#Щоденник війни: «…Після місяця війни я не сумніваюсь у нашій перемозі», — Ольга Шукова

Вже як місяць йде повномасштабна російсько-українська війна. Вже як місяць моє вікно заклеєне клейкою стрічкою та завішане тканиною. Вже як місяць я здригаюсь від гучних звуків і плачу через загиблих під час війни людей. Вже як місяць… 

Спочатку я не вірила у те, що почалась війна. Розуміння настало, коли я вперше почула повітряну тривогу та вибухи, до цього мені здавалось, що вся війна тільки в телефоні. 

Зараз, поки я пишу, в Одеській області оголошено повітряну тривогу. І хоча я за містом, мені неспокійно. Ця війна забрала в мене відчуття безпеки, зростивши в мені ненависть до росії, її народу та влади. Якщо відверто, то я розчарувалась в цій країні ще на уроках історії в школі. Але тоді я була не такою свідомою, тож не відстоювала важливість історії України та навіть спілкувалася з онлайн-друзями з росії. Я товаришувала з однією дівчиною протягом семи років і аж до четвертого дня повномасштабної війни. Наші розмови обходили політичні теми, тому ми, можливо, і не посварились, але я не витримала її несерйозного ставлення до війни. Наче це лиш тема для смішного відео в TikTok, а не геноцид українського народу.

Розчарування в росіянах, їхніх блогерах та виконавцях ставало щодня все сильніше. І хоча я розумію, чому вони так себе поводять — усе одно не можу їх пробачити. Як і подруг, що виїхали до росії. Одна з них перебуває там з вересня минулого року, інша — поїхала зараз до свого хлопця. Мені так і не вдалось умовити їх залишитися вдома, і тепер ми майже не спілкуємось. 

Що ж, такий їх вибір. А мій — відкривати для себе Україну. Багато в чому мені допоміг курс історії в університеті. Колись я вважала, навіщо історію повторно вивчати, але зараз я так не думаю. Вивчення історії у свідомому віці допомогло мені зрозуміти багато речей і дало відповідь на питання: чому так важливо популяризувати українську культуру. 

З початку війни я відписалась від усіх російських блогерів та музикантів, це був перший крок до майбутньої мене, яка не соромиться розмовляти українською та носити вишиванку.  

Після місяця війни я не сумніваюсь у нашій перемозі. 

Слава Україні! Героям Слава!

Ольга Шукова,

пресслужба факультету

Поділитися:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram