Навчання, робота або інші важливі справи – зазвичай, всі кудись поспішають і не помічають навколо себе, здавалось, звичайну архітектуру. Реконструкції пам’яток архітектури в Одесі, обвали житлових будинків у місті-герої – усе це часто залишається непоміченим. Але чи варто взагалі звертати увагу на старі будівлі? Чи можуть вони зацікавити?
«Одеський літературний музей» відкриває свої двері всім охочим додаткових знань з української літератури. Тут можна побачити різноманітні вистави, які можуть зацікавити не тільки дорослих, але й дітей.
Будівля збудована у XIX столітті, 1840 року. На той час це був палац князів Гагаріних, адже садиба збудована для князя Дмитра Гагаріна та його дружини. Князь Дмитро Гагарін був одним із перших городян міста-героя. Покинувши службу та одружившись, Дмитро переїхав до Одеси, де збудував свій спадок. У літературному музеї прожило декілька поколінь Гагаріних, а зараз у цьому палаці розповідають про видатних українських постатей таких, як Тарас Шевченко або Леся Українка, та показують вистави до Дня українського добровольця. Адреса: Ланжеронівська, 2
Воєнна академія, поруч збудована в такому ж архітектурному стилі одеський дворик. Пустельна яскраво-зелена, розміром зі стадіон ділянка, розділена двома приміщеннями. На пустельній ділянці колись височів воєнний собор Святого Стефана. Наприкінці XIX століття християнське життя почалося зі служб у похідній церкві Нижньогородського полку. Історія воєнного собору насичена, адже дуже довго міська дума збиралася будувати собор. У 1891 році мало початися будівництво собору, бо на велику кількість вірянин, не менше 100 тисяч осіб, було замало церков, а в Одесі взагалі їх було декілька. Лише у 1912 році собор остаточно відкрив свої двері для молитов всього суспільства та воєнних. Більш того, деяким службовцям після тяжких днів нікуди було податися, тому вони залишалися на притулок у соборі. Для таких випадків, були виділені невеликі кімнати на другому поверсі. Також до воєнного собору приїжджав молитися імператор Микола II разом із сім’єю, який висловив своє захоплення міській владі. Але попри свої чесноти та дивовижну красу, воєнний собор Святого Стефана проіснував недовго. У 1930-х роках більшовики повністю підірвали будівлю, від якої зараз залишився лише паркан та земля. Адреса: Фонтанська 6/1
Ощадбанк — найбільший за кількістю відділень банк України. Майже на кожному кроці в місті можна побачити відділення цього банку. Одне із таких займає приміщення Єврейського ремісничого училища для бідних хлопчиків, яке належало суспільству «Труд». Відкрилось училище в 1864 році. На той час в Одесі тільки починали селитися євреї, більшість з яких були бідними. Тому доктор Швабахер відкрив училище для хлопчиків, які змогли б не тільки навчатися ремісничій чи столярній діяльності, а ще й жити у цій будівлі. Ліжко, матраци, білизна, їжа, доглядач — усе було у розпорядженні хлопчиків. З початку відкриття в училищі вчилися лише 14 хлопчиків, але через гоніння євреїв у Російській імперії, єврейське училище «Труд» розширилося, а згодом було відкрито школу «Суспільство ремісничого і сільськогосподарської праці серед євреїв». Згодом студентів побільшало, а будівля значно розрослася у своїх масштабах. Вигляд зовні зберігся до нашого часу майже так само, яким він і був у середині XIX століття. Адреса: Базарна 17
Реставрація офісного та житлового будинку, яка пройшла у 2016 році, врятувала від руйнування видатну пам’ятку архітектури Faltz-Fein House, чи будинок з атлантами. Садибу побудовано у 1899 році, де здавали приміщення в оренду барони Фальц-Фейни, які заснували Асканію Нову — відомий сьогодні заповідник з унікальними рослинами та тваринами. Фальц-Фейни мешкали неподалік, буквально через два квартали. У 1917 році Фальц- Фейнам довелося тікати з міста через прихід до влади більшовиків. Під час Першої світової війни людей із будинку з атлантами було виселено, а оселилися там офіцери окупаційної адміністрації. На небесній кулі, яку тримали чоловіки, була зображена свастика. Небесна куля до нашого часу не збереглася через руйнування під час Першої світової війни. Адреса: вулиця Гоголя 5-7
Існує один із центральних одеських двориків виконаний у змішаному стилі бароко та ренесансу, який виділяється серед усіх інших, адже більш популярний серед туристів. Це маєток зведений у 1886 році для Юлії Мортон. Скоріше за все, Юлія була дочкою одного із найбагатших людей в Одесі Степана Раллі. Історики досі не знають, ким точно була Юлія Мортон, проте деякі джерела вказують на два шлюби Степана Раллі, де в першому чоловік мав двох синів, а у другому — п’ятьох доньок, і Юлія серед них. Степан Раллі не тільки один із найбагатших людей міста-героя, а ще й один із творців Одеського пароплавства. Він залишив по собі чимало зробленого в Одесі. Наприклад, він заснував Одеське товариство захисту тварин. Цікаво, що нащадки Степана Раллі досі живі та мешкають у Швейцарії, а на початку XXI століття побували в Одесі та відвідали маєток своєї родички XIX століття. Адреса: Маразлієвська 16
Місто Одеса насичене архітектурою минулого чи позаминулого століття. Нам слід частіше зупинятися та дізнаватися про яскраву та дивовижно гарну архітектуру.
Моргун Владислава, 1 курс, «Face to Face»