Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Війна, націоналісти, борщ та трохи спорту: що світові видання пишуть про Україну

Війна на Донбасі, конфліктні ситуації із сусідньою Росією, перемовини з іншими державами щодо співпраці та екзотичне місце для подорожі такою постає Україна на шпальтах світових ЗМІ у квітні цього року.

Образ країни у певному зарубіжному виданні часто залежить не лише від подій в описуваній державі, а й від політики самого видання. Деякі ЗМІ яскраво демонструють свою прихильність тій або іншій стороні: дозволяють собі оціночні висловлювання, подекуди — використовують мову ворожнечі.

Але спільна риса у висвітленні українських подій в зарубіжних ЗМІ є — про країну так званого третього світу (якою вважається Україна) прийнято згадувати у надзвичайні, виняткові випадки або ж у парі з більш впливовою державою.

Для аналізу ми обрали одне з найбільших міжнародних інформаційних агентств Associated Press, щоденну газету в Великобританії The Guardian, щотижневий журнал в Німеччині Spigel, російський міжнародний інформаційний телеканал RT та китайську щоденну суспільно-політичну газету China Daily. Період моніторингу згаданих ЗМІ — з 1 по 21 квітня.

У зазначений період про Україну Associated Press оприлюднило шість матеріалів, The Guardian та Spigel зробили по дві публікації, China Daily — чотири. Натомість, RT про Україну писали в середньому 25 разів на день. Загалом RT у досліджуваний період опублікували 439 матеріалів.

Без супроводу – ніяк

Загальна тенденція досліджуваних ЗМІ — про Україну пишуть, якщо ця згадка якось стосується іншої, більш впливової країни.

У виданні The Guardian обидва досліджувані матеріали, на перший погляд, розкривають культурні питання — український авангардистський театр та новий драматичний фільм “Ніжне створіння”. Але образ України у цих публікаціях подається виключно у контексті війни з Росією.

Spigel згадує Україну у зв’язку з візитом Петра Порошенка в Берлін. Журналісти у заголовок виносять думку Ангели Меркель щодо відсутності прогресу в реалізації Мінських угод на Сході України.

Інформаційне агентство Associated Press про Україну пише загалом лише в негативному світлі або в залежності від справ Росії.

Три з шести матеріалів було присвячено спортивній тематиці. Наприклад, була опублікована новина про те, що Україна відмовляється від спортивного бойкоту Росії, бо є загроза, що спортсмени отримали б санкції зі сторони спортивних організацій. В бекграунді журналісти надають інформацію, що після анексії Криму деякі спортсмени (бокс та біатлон) продовжили змагатися на спортивних змаганнях в Росії, жодних інцидентів не було. В останньому реченні Associated Press наголошує, що деякі українські футболісти і раніше представляли російські футбольні клуби, не дивлячись на український бойкот.

Також була новина про те, що Італія зіграє товариський матч проти України і США.  В кінці матеріалу зазначається, що, на відміну від України, Італія непереможна, вона програла США лише одного разу з 12 матчів.

Видання СhinaDaily акцентує увагу на покращенні економічних стосунків між Китаєм та Україною, а також розповідає про нововведення — впорядження електронних віз на території України для відвідувачів з більше ніж 40 країн.

Націоналісти, бойкот, Майдан

Для створення пізнаваного образу України видання використовують сталі вирази, які вже стають стереотипними для нашої держави.

В цьому контексті варто згадати матеріал, який опублікувало Associated Press “In Kiev, borscht, Maidan and a side trip to Chernobyl”, який передрукувала газета СhinaDaily. Борщ, Майдан, Чорнобиль — ці три слова вже створили образ типового українця. А в самому матеріалі надаються і інші клішовані теми: відомі київські пам’ятники, Межигір’я, блошині ринки. Певно, журналісти намагались створити текст-підказку для туристів, але нових, більш яскравих барв Києва (та взагалі — України) вони показати не змогли.

Associated Press також опублікувало матеріал про “українських націоналістів”, які «трощать» пам’ятники радянської епохи в Києві. Журналісти вказують на те, що цим займаються “активісти Правого сектору”.

The Guardian в матеріалі ‘Our performances are a mirror‘: making art out of Ukraine’s pain пишуть: “Конфлікт, який розпочався в 2014 році, не єдина проблема. Україна посідає 130 місце в глобальному індексі сприйняття корупції; показники здоров’я від довголіття до ВІЛ є низькими; валюта опустилася проти долара, ціни виросли, і економіка похитнулась після втрати багатого промисловістю регіону Донбасу”. Крім того, журналісти зазначають, що уряд в Україні заборонив деякі книги та російські соціальні мережі, зараз проводить політику “декомунізації” та впроваджує українську мову у всі школи як обов’язковий предмет.  The Guardian пишуть, що на заході України є фашистські елементи, проте вони поки не мають широкої громадської підтримки. Таким чином, в матеріалі створений образ типової країни третього світу зі своїми дивними проблемами та незрозумілими рішеннями уряду. Журналісти не надають достатнього бекграунду, щоб зрозуміти контекст, змішують всі факти про Україну в один матеріал.

Пропаганда в дії

Окремо варто обговорити видання RT, яке можна назвати учасником спланованої інформаційної війни проти України. Цей телеканал активно публікує інформацію про Україну та Донбас.

Всі матеріали мають компрометуючий характер і демонструють виключно негативні події на території нашої держави.

Найчастіше журналісти пишуть про справу Савченко, згадують автокефалію Української православної церкви, наголошують на проблемах України в міжнародних відносинах: “Нецільові витрати: чому ООН скоротила програму гуманітарної підтримки Донбасу”, “Депутат Верховної Ради розповів про бажання Заходу змнити владу на Україні”, “Вирішили підіграти Києву: США закликали Україну підняти ціни на газ”, “Держдеп США заявив про широкомасштабну корупція та порушення на Україні” і т. ін.

Матеріали зі згадуванням України загалом демонструють небезпеку, корупцію, неадекватні рішення влади та негативну реакцію світу на справи в Україні.

Стіна стереотипів

Сторонній людині буває важко описати, як живуть люди в іншій країні. Завжди є спокуса використати відомий, створений кимось образ.

Проте нам пощастило — ми зустріли приклад непоганої журналістської роботи щодо висвітлення подій в Україні. Видання Spigel зробило яскравий репортаж з місця подій про подорож в Україні.

Матеріал присвячений вузьколінійній залізній дорозі на північному заході України. Під час подорожі журналіст спілкується з пасажирами, провідниками, машиністами, яскраво описує навколишню природу, детально розповідає про свій маршрут та історію створення цієї залізної дороги.

Журналіст звертає увагу і на проблеми в Україні, зокрема, незаконне видобування бурштину в Рівненській області.

Є в цьому матеріалі і упередження. Наприклад, журналіст виправдовує знищення диких лісів для видобутку бурштину тим, що Рівненська область — одна з найбідніших в Україні, і це необхідний прибуток для жителів цієї області.

Проте цей матеріал демонструє роботу журналіста на місці подій, що гарантує новий погляд на ситуацію. Роботи такого формату глибше занурюють у певний контекст, змушують по-новому дивитись на обставини в країні та найголовніше — частково руйнують стіну стереотипів.

Лейла Церковнюк, 4 курс