Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Солдат в спідниці

Ще з давніх давен українські жінки славилися своєю витримкою та хоробрістю. Наші дівчата могли і в хатину палаючу зайти, і коня зупинити. Не зникла ця мужність і серед сучасних представниць жіноцтва. Виявляється, що деякі дівчата  прагнуть віддати свій борг країні та відслужити в армії. Нам вдалося поспілкуватися з однією із них  – Іванкою Гринишин.

– Рада нашій зустрічі, Іванко! Розкажіть трохи про себе, будь ласка?

Мені 34 роки, я живу у м. Миколаїв (Львівська область), маю двох дітей. Нещодавно повернулась із заробіток з Польщі.

– Скажіть, будь ласка, звідки ви дізналися про армію та що підштовхнуло на такий крок?

Взнала про армію коли була стрілянина в Києві. Потім ще й чоловіка в АТО забрали. В мене з дитинства була мрія стати військовою, і от, коли почалась та війна, почали набирати дівчат на військову службу за контрактом. І я собі сказала, що їду без вагань.

– Як відбувався процес відбору?

От приїхала я до воєнкомату і зустрілась з комісаром. Він сказав: ти нам підходиш, тільки треба пройти комісію. Коли пройшла за два дні комісію, всі психологічні тести, комісар зразу призначив день відправки до військової частини академії сухопутних військ для підписання контракту.

– Які були перші враження? Чи не було бажання повернутися назад?

Коли мене привезли в навчальний центр для підписання контракту, вділи форму і відвезли в казарму, в містечко гвардійське, я зрозуміла, це моє! Ні, такого бажання не було.

– Як проходила служба? Хто вас навчав? Яке ви мали звання?

Я була солдатом. Навчала нас бригада інструкторів з медицини, бойової підготовки, рукопашного бою. Ставлення до всіх однакове. Ніхто не розмежовував на дівчат і хлопців. Всі робили одну й ту ж справу.

– Що найбільш запам’яталося?

В перший день, зранку, нас вивели на плац і вчили марширувати. А потім пішла жара: видали нам зброю, і ми поїхали стріляти, кидати гранати. Нас навчали, як себе поводити в окопах, коли на тебе їде танк, як витримувати психологічну полосу, як рятувати людину і що з нею робити в тяжких випадках.

– Скільки тривала служба?

Після КМБ прийняла присягу і так прослужила 2 роки. Спочатку тягнуло додому, а потім звикла і мені це подобалось. Я пишалася, що служу за свою Україну! Коли я приїхала додому після служби, то не могла собі знайти місця. Я не могла нормально жити,  мене тягнуло назад. Але треба було трошки відпочити морально і фізично.

– Неймовірно! Чи є бажання повернутися?

Так, звичайно. Думаю, побуду трохи вдома, з дітьми, а потім поїду.

 

Ольхова Олександра

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний

Студентські газети – результат колективної роботи майбутніх журналістів

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи викладають дисципліну, що направлена на відточення студентами практичних навичок володіння словом, – журналістську майстерність. На цих заняттях студенти

Осінь по-карпатськи

Карпати – багата культурна історія, збирання ягід та грибів, катання на лижах і сноуборді, риболовля, купання в гірських річках і просто естетична насолода краєвидами. Ми