі свого тестування з шийним бандажем і навіть з більшою кількістю травм, ніж було до цього. Короткометражка закінчується тим, що бідолаха Ральф відчуває сильний біль, коли уявляє себе звичайним кроликом, що живе у полі. Він щосили намагається підняти великий палець догори, щоб сказати «все добре» режисерам документального фільму, які його переслідують. Попри всі жахи, що нам показують, ролик піднімає важливу соціальну тему дуже делікатно. Він розповідає про піддослідних тварин так, щоб не налякати глядача, а змусити його співчувати кроликові та хотіти захистити його й таких, як він.
На сайті Humane Society International наголошують, що ви можете «врятувати Ральфа» у повсякденному житті, купуючи товари з сертифікованим логотипом кролика на упаковці. Шукати перевірені PETA етичні марки можна у відповідному списку. Також можна завантажити додаток Bunny Free, де за пошуком можна швидко перевірити етичність компанії, що вас цікавить. Все це створила відома організація, яку ми згадували на початку, People for the Ethical Treatment of Animals (PETA). Вона з 1980 року бореться за гуманне поводження з тваринами й вона ж «розставляє» логотипи у вигляді кролика на упаковки косметики своїх партнерів. Але не всім компаніям з цим логотипом слід довіряти. Існують марки, які ставлять фейкові іконки на банки без попередньої перевірки, адже за використання логотипу потрібно платити.
Засновниця PETA Інгрід Ньюкирк казала: «Коли справа доходить до болю, любові, радості, самотності й страху — можна ставити знак рівності між пацюком, свинею, собакою й людиною. Кожен цінує своє життя й готовий за нього боротися з ножем». Сподіваємося, «Врятувати Ральфа» надихне більшість людей серйозно замислитися над цією проблемою, а також придивлятися до продуктів, які ми купуємо.
Христина Янак
2 курс
«SENSE»