Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Штучний інтелект у мистецтві: рудимент чи майбутнє?

фото1

Чи здатний штучний інтелект (ШІ) потіснити людину на престолі високого мистецтва? Чи це лише засіб, а не першоджерело? Ця дискусія точиться між вченими, філософами та людством загалом з того часу, коли штучний інтелект почав свій саморозвиток. На мою думку, сам ШІ — це справжнє мистецтво, це верхня точка розширення людської нервової системи. Як у міфі про Нарциса, чоловік впадає у крайню ступінь захоплення, коли бачить власну самоампутацію, чим і є штучний інтелект. З іншого боку, мистецтво — це трансляція свідомості у Всесвіт. Якщо згадати міф про Пігмаліона, який закохався у власну скульптуру, то чітко прослідковується підтвердження моєї думки, що мистецтво і штучний інтелект мають однакову природу. Бо ми спостерігаємо гібридизацію медіа, під час якої ШІ може бути як інструментом, так і автором. Наче людина, яка може писати картину і бути образом натхнення для неї.

Нещодавно в компанії Google провели тестування штучних нейронних мереж, призначених для розпізнавання та опису зображення. Для того, щоб зрозуміти, як створена ними система «міркує», команда розробників «попросила» її створити образи, засновані на певних запитах. Результати інтерпретації навколишнього світу штучним інтелектом вийшли дивними. Ці картини нагадують мені свідомість сучасної дитини. Вони трохи психоделічні, роздроблені на частини, фрагментарні, образні, але разом створюють такий потужний вайб.

На мою думку, штучний інтелект вже створює картини краще, ніж деякі сучасні митці. Справа не в техніці, а в мотиві. І хай це вторсировина. Та яка сучасна картина зараз не є рефлексією на інший образ? Хай ми ніколи не дізнаємося, що хотів сказати автор, та це взагалі важливо у постмодернізмі? Не вважаю, що у цих картинах менше душі, ніж в тих, що висять в Одеському музеї сучасного мистецтва, бо людина вкладає шматочок власної свідомості в усе, що створює. А ШІ — це людське творіння й усі образи, на основі яких створені картини, мають базу з людської свідомості. Тож душа в цих картинах дійсно відрізняється своєю інтегрованістю, сублімаційною природою. Це певна емульсія, дуже цікава, не зовсім зрозуміла, але створена з наших душ.

Також точаться дискусії з приводу місця штучного інтелекту у музичному мистецтві. Існує думка, що майбутнє ШІ-музики — це фонові звуки, що не потребують авторства і створюють лише певну атмосферу. Щодо довгострокової перспективи, то тут усе залежить від людського розвитку. На мою думку, це безглуздо розділяти людину і техніку. Ми не маємо розглядати її як ворога, якщо хочемо плідного і якісного розвитку. Взаємодія розширить горизонти та дасть нове натхнення артистам, можливість створити щось нове на базі унікальної музики штучного інтелекту.

На сьогодні однією з найбільш перспективних областей для розвитку творчих навичок у штучного інтелекту є література. При цьому сама ідея автоматичного написання текстів за допомогою машин не нова. Так ще у 2014 році компанія Associated Press оголосила, що відтепер більшість новин, пов’язаних з доходами компаній, будуть створюватися за допомогою роботів, що є серйозною загрозою для журналістів. Цікавим феноменом є літературна діяльність ШІ, а саме створення романів. Книга «День, коли комп’ютер напише роман», створена штучним інтелектом, змогла вийти у фінал літературної премії імені Хосі Сін’їті. Вона саме відома тим, що на конкурс можна виставити твори написані машиною. В цьому році з 1450 книг близько 11 були написані штучним інтелектом, проте до фіналу змогла пройти лише одна. При цьому журі не було поінформовано, що розглядає книгу написану ШІ. Автори й дослідники коментують це по-різному: письменник-фантаст Хасе Сатосі був здивований, наскільки гарно структурований цей роман, з іншого боку, багато літературних критиків вважає, що ШІ не здатний досягти рівня класичного мистецтва.

Отже, штучний інтелект у мистецтві не просто має майбутнє, а є необхідним для розвитку людини. Його не треба боятися чи конкурувати з ним. Як до власного творіння, ми маємо ставитися до ШІ з повагою та чуйністю. Через мистецтво ми найлегше переживаємо зміну парадигми. Воно є і рушійною силою, і натхненням для розвитку, і самофіксацією. Штучний інтелект стане сировиною для творчості людей, він гармонійно увійде в культуру і надасть стимул та ідеї, створить новий виток мистецтва, розпочне відлік з початку.

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Діалог культур: про зустріч студентів факультету журналістики, реклами та видавничої справи з Послом Канади в Україні

Студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи відвідали лекцію Надзвичайного і Повноважного Посла Канади в Україні — Лариси Ґаладзи. Зустріч пройшла в онлайн-форматі на платформі Zoom. На зустрічі також були присутні студенти з інших факультетів ОНУ імені І. І. Мечникова. Модерував захід кандидат політичних наук, доцент Володимир Дубовик.

Один у полі (не) воїн: про майбутнє конструктивної журналістики в Україні

Професія журналіста як об’ємна складна геометрична фігура: має багато аспектів, сторін та кутів… Це усвідомлюють студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи, тому займають активну позицію, стежать за трендами сучасної журналістики і у навчальний, і у вільний від занять час. Саме тому 13 квітня за сприяння керівництва та викладачів факультету вони долучилися до лекції «Конструктивна журналістика: як перестати писати тільки погані новини?», організатором якої стала Комісія з журналістської етики. Ключовим спікером був Віктор Пічугін, заступник головного редактора медіагрупи «Накипіло», голова Громадського телебачення Харкова

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний