Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Тендітна дівчина із залізною силою

  Вероніка Мінасова – курсантка Одеської Військової Академії, яка у 2020 році стала Чемпіонкою України з гирьового спорту. Редакція газети «Погляд» вирішила поспілкуватися із дівчиною про її спортивну кар’єру, досягнення та плани на майбутнє.

—Вероніко, привіт! Тож розкажи, чому 4 роки тому ти вирішила вступити до Військової Академії?

—Я прийняла таке рішення, тому що я з династії військових. Ми з братом військовослужбовці в п’ятому поколінні й саме офіцери. Відповідно, ще з другого класу мій життєвий шлях був вирішений, і я поставила собі за мету продовжити свою династію.

—І вже навчаюсь в Академії, ти познайомилась із гирьовим спортом?

—Так. У нас є спортивно-масові заходи, пари з фізичної підготовки, але це все мені якось здавалось скучним. А в один день я побачила, як дівчата жонглювали гирями, мені стало цікаво, тому я вирішила спробувати себе в цьому напрямку. Спочатку це було просто з цікавості, а коли почало виходити, то я стала ставити собі все вищі й вищі цілі.

А яка була реакція оточення? Адже це досить нетиповий вид спорту, як для дівчини.

—Спочатку реакція була «вау, нащо?». Бо дівчата і гирі зі штангами – це якось не дуже логічно. Багато хто був проти й переконували, що мені це не потрібно. Але я вирішила довести, що якщо ти дівчинка, то це не означає, що ти чогось не можеш, навпаки.

—Я знаю, що нещодавно відбувся Чемпіонат України, де ти отримала чотири золоті медалі та встановила декілька національних рекордів. Розкажи, як це було?

—Це було неймовірно! По-перше, це була складна підготовка, чемпіонат переносився, він мав відбутися ще в березні, але з карантином його постійно скасовували. Коли ми дізналися, що він нарешті відбудеться, ми почали активно готуватися. Головною метою було виконати норматив кандидата в майстри спорту, а все що вийшло далі це з однієї сторони випадковість, а з іншої був пророблений довгий шлях, аби це сталося.

Як проходить твій звичайний день на території Військової Академії? Як поєднуєш навчання і тренування?

—Зазвичай, я маю два тренування на день. Зранку пробіжка, зарядка, потім я йду на пари й живу як звичайний курсант, а у другій половині дня ще 2-3 години проводжу у спортивній залі.

Після закінчення Академії, чи плануєш продовжувати займатися гирьовим спортом?

—Так, в мене випуск за вісім місяців, я сподіваюся, що за цей час я встигну ще раз побувати на Чемпіонаті України. А після закінчення, звісно, буду продовжувати досягати нових успіхів в цій сфері.

—А як ти вважаєш, наскільки зараз поширений цей вид спорту в Україні, особливо, серед дівчат?

—Наразі гирьовий спорт набирає оберти, вводяться нові нормативи, вправи. Зараз намагаються урівняти жіночі вправи із чоловічими, і це додає цікавості. Змагання показали, що все більше і більше дівчат прагнуть спробувати себе в такому.

Розкажи, а чим ти займаєшся у свій вільний час? Які хобі маєш?

—Крім навчання, я також полюбляю вишивати, в’язати іграшки, малювати. Всяке таке різне, творче.

Які спортивні плани маєш найближчим часом? До чого зараз готуєшся?

—Зараз за календарем заплановано багато змагань і я сподіваюся, що вони відбудуться і карантин не завадить. Найближчі масштабні змагання – це все ж таки Чемпіонат України в березні. Я покладаю на нього великі надії. Треба ще раз виграти Україну, а там вже буде видно!

Олександра Манохіна