Придивіться до вашої книжкової полиці. Подивилися? Чому у вас більшість книг в одному жанрі? Навіть кольори обкладинок іноді збігаються. Для того, щоб розібратися у цьому, я опитала близько 100 студентів нашого університету (переважно 17-23 роки) та зробила аналіз з отриманих результатів.
Не ми обираємо книгу, а вона нас
Після занять ви вирішили пройтись до книжкового магазину, знайти підручники для навчання. От ви знайшли: один, другий, третій. Навіть не помітивши, як пройшов час, ви направляєтесь до каси. Як завжди, в цій книжковій крамниці черга мало чи не до виходу. Ви займаєте своє місце та чекаєте. Аж раптом ви бачите в руках людини, яка стоїть перед вами, книгу з цікавою назвою, ще й вашого улюбленого кольору. Ви питаєте, де її знайти, – і бігом шукати. Відкривши її, ви прочитали короткий зміст. Як ви й припускали, це детектив, як і більшість ваших книг. Що ж вас спонукало обрати саме її? Назва, колір? Може і так. Деякі скажуть, що під час вибору на людей впливають стимули, зміст яких не підлягає свідомій обробці. Але за словами соціального психолога Ентоні Грінвальда, наш вибір пов’язаний з несвідомими процесами підсвідомості. Ми обираємо схожі речі, книги, навіть їжу, бо те, що нам подобається, закладено в нашій підсвідомості.
Шерлок Холмс мені б позаздрив
Зі 100 опитаних, 38 студентів відповіли, що обожнюють детективи, а саме через те, що вони змушують думати, розгадувати кінець, який тримає інтригу всієї книги, а також «шукати голку в сіні». Автори сценарію відомого ще в радянські часи фільму «Бережись автомобіля» відзначали, що глядачі люблять їхні фільми через те, що їм подобається вважати себе розумнішими за головних героїв і тих, хто придумав цю історію.
«Це ж так класно, відчути себе в ролі детектива, зануритись разом з ним у ці проблеми, розв’язати їх і знову потрапити у якусь халепу. Я б навіть хотіла написати свою книгу в цьому жанрі, може хтось буде захоплюватися моїми роботами», – Юлія, 19 років.
За психотипом: читачі, які з задоволенням стежать за пригодами поліції або приватних детективів, відрізняються аналітичним складом розуму. Вони уважні до деталей і самі не проти розгадати якусь хитромудру загадку, а також знайти те, що заховано за сімома замками. Широка ерудиція дозволяє їм бути експертами в різних областях. Вони непогано розбираються в психології, що, знову ж таки, дозволяє їм розплутувати хитрі клубки взаємин.
Безнадійний романтик
26 з опитаних обрали для себе жанр романтики. Пояснюючи це тим, що люблять проживати всі ці події разом з головними героями та навіть уявляти себе на їхньому місці. Під час опитування мені стало цікаво, а чи є у цих людей стосунки? Як виявилось, з 26 людей лише у 5-ох вони є. Це неодмінно вказує на те, що люди, які обирають жанр романтики, іноді й самі потребують її у справжньому житті.
За психотипом: це любителі книг, які жодного дня не можуть прожити без того, щоб дізнатися про нові перипетії взаємин закоханої пари. Вони відрізняються розвиненою здатністю до співчуття. Такі читачі дуже вразливі, емоційні та сентиментальні.
«Фантазер — ти мене називала»
19 студентів віддали свою перевагу жанру фентезі. Загалом, коментуючи це
тим, що їм не вистачає в житті чогось чарівного.
«Ранок. Я просинаюсь. Снідаю. Одягаюсь і йду до університету. Три пари в мене забирають останні краплі радощів. Я йду додому. Перевдягаюсь у затишну домашню одежу, накидаю м’яку ковдру, беру свою улюблену Крістель Дабо «Крізь дзеркала» і одразу опиняюсь у світі магії», – Олена, 18 років.
За психотипом: це читачі, які з захопленням стежать за пригодами казкових героїв, вічні романтики. Їх можна назвати ідеалістами: якщо вже принц, то обов’язково на білому коні. Іноді за всім цим вони просто намагаються сховатися від необхідності розв’язувати життєві проблеми.
«ВОНО» мене вже не лякає
10 з опитуваних обрали жанр жахів, і за аргументи беруть свою безстрашність.
«Це дуже цікаво. Я не з лякливих і мені подобається спостерігати за
тим, як інші лякаються», – Анна, 18 років.
Дослідники з Петербурзького університету з метою розібратися, чому сучасну молодь тягне до жанру жахів, провели експеримент. Вони опитали декількох людей про їхній емоційний стан до кімнати страху і після. Результати дуже вразили. Після «будинку з привидами» у людей покращився настрій, вони стали менш тривожними.
За психотипом: любителям жахів можна позаздрити, бо їхня нервова система настільки міцна, що вони з легкістю можуть дозволити собі полоскотати її, занурюючись у сторінки книг жахів. Регулярне читання жахів сприяє тому, що власні страхи зживаються, тому любителі цього жанру досить безстрашні люди, їх складно чимось довести до паніки. Любителі жахів скрупульозні й завзяті, вони добиваються свого за всяку ціну.
Семеро не змогли визначити свій улюблений жанр, відповідаючи, що всі жанри є цікавими та гідними уваги.
«Я не можу виділити якийсь один. Коли мені сумно — читаю комедійні книжки, коли хочеться відпочити — романтичні, для жахів теж є свій час. Тому кожна книга варта уваги, бо письменники вкладали частинку себе у свої праці!».
За психотипом: ці люди є самодостатніми. Вони завжди знають, чого хочуть. Читаючи різні книги, вони набираються знань в різних напрямках, а також знають, що відповісти у будь-якій ситуації.
Книги — це наше минуле, теперішнє і майбутнє.
Без книги у світі ніч, і розум людський убогий…
Без книги, як стада, безглузді народи.
В ній чеснота, будинок, в ній міць і сіль природи,
В ній майбутність твоя і вірних благ застава.
Віктор Гюго