Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Війна, націоналісти, борщ та трохи спорту: що світові видання пишуть про Україну

Війна на Донбасі, конфліктні ситуації із сусідньою Росією, перемовини з іншими державами щодо співпраці та екзотичне місце для подорожі такою постає Україна на шпальтах світових ЗМІ у квітні цього року.

Образ країни у певному зарубіжному виданні часто залежить не лише від подій в описуваній державі, а й від політики самого видання. Деякі ЗМІ яскраво демонструють свою прихильність тій або іншій стороні: дозволяють собі оціночні висловлювання, подекуди — використовують мову ворожнечі.

Але спільна риса у висвітленні українських подій в зарубіжних ЗМІ є — про країну так званого третього світу (якою вважається Україна) прийнято згадувати у надзвичайні, виняткові випадки або ж у парі з більш впливовою державою.

Для аналізу ми обрали одне з найбільших міжнародних інформаційних агентств Associated Press, щоденну газету в Великобританії The Guardian, щотижневий журнал в Німеччині Spigel, російський міжнародний інформаційний телеканал RT та китайську щоденну суспільно-політичну газету China Daily. Період моніторингу згаданих ЗМІ — з 1 по 21 квітня.

У зазначений період про Україну Associated Press оприлюднило шість матеріалів, The Guardian та Spigel зробили по дві публікації, China Daily — чотири. Натомість, RT про Україну писали в середньому 25 разів на день. Загалом RT у досліджуваний період опублікували 439 матеріалів.

Без супроводу – ніяк

Загальна тенденція досліджуваних ЗМІ — про Україну пишуть, якщо ця згадка якось стосується іншої, більш впливової країни.

У виданні The Guardian обидва досліджувані матеріали, на перший погляд, розкривають культурні питання — український авангардистський театр та новий драматичний фільм “Ніжне створіння”. Але образ України у цих публікаціях подається виключно у контексті війни з Росією.

Spigel згадує Україну у зв’язку з візитом Петра Порошенка в Берлін. Журналісти у заголовок виносять думку Ангели Меркель щодо відсутності прогресу в реалізації Мінських угод на Сході України.

Інформаційне агентство Associated Press про Україну пише загалом лише в негативному світлі або в залежності від справ Росії.

Три з шести матеріалів було присвячено спортивній тематиці. Наприклад, була опублікована новина про те, що Україна відмовляється від спортивного бойкоту Росії, бо є загроза, що спортсмени отримали б санкції зі сторони спортивних організацій. В бекграунді журналісти надають інформацію, що після анексії Криму деякі спортсмени (бокс та біатлон) продовжили змагатися на спортивних змаганнях в Росії, жодних інцидентів не було. В останньому реченні Associated Press наголошує, що деякі українські футболісти і раніше представляли російські футбольні клуби, не дивлячись на український бойкот.

Також була новина про те, що Італія зіграє товариський матч проти України і США.  В кінці матеріалу зазначається, що, на відміну від України, Італія непереможна, вона програла США лише одного разу з 12 матчів.

Видання СhinaDaily акцентує увагу на покращенні економічних стосунків між Китаєм та Україною, а також розповідає про нововведення — впорядження електронних віз на території України для відвідувачів з більше ніж 40 країн.

Націоналісти, бойкот, Майдан

Для створення пізнаваного образу України видання використовують сталі вирази, які вже стають стереотипними для нашої держави.

В цьому контексті варто згадати матеріал, який опублікувало Associated Press “In Kiev, borscht, Maidan and a side trip to Chernobyl”, який передрукувала газета СhinaDaily. Борщ, Майдан, Чорнобиль — ці три слова вже створили образ типового українця. А в самому матеріалі надаються і інші клішовані теми: відомі київські пам’ятники, Межигір’я, блошині ринки. Певно, журналісти намагались створити текст-підказку для туристів, але нових, більш яскравих барв Києва (та взагалі — України) вони показати не змогли.

Associated Press також опублікувало матеріал про “українських націоналістів”, які «трощать» пам’ятники радянської епохи в Києві. Журналісти вказують на те, що цим займаються “активісти Правого сектору”.

The Guardian в матеріалі ‘Our performances are a mirror‘: making art out of Ukraine’s pain пишуть: “Конфлікт, який розпочався в 2014 році, не єдина проблема. Україна посідає 130 місце в глобальному індексі сприйняття корупції; показники здоров’я від довголіття до ВІЛ є низькими; валюта опустилася проти долара, ціни виросли, і економіка похитнулась після втрати багатого промисловістю регіону Донбасу”. Крім того, журналісти зазначають, що уряд в Україні заборонив деякі книги та російські соціальні мережі, зараз проводить політику “декомунізації” та впроваджує українську мову у всі школи як обов’язковий предмет.  The Guardian пишуть, що на заході України є фашистські елементи, проте вони поки не мають широкої громадської підтримки. Таким чином, в матеріалі створений образ типової країни третього світу зі своїми дивними проблемами та незрозумілими рішеннями уряду. Журналісти не надають достатнього бекграунду, щоб зрозуміти контекст, змішують всі факти про Україну в один матеріал.

Пропаганда в дії

Окремо варто обговорити видання RT, яке можна назвати учасником спланованої інформаційної війни проти України. Цей телеканал активно публікує інформацію про Україну та Донбас.

Всі матеріали мають компрометуючий характер і демонструють виключно негативні події на території нашої держави.

Найчастіше журналісти пишуть про справу Савченко, згадують автокефалію Української православної церкви, наголошують на проблемах України в міжнародних відносинах: “Нецільові витрати: чому ООН скоротила програму гуманітарної підтримки Донбасу”, “Депутат Верховної Ради розповів про бажання Заходу змнити владу на Україні”, “Вирішили підіграти Києву: США закликали Україну підняти ціни на газ”, “Держдеп США заявив про широкомасштабну корупція та порушення на Україні” і т. ін.

Матеріали зі згадуванням України загалом демонструють небезпеку, корупцію, неадекватні рішення влади та негативну реакцію світу на справи в Україні.

Стіна стереотипів

Сторонній людині буває важко описати, як живуть люди в іншій країні. Завжди є спокуса використати відомий, створений кимось образ.

Проте нам пощастило — ми зустріли приклад непоганої журналістської роботи щодо висвітлення подій в Україні. Видання Spigel зробило яскравий репортаж з місця подій про подорож в Україні.

Матеріал присвячений вузьколінійній залізній дорозі на північному заході України. Під час подорожі журналіст спілкується з пасажирами, провідниками, машиністами, яскраво описує навколишню природу, детально розповідає про свій маршрут та історію створення цієї залізної дороги.

Журналіст звертає увагу і на проблеми в Україні, зокрема, незаконне видобування бурштину в Рівненській області.

Є в цьому матеріалі і упередження. Наприклад, журналіст виправдовує знищення диких лісів для видобутку бурштину тим, що Рівненська область — одна з найбідніших в Україні, і це необхідний прибуток для жителів цієї області.

Проте цей матеріал демонструє роботу журналіста на місці подій, що гарантує новий погляд на ситуацію. Роботи такого формату глибше занурюють у певний контекст, змушують по-новому дивитись на обставини в країні та найголовніше — частково руйнують стіну стереотипів.

Лейла Церковнюк, 4 курс

 

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Діалог культур: про зустріч студентів факультету журналістики, реклами та видавничої справи з Послом Канади в Україні

Студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи відвідали лекцію Надзвичайного і Повноважного Посла Канади в Україні — Лариси Ґаладзи. Зустріч пройшла в онлайн-форматі на платформі Zoom. На зустрічі також були присутні студенти з інших факультетів ОНУ імені І. І. Мечникова. Модерував захід кандидат політичних наук, доцент Володимир Дубовик.

Один у полі (не) воїн: про майбутнє конструктивної журналістики в Україні

Професія журналіста як об’ємна складна геометрична фігура: має багато аспектів, сторін та кутів… Це усвідомлюють студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи, тому займають активну позицію, стежать за трендами сучасної журналістики і у навчальний, і у вільний від занять час. Саме тому 13 квітня за сприяння керівництва та викладачів факультету вони долучилися до лекції «Конструктивна журналістика: як перестати писати тільки погані новини?», організатором якої стала Комісія з журналістської етики. Ключовим спікером був Віктор Пічугін, заступник головного редактора медіагрупи «Накипіло», голова Громадського телебачення Харкова

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний