СВОБОДА vs СВАВІЛЛЯ, або ЧИ МОЖУТЬ ЖУРНАЛІСТАМ ПРИЩЕМИТИ ЯЗИКА?

«Ув’язнення» слова — нині, той реманент, який використовують проти журналістів. Слова, словосполучення й цілі речення виводять на гільйотину, їм виривають язики, катують. Потім кат на прізвисько «Фейкньюс» (з роду «Побрихенькових») каже, що це, навпаки, свобода слова, ба більше — плюралізм в найдемократичнішій країні… Але нас не проведеш! Кількість вбивств та низка інших фактів говорять самі за себе. До вашої уваги, «Моменталіст» пропонує дослідження рівня свободи слова в Україні. Ми дізналися, що думають з цього приводу студенти-журналісти нашого
університету. Їхні бачення, враження, а також про те, що дізналася наша редакція від колег-студентів з Київського національного університету імені Тараса Шевченка, читайте нижче.


Минув майже місяць від часу проведення фестивалю з прав людини
«ПРАВОЛЮДЯНІСТЬ: MEDIAFEST 2019». Бракує влучних слів, аби охопити в одному реченні те, чому навчив нас і чим є цей фестиваль. (Однозначно — ХОЧУ ще!). В межах цього фестивалю, частиною якого ми стали, завдяки нашому «журфаку», порушувалися найвагоміші питання цінності людського життя, честі й гідності. Впродовж тижня представники журналістської спеціальності українських ВНЗ набували знань та створювали проекти з праволюдяності на хвилюючі їх теми. Вдосконалювати свою «праволюдяність» мені пощастило в команді під назвою «Свобода слова в умовах
конфлікту». Експерти допомогли розібратися, як професіонали мають реагувати на мову ворожнечі та оминати її, а також як не використовувати її у власних матеріалах. Звісно, говорили й про свободу слова загалом. У колажі вище ви бачите наших колег, представників журналістики з інших українських вишів. Ми
спільно придумали ідею для фото, аби передати, за що та чому журналістам найчастіше «дають по шапці».

У зв’язку з останніми подіями в країні, що викликали серйозні дискусії серед медійної спільноти, нам стало цікаво, що думають наші студенти з приводу свободи слова в журналістиці та в цілому? Щодня маємо чимало інформаційних викликів у нашому суспільстві, тому, гадаємо, наша спільна думка дасть можливість зрозуміти, наскільки ми свідомі у своєму покликанні і як кожен з нас бачить одні й ті самі явища. Одразу додаємо посилання на медіафестиваль: дивіться, беріть участь. Організатори — справжні професіонали, дуже добре йдуть на комунікацію, а також люблять нас чесних, майстерних журналістів;) Надіслали умови класного конкурсу, просили поділитися → → → → https://zmina.info/announcements/konkurs-studentskyh-zhurnalistskyh-robit-na-temu- prava-lyudyny-v-media-vid-rozuminnya-do-zmin/ h

Отже, наше дослідження називалося «СВОБОДА vs СВАВІЛЛЯ, або ЧИ МОЖУТЬ ЖУРНАЛІСТАМ ПРИЩЕМИТИ ЯЗИКА?». Відповіді найрізноманітніші. Найперше, з чим ми попросили визначитися студентську спільноту, – чи існує свобода слова в Україні.


Маємо такі результати:

Далі ми попросили опитуваних аргументувати свою думку (чому саме?),
а також навести найяскравіші приклади, що підтверджують позицію
респондента.

Думки щодо свободи слова ми вирішили дослідити за двома
найобговорюванішими і чи не найпровокативнішими медіаподіями року.

*Останній варіант відповіді на це запитання повністю виглядає так: «Що таке свобода слова? Якщо вона порушує права інших людей і шкодить їм, то це не свобода слова і варто розбиратися, нести відповідальність. Якщо це виявлення
суспільно-важливих питань, — варто говорити про це!»


На завершення ми вирішили поцікавитися, які ЗМІ студенти вважають взірцем свободи слова, а які взірцем пропаганди?


Ось що вони назвали:

Свобода слова Пропаганда
«Дзеркало тижня»………….”Россия 24″
«Українська правда»………”Еспресо”
«Медуза»…………………………”Русская весна”
«1+1»……………………………….
«Шарий.net»……………………”1+1″
«ICTV»………………………………”1+1″
«7 канал»…………………………”Прямий”
«Інтер»…………………………….”1+1″
«Шарий.net»……………………”Прямий”
«Думская»……………………….”Сьогоднi”

Як бачимо, думки найрізноманітніші. Студенти називали як українські, так і російські ЗМІ. «1+1» та «Прямий» для когось явні аутсайдери, а двічі серед свободи слова повторився лише «Шарій».
Частина респондентів не змогла відповісти на це запитання, вважаючи, що таких ЗМІ не існує. Для когось це запитання надто складне, а хтось взагалі не дивиться телевізор й не слідкує за ЗМІ в інтернеті. Журналістська спільнота розділилася на 2 табори: ті, хто повністю в темі з приводу суспільно-політичного життя країни; ті, хто
в постійних творчих пошуках і жодним чином не цікавиться політикою. Такі висновки ми зробили, виходячи з відповідей респондентів, яких, на жаль, всього 20… Активна Частина «журфаку», вочевидь, забула, що колись також проводитиме
дослідження, писатиме курсову і потребуватиме респондентів
рятувала світ від «фейк ньюс»;)

Вікторія Гапчук

Поділитися:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram