Суспільство завжди слідує за трендами, які ж самі і створює. З появою нового тренду розвінчується якийсь стереотип або громадськість долучається до вирішення спільної проблеми. Наприклад, тренд на речі «унісекс» або на еко-сумки. Та чим став «секонд-хенд»: трендом чи свідомим споживанням?
Поняття «секонд-хенд» з’явилося у Англії. Королі могли подарувати свій одяг на знак подяки чи в нагороду наближеним до них. Особа, яка отримувала такий подарунок , називалася «друга рука» (second hand). Сучасне поняття з’явилося приблизно століття тому. Забезпечені громадяни здавали свій одяг, щоб позбутися непотребу. З часом з’явилися ті, хто був готовий купувати вживаний одяг. Із попитом з’явилася і пропозиція. А найкмітливіші почали збирати та продавати цей одяг. Так і з’явився «бізнес» секонд-хенду. Проте ставлення до таких магазинів залишається неоднозначним. Існує багато стереотипів та факторів, які демонструють винятково негативний бік секонд-хендів. Ми виділили основні з них:
Усі речі потерті та у поганому стані. Єдиної класифікації позначення одягу у секонд-хенді немає. Але можно умовно поділити на найбільш вживанні:
Сток — абсолютно новий одяг, або взуття:
Крем — новий, або, без візуальних слідів зносу одяг ( взуття );
Люкс або Екстра — речі з мінімальним відсотком зносу;
Перша категорія — не порвана, не брудна, з малим відсотком зносу;
Друга категорія — значну частину становлять речі непридатні до продажу;
Третя категорія — речі дуже поганої якості, часто ганчір ’ я .
«Секонд-хенд» для бідних людей. Насправді багато відомих людей по всьому світу відвідують секонд-хенди, блошині ринки або барахолки та вінтажні магазини. Наприклад, Анджеліна Джолі, Джулія Робертс, Джонні Депп тощо. Неприємний запах у магазині. Усі речі повинні проходити обов’язкове очищення та дезінфекцію спеціальними засобами. Так що не має нічого дивного в тому, що у приміщенні відчуватиметься якийсь незвичний запах.
Стереотипи важко подолати, але можливо. Серед опитаних нашою редакцією студентів — 65% відвідують секонд-хенди. До того ж майже всі респонденти позитивно ставляться до покупок у секонд-хендах.
Наша редакція виділила такі причини відвідування секонд-хенду:
– найбільше усього до «секонду» ходять за ексклюзивними речами та пошуком нового, та цікавого;
– для деяких «секонд-хенд» знаходиться на такому ж рівні, як і інші магазини одягу та взуття:
– і тільки невеликий відсоток опитаних відвідує «секонд» через скрутне матеріальне становище.
Студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи поділилися своїми думками щодо важливості та потреби у таких магазинах. На думку студентки 2 курсу Дар’ї Наумової, секонд-хенди потрібні: «По- перше, люди, які не мають багато грошей, можуть придбати собі доступний одяг. По-друге, це дуже важлива річ для екології. Люди, які замість того, щоб купити ще одну річ в масмаркеті та викинути її через рік, купують в «секонді», чим суттєво допомагають екології. Серед плюсів: класні та цікаві речі, вінтажні речі та дорогі бренди»
Як зауважила студентка 2 курсу Лідія Манастирліу, такі магазини корисні, але не дуже популярні, адже люди стереотипно мислять: «Більшість, як і раніше, соромляться ходити в секонд-хенди, тому що бояться насмішок зі сторони. Для когось неприємно доношувати за кимось речі. Знаю, що там закуповують речі для благодійності. Я особисто ходжу туди з метою витратити дрібниці, якщо вони в мене залишилися після того, як я закупилась у звичайному магазині новими речами. Але я рада, що знаходяться люди, які знімають відео для своїх блогів, де показують свої покупки і пояснюють, що такі магазини — це нормально».
Студентка 2 курсу Іуліанія Степашко позитивно ставиться до таких магазинів: «Особисто для мене «секонд-хенд» — це не щось ганебне, а навпаки показник того, що я прогресую зі світом, так як через велику кількість відходів (і текстильних також) навколишнє середовище вже не повільно, а в жахливо швидкій прогресії страждає. Ще однією причиною того, що «секонд-хенд» потрібен і повинен процвітати, є те, що страждає не тільки екосистема, а й банально якість виробництва дуже сильно підводить. Нинішній світ думає про кількість, а не про якість! Ще одним фактором є цінова політика. На мою думку, велика кількість товарів, які продаються у магазинах, супер переоцінені. Це абсолютно ненормально, коли футболка коштує півтори тисячі гривень, при цьому вона «живе» менше місяця (швидко псується через прання, рветься, нитки вилазять тощо). А люди, які працюють на швейних фабриках в країнах 3-го світу, отримують зарплату, на яку ледве виживають. Можливо, для когось «секонд-хенд» місце, де одягаються бідні люди, але для мене — це «реальна робота». Можна порівняти навіть із лотереєю. Якщо ти хочеш знайти цікаву річ, завжди доведеться витратити сили та час».
Тема секонд-хенду залишається актуальною для сучасного суспільства та, безперечно, наразі тільки набирає обертів. Це явище, як і інші, має свої позитивні та негативні сторони. Кожен має право обирати самостійно. Але людству варто замислитись над наслідками несвідомого та нераціонального споживання матеріальних ресурсів…
Вероніка Бідна, 2 курс, «КОЛО»