«Стоп Земля» зупинила будні американських студентів

В актовій залі триповерхового корпусу, в якому зазвичай проводять заняття з журналістики, фотожурналістики та режисури, понад тридцять студентів уперше в своєму житті дивляться український фільм. Після Берлінського та Одеського міжнародних кінофестивалів «Стоп Земля» Катерини Горностай розповідає про радості й проблеми української молоді американській аудиторії.

       У центрі сюжету — троє друзів з київської школи: Маша, Яна та Сєня. Їхнє життя таке ж саме, як і життя інших одинадцятикласників: уроки, підготовка до ЗНО, хвилювання щодо вступу та перші спроби зрозуміти кохання. Як зазначила режисерка фільму Катерина Горностай у інтерв’ю з Інтернет-медіа Deutsche Welle, «Стоп Земля» — це «комплімент поколінню, яке піддається критиці з багатьох сторін».

       Для пошуку акторів Горностай та команда вирушили до київських шкіл, де просилися бути присутніми на уроках, аби спостерігати за поведінкою та взаємовідносинами учнів. Після того, як акторів було відібрано, вони разом із Катериною навчалися в «акторській лабораторії». У інтерв’ю з «Фактами» Катерина Горностай сказала, що однією з цілей було створити в лабораторії таку атмосферу, де кожен може довіряти один одному.

       Іншою особливістю лабораторії був так званий «мовний режим»: усі актори мали розмовляти виключно українською як на заняттях, так і під час перерв. Це неодмінно вплинуло на мову, яку глядачі чують під час перегляду фільму. Українська в кінострічці легка та зрозуміла. Вона не ідеальна: у фільмі то тут, то там можна почути слова, на кшталт «разочарованіє» чи «странний» — втім, саме таку й мову ми чуємо, вийшовши на вулицю українського міста. Вона не дистильована, а природна. Вона залишає право на помилку, що, безсумнівно, може мотивувати російськомовних глядачів переходити на українську.

       Однією з тем, яку Горностай піднімає у своєму фільмі, є ставлення до ЛГБТК+ спільноти. Протягом фільму можна побачити байдужість або неосвіченість деяких персонажів щодо цього питання. Наприклад, один з героїв порівнює (або прирівнює) гомосексуала з людиною чайлдфрі. З іншого боку, є яскравий образ матері, яка хвилюється, що її син гей, через те, що в нього немає дівчини. Незважаючи на це, здебільшого, фільм демонструє позитивне та толерантне ставлення української молоді до ЛГБТК+ спільноти. Усе це є досить об’єктивним відображенням реальності. Згідно з публікацією Дзвенислави Щерби на порталі «Гендер в деталях», ЛГБТК-рух в Україні має чимало здобутків за останні 5–7 років, серед яких проведення масових заходів та прайдів, а також просвітницьких кампаній та тренінгів.

       Зображення війни у фільмі «Стоп Земля» — ще одна тема, яку неможливо оминути. Дія у кінострічці відбувається після 2014 року, й один з головних персонажів, Сєня, є внутрішньо переміщеною особою з Донбасу. В одному з епізодів фільму Сєня відчуває прояв посттравматичного стресового розладу, або ПТСР, що може бути спровокований вибухом, салютом, звуком пострілу тощо. Якщо в західних медіа ця тема досить популярна, українські засоби масової інформації висвітлюють цей розлад недостатньо часто, особливо зважаючи на те, що війна в Україні триває з 2014 року. Наприклад, моніторинг ЗМІ показав, що у період з 2014 по 2022 рік «ТСН» опублікувала лише десять матеріалів про ПТСР, майже половина з яких (40 %) побачила світ за останні чотири місяці.

       Переглядаючи кінострічку «Стоп Земля», не можна не думати, як увесь цей час ми всі могли насолоджуватися звичайним життям: ходили до шкіл та університетів, їздили або літали у відпустку, святкували дні народження, весілля та випускні — і все це завдячуючи хоробрості та самовіддачі українських військових.

       Окрім «Кришталевого ведмедя» з 71-го Берлінського міжнародного кінофестивалю, фільм «Стоп Земля» отримав ще десять нагород: п’ять з національної кінопремії Кіноколо, три з 12-го Одеського міжнародного кінофестивалю, одну з 15-го П’ятиозерного кінофестивалю та одну премію імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва.

       «Стоп Земля» також отримала чимало позитивних відгуків від українських кінокритиків. Зокрема, Ярослав Підгора-Гвяздовський з ресурсу «Детектор Медіа» описав кінострічку як «хороше кіно, достойне і варте прискіпливої уваги, і з точки зору кінематографії, і з точки зору соціальної складової». Богдан Панкрухін з онлайн-медіа .Yabl написав, що фільм Катерини Горностай є «якщо не найкращим, то точно одним із кращих авторських українських фільмів, які існують на одній хвилі зі своїм глядачем». До того ж, кінокритик Сергій Ксаверов написав для «Лівого Берега», що фільм «Стоп Земля» «можна було б назвати мрійливим та млявим, — та додав: але його дивно було б судити за те, чим він не хоче бути».

       В інтерв’ю із Deutsche Welle Катерина Горностай зазначила, що не впевнена, як її новий фільм сприйматиме іноземна аудиторія, адже за словами режисерки, «Стоп Земля» — «дуже розмовне кіно». Втім, здається, що ця кінострічка досить добре справляється з «мовним бар’єром».

       Студентка університету Західного Кентуккі, яка відвідала показ фільму «Стоп Земля», Сара Уайлі поділилася своїми враженнями: «Оскільки я ніколи не дивилася українські фільми в минулому, я навіть не знала, чого очікувати. Я переглянула трейлер, але все одно я не знала, що це буде. Коли фільм лише почався, усі притихли, аби зосередитися — і я теж! Далі стало дуже цікаво слідкувати за тим, як розвивається історія головної героїні. Взагалі, мені цей фільм дуже сподобався. Музика, ігри, побут — мені здається, я дізналася багато про українську культуру».

       З моменту повномасштабного вторгнення рф на територію України, за даними Організації Об’єднаних Націй, більше шести мільйонів українців були вимушені переїхати в сусідні країни через війну. Показ українських фільмів за кордоном — чудовий спосіб поширювати українську культуру та любов до України. Існує декілька вебсайтів, на яких можна дивитися українські фільми з англійськими субтитрами, наприклад Takflix. Дивитися українське кіно легально означає, що режисери отримують оплату за свою працю, так у них буде можливість та наснага знімати більше фільмів, які можна буде поширювати серед друзів та знайомих у всьому світі.

Все буде Україна!

Марія Новоселя

Редакція «SIRIUS»

Поділитися:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram