Архів категорії: Наука

Специфіка поширення “сексуального контенту” в українському телепросторі

Володимир Грисюк

магістр 2 курсу,
Інститут журналістики Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
email: v.hrysiuk@gmail.com

У науковій статті здійснено спробу визначити межі поширення та впливу на аудиторію “сексуального контенту” в Україні. Визначено його ситуативний (обговорення теми сексу в мультиках “Губка Боб”, “Телепузики”, “Шрек”, “Сімпсони”, в пісенному конкурсі Євробачення) та цільовий характер (соціальні ток-шоу “Говорить Україна”, “Один за всіх”, “Вихідні після опівночі”). ЗМІ прагнуть відповідати канонам базових стандартів та етики журналістської праці, за допомогою соціально-комунікаційних технологій впроваджують “сексуальний контент” у телепрограми маніпулятивно. З огляну на переважно негативний вплив маніпуляцій в медіа, дослідження механізму створення телеконтенту та ролі у цьому процесі соціально-комунікаційних технологій є актуальним.
Під час проведення дослідження використано описовий метод (опис ток-шоу, програм, інших медіа-матеріалів на предмет розкриття теми сексу та сексуальної проблематики), аналізу (соціально-комунікаційних технологій у процесі створення контенту), моніторингу (українських телеканалів “СТБ”, ТРК “Україна”, “Тоніс”).
Ключові слова: контент, секс, українські медіа.

Література

1. Потятиник Б. Патогенний текст / Б. Потятиник, М. Лозинський. – Львів : Місіонер, 1996. – 296 с.
2. Косюк О. Гра-інформація-комунікація : генетичний розтин розважальної продукції електронних мас-медіа : монографія / О.М. Косюк. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2009. – 232 с.
3. Полянський І. Людина, що нудиться (насильство та порнографія в мережі Інтернет) / Ігор Полянський // Збірник праць кафедри української преси. – Львів, 2002. – Вип. 4–6. – 478 с.
4. Ігнатенко І. Жіноче тіло у традиційній культурі українців / Ірина Ігнатенко. – К. – Дуліби, 2013. – 224 с.
5. Маєрчик М. Ритуал і тіло: структурно-семантичний аналіз українських обрядів родинного циклу / Марія Маєрчик. – К.: Критика, 2011, – 325 с.
6. Хютон Л. Сучасні таблоїдні ЗМІ України, Великої Британії та США / Людмила Валентинівна Хютон. – Львів: Вісник Львівського ун-ту (серія: Журналістика), 2011. – Вип. 34. – 469 с.
7. Мюшамбле Р. Оргазм і Захід. – К.: Темпора, 2011. – 444 с.
8. Ружмон Д. Любов і західна культура / Дені де Ружмон. – Львів: Літопис, 2000. – 304 с.
9. Майна Н. Експерти критикують “Шрек” і “Льодовиковий період” через секс, а “Машу” – через розпусту / Надія Майна // Інформаційний випуск ТСН [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://tsn.ua/ukrayina/podiyi/eksperti-kritikuyut-shrek-i-lodovikoviy-period-cherez-seks-a-mashu-cherez-rozpustu.html
10. Дім розпусти для маленької дівчинки: випуск ток-шоу “Говорить Україна” від 21.10.2016 // Телеканал “Україна” [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://inetbox.net/govorit-ukraina-dom-razvrata-dlya-malenkoj-devochki-21-10-2016/
11. Долженкова І. “Говорить Україна” перевернуло мізки / Інна Долженкова // Телекритика [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://ru.telekritika.ua/kontent/2013-09-27/86226
12. Вихідні, після опівночі // Телеканал “Тоніс” [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://www.tonis.ua/index.pl?page=videoteka&id=vpo


Специфика распространения «сексуального контента» в украинском телепространстве
Владимир Грисюк
магистр 2 курса Института журналистики
Киевского национального университета имени Тараса Шевченко
В научной статье осуществлена попытка определить границы распространения и влияния на аудиторию «сексуального контента» в Украине. Определены его ситуативный (обсуждение темы секса в мультиках «Губка Боб», «Телепузики», «Шрек», «Симпсоны» и в песенном конкурсе Евровидение) и целевой характер (социальные ток-шоу «Говорит Украина», «Один за всех», «Выходные после полуночи»). СМИ стремятся соответствовать канонам базовых стандартов и этики журналистской работы, с помощью социально-коммуникационных технологий внедряют «сексуальный контент» в телепрограммы манипулятивно. Учитывая преимущественно негативное влияние манипуляций в СМИ, исследования механизма создания телеконтента и роли в этом процессе социально-коммуникационных технологий является актуальным.
При проведении исследования использованы описательный метод (описание ток-шоу, программ, других медиа-материалов на предмет раскрытия темы секса и сексуальной проблематики), анализа (социально-коммуникационных технологий в процессе создания контента), мониторинга (украинских телеканалов «СТБ», ТРК «Украина», «Тонис»).
Ключевые слова: контент, секс, украинские медиа.


The specifics of «sexual content» spread in Ukrainian TV area
Volodymyr Hrysuk
Master of the 2nd year
Institute of journalism National Taras Shevchenko University of Kyiv
The attempt to identify the spreading limits and the influence of the Ukraine «sexual TV content» on the audience is carried out in the article. Its situational (the discussions of the sexual theme in the cartoons such as «Sponge Bob», «Teletubbies», «Shrek», «Simpsons» and in the Eurovision song contest) and targeted character (in the separate releases of the social talk shows «Ukraine speaks», «One for all» and «Weekend after midnight») have been specified. In the second case, the mass media, trying to respond to the basic standard canons and to the journalistic work ethics, introduces the «sexual content» in the television programs manipulatively by social and communicational technologies. In a view of the manly negative influence of the media manipulations, the research of the creation mechanism of this TV content and the role in this process of social and communication technologies is important.
The descriptive method (description of the talk shows, programs and other media materials on the subject of the sex and the sexual issues), analysis (social and communication technologies in content creation), monitoring (Ukrainian TV channels «STB» TRK «Ukraine», «Tonis») have been used during the research. The mechanisms of creating and manipulating on the talk shows on Ukrainian television («Ukraine sais», «One for all», «Weekends after midnight») have been described. The specifics of the sexual problems disclosure have been found out. The social and communication technologies of the sexual topic implementation to the general TV content under the guise of entertainment, social talk shows etc. have been defined.
Key words: content, sex, television, talk show.

References
Potyatnyk, B., & Lozynskyi, M.(1996). Patogennyi tekst [Pathogenic text]. Lviv: Missionary. [In Ukrainian].
Kosiyk, O. (2009). Gra-infornatsia-komunikatsia: genetychnyi roztyn rozvajalnoi produktsii elektronnyh mas-media: monografia [Game-information-communication: genetics section of the electronic media entertainment products]. Lutsk: Volyn National University named after Lesiya Ukrainka. [In Ukrainian].
Polyanskiy, I. (2002). Ludyna, scho nudutsia (nasylstvo ta pornografia v meregi Internet) [The languishing man (violence and pornography on the internet)]. Proceedings of the Ukraine press department, (pp.4-6). Lviv. [In Ukrainian].
Ihnatenko, I. (2013). Jinoche tilo u tradytsijnij kulturi ukraintsiv [The female body in traditional Ukrainian culture]. Kyiv: Duliby. [In Ukrainian].
Mayerchyk, K. (2011). Rytual i tilo: strukturnyi analiz ukrainskyh obriadiv rodynnogo tsuklu [Ritual and body: structural and semantic analysis of Ukrainian rituals of family cycle]. Kyiv: Critics. [In Ukrainian].
Hyuton, L. (2011). Suchasni tabloidni ZMI Ukrainu, Velukoi Brutanii ta SShA [Modern tabloid mass media of Ukraine, Great Britain and USA], Lviv University herald (series: Journalism), 34, 217-221. [In Ukrainian].
Myushamble, R. (2011). Orgazm i Zahid [Orgasm and the West]. Kyiv: Tempora. [In Ukrainian].
Ruzhmond, D. (2000). Lubov i zahidna kultura [Love and Western culture]. Lviv: Chronicle. [In Ukrainian].
Maina, N. (2012, August, 22). Eksperty crytykuut «Shrek» ta «Liodovykovyi period cherez rozpustu [Experts criticize «Shrek» and «Ice Age» because of sex, and «Masha» because of wantonness]. TSN Newscast. Retrieved from http://tsn.ua/ukrayina/podiyi/eksperti-kritikuyut-shrek-i-lodovikoviy-period-cherez-seks-a-mashu-cherez-rozpustu.html [In Ukrainian].
Ukraine sais (2016). Bordel dlia malenkoi divchyny [The brothel for a little girl]. Ukraine TV channel. Retrieved from: http://inetbox.net/govorit-ukraina-dom-razvrata-dlya-malenkoj-devochki-21-10-2016/ [In Ukrainian].
Doljenkova, I. (2013). «Govoryt Ukraina» perevernulo mizku [«Ukraine says» draw crazy]. Retrieved from: http://ru.telekritika.ua/kontent/2013-09-27/86226 [In Ukrainian].
Weekend after midnight (2016). Tonis TV channel. Retrieved from: http://www.tonis.ua/index.pl?page=videoteka&id=vpo [In Ukrainian].

Мас-медійний контекст книги спогадів «Нomo feriens» Iрини Жиленко

Каринна Сардарян

кандидат філологічних наук, доцент
Національний університет фізичного виховання та спорту України
email: karinna-sard@yandex.ua

У статті акцентується дидактична роль мемуарної літератури, пов’язана з метою створення митцем цього документального жанру, що прагне поділитися особистим досвідом із сучасниками та прийдешнім поколінням. У спогадах «Homo feriens» авторка охоплює найважливіші питання приватного життя, життя суспільства, близького та дальнього оточення, порушує філософські питання про сенс людського життя, щастя, зраду, проблему митця і мистецтва, специфіки творчого процесу, порушує проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, авторку хвилюють національні питання. Книга спогадів – це складний синтез ліній розвитку, її можна охарактеризувати як складний, змістовний синтетичний твір, що оригінально об’єднує епістолярії, щоденникові ілюстрації, спогади, автокоментарі, художні твори. Твір базується на співвідношені художньої та документальної тенденції.
Ключові слова: мас-медійний контекст, книга спогадів, мемуари.

Література
1. Жиленко І. В. Homo feriens: Спогади ; передм. М. Коцюбинської. – Київ : Смолоскип, 2011. – 816 с.
2. Лексикон загального та порівняльного літературознавства / за ред. А. Волкова та ін. ; Буковин. центр гуманітарних дослідж. – Чернівці : Золоті литаври, 2001. – 636 с.
3. Сардарян К. Г. Творчість Ірини Жиленко у контексті розвитку української літератури другої половини ХХ – початку ХХІ століття : Монографія. – К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. – 392 с.



Масс-медийный контекст книги воспоминаний «Нomo feriens»
Ирины Жиленко
Каринна Сардарян
кандидат филологических наук, доцент
Национальный университет физического воспитания и спорта Украины
В статье акцентируется дидактическая роль мемуарной литературы, связана с целью создания автором этого документального жанра, который стремится поделиться личным опытом с современниками и грядущим поколинием.В воспоминаниях «Homo feriens» автор охватывает важнейшие вопросы частной жизни, жизни общества, ближнего и дальнего окружения рассматривает философские вопросы о смысле человеческой жизни, счастья, измены, проблему творца и искусства, специфики творческого процесса, поднимает проблемы душевного равновесия, полноценной жизни, автора волнуют национальные вопросы. Книга воспоминаний представляет собой сложный синтез линий развития, ее можно охарактеризовать как сложное, содержательное, синтетическое произведение, которое оригинально объединяет эпистолярии, дневниковые иллюстрации, воспоминания, автокомментарии, художественные произведения. Произведение основано на соотношении художественной и документальной тенденции.
Ключевые слова: масс-медийный контекст, книга воспоминаний, мемуары.


Mass media context of memories book «Нomo feriens» by Iryna Zhylemko
Karinna Sardarian
PHD in Philology, assistant peofessor
National university of Physical training and sports of Ukraine
The article accentuates the didactic role of the literary memoirs, which is related to the aim of the author of this documentary genre and wants to share with his personal experience with the contemporaries and future generation.
“Homo feriens: Memories” contains author’s letters and her closest milieu, diaries, self-comments of the author, literary and epistolary portraits, biographical data. Combined form makes the work unique. In her memories “Homo feriens” the author covers the most inportant questions of private life, life of society, close and distant milieu. The auther raises a philosophical issue about the sense of person’s life, happiness, betrayal, the problem of author and creative work, specificity of the creative work and process, there discussed the problems of mental equilibrium, life of full value, the author is preoccupied with national questions. The book of memories is a complicated synthesis of development lines, it may be characterized as a complex, plotful, synthetic work that unites in a special way letters, diary illustrations, memories, author’s comments, fictions. “Homo feriens” is based onto the relation of fiction and documentary tendencies. Fiction is reflected into the implementation of the lyrics by the poetess into the genearal story line, I. Zhilenko’s skills to portray masterly the reality and harmoniosly unite fiction and documentary parts in one work. Documentary part of the work is presented by the reflecton of the reality with the implementation of letters and other documents, usage of names of public figures, truthfulness of the narrated story and reflection of the autobiografical and biographical facts. Literary memoirs can be as an integral as well as inclusive, elements of personal thoughts and memories in works of different genre and purpose. For the cultural research the size of the source (all-in-one text or small episode, interspersed into the fiction, scientific research or publicistic speech) doesn’t matter: they both have the intention of self-understanding, desire to reflect personal experience, to share personal impressions and thoughts. Memoirs are the confession of a person, that lived and worked at a sertain epoch and wants to share his personal experience with future generation. The authors of the diaries, confessions are goverened by the desire of self-understanding and comprehending personal fate, the necessity to philosophaze, the desire to sort out into the variety of vital categories, to clarify his place in the wold.
Key words: mass-media context, a book of memories, memoirs.

References
1. Zhylenko, I. V. (2011). [Homo feriens: memories]. Kyiv : Smoloskyp.
2. Volkova, A. ed. (2001). Leksykon zahalnoho ta porivnialnoho literaturoznavstva [Lexicon of General and Comparative Literature Criticism]. Chernivtsi: Zoloti lytavry.
3. Sardarian K. H. (2016). Tvorchist Iryny Zhylenko u konteksti rozvytku ukrainskoi literatury druhoi polovyny XX– pochatku XXI stolittia : Monohrafiia [Iryna Zhylenko’s creation in the context of Ukrainian literature of 20th-21th century development]. Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho.

«Искусство новых медиа»: коммуникативный и темпоральный аспекты

Ганна Голубицька

кандидат філософських наук, старший викладач кафедри реклами
та зв’язків з громадськістю
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
email: anna.rain.noise@gmail.com

В статье расмотрен феномен «искусства новых медиа». Автор выделяет его основные черты: отказ от миметичности и референциальности и, как следствие, его перформативность, синкретичность, медиатехнологическая детерминированность, коммуникативность и интерактивность, отказ от терапевтической, катарсистической функции искусства, сообщение ему скорее игрового характера, подмена творческого акта селекцией, выбором, процессуальность, смена темпоральных принципов в искусстве и т.д. Особое внимание уделяет его коммуникативности и специфической темпоральности. Темпоральные характеристики «искусства новых медиа» оказываются связанными с его фундаментальным художественным принципом процессуальности.
Ключевые слова: коммуникация, темпоральность, интерактивность, интерактивность.

Література
1. Березин В.М. О культуре современной телевизионной медийности [Электронный ресурс] / В.М.Березин. – Режим доступа: http://www.ipk.ru/index.php?id=1543
2. Відкритий архів українського медіа-арту [Электроный ресурс]. – Режим доступу: http://www.mediaartarchive.org.ua/about/
3. Гаврилова Л.Г. Феномен мультимедиа: технологический, культурологический и искусствоведческий взгляд [Электронный ресурс] /Л.Г.Гаврилова. – Режим доступа: http://elib.osu.ru/bitstream/123456789/1008/1/1776-1783.pdf
4. Горбунова Н. Пост-постмодернизм? [Электронный ресурс] / Н.Горбунова. – Режим доступа: http://reading-hall.ru/publication.php?id=9868
5. Горюнова О. Медиа: история экспанисии. Курс лекции [Электроный ресурс] / О.Горюнова, доп. – Режим доступа: http://gtmarket.ru/laboratory/expertize/3169#contents
6. Гройс Б. Медиум становится посланием [Электронный ресурс] / Б.Гройс, пер. с нем. А.Фоменко. – Режим доступа: http://magazines.russ.ru/nz/2003/6/gr13.html
7. Гройс Б. Под подозрение. Феноменология медиа / Б.Гройс, пер. с нем. А.Фоменко. – М.: Художественный журнал, 2006. – С.177.
8. Дрик А. Медиа-искусство как лекарство от технофобии [Электронный ресурс] / А. Дрик . – Режим доступа: http://artukraine.com.ua/a/media-iskusstvo-kak-lekarstvo-ot-tehnofobii/#.WGJNwLkwB_E
9. Деникин А.А. Мультимедиа и искусство: от мифов к реалиям [Электроный ресурс] / А.А.Деникин. – Режим доступа: http://sias.ru/publications/magazines/kultura/2014-3/yazyki/843.html
10. Елинер И.Г. Мультимедийная культура, искусство и творчество [Электроный ресурс] / И.Г. Елинер. – Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n/multimediynaya-kultura-iskusstvo-i-tvorchestvo
11. Ландяк О.М. Медіа-арт в контексті сучасного екранного мистецтва [Электроный ресурс] / О.М.Ландяк. – Режим доступа: http://oaji.net/articles/2015/1739-1431380022.pdf
12. Маклюэн М. Понимание медиа [Электронный ресурс] / М.Маклюэн. – Режим доступа: http://www.mcluhan.ru/quotations/goryachie-i-xolodnye-sredstva/
13. Манович Л. Как следовать за пользователями программ?
Аннотация / Л.Манович // Логос. – 2015. – №2. – С.84.
14. Осипова Н.О., Юнгблюд В.И. Постмодернизм умер…что после? [Электронный ресурс] / http://elib.bsu.by
15. Савинова Е.А. Курируя искусство новых медиа [Электроный ресурс] / Е.А.Савинова. – Режим доступа: http://sias.ru/publications/magazines/kultura/2012-4/yazyki/778.html
16. Сколота З. Н. Современное искусство: формы и технологии // Молодой ученый. — 2013. — №11. — С. 852-856.
17. Титовец А. New media art: Гид по искусству будущего [Электронный ресурс] / А.Титовей. – Режим доступа: http://www.lookatme.ru/mag/how-to/move-on/192113-new-media-art-gid-po-samomu-sovremennomu-iskusstvu
18. Филоненко А.С. Возвращение рассказчика: последствия для гуманитаристики и богословия будущего [Электронный ресурс] / А.С. Филоненко. – Режим доступа: http://theology.in.ua/ua/bp/theologia/contemporary/37840/
19. Чубаров И. От редакции. Медиа, медианаука и философия медиа / И.Чубаров // Логос. – 2015. – №2. – С. 93.
20. Чухров К. (2006) Искусство и его пороги [Электронный ресурс] / К.Чухров. – Режим доступа: http://xz.gif.ru/numbers/61-62/iskusstvo-i-porogi/



«Мистецтво нових медіа»: комунікативний та темпоральний аспекти
Ганна Голубицька
кандидат філософських наук, старший викладач кафедри реклами
та зв’язків з громадськістю
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
У статті досліджується феномен «мистецтва нових медіа». Автор виділяє основні його риси: відмова від міметизну і референційності і, як наслідок, його перформативність, синкретичність, медіатехнологічна детермінованість, комунікативність та інтерактивність, відмова від терапевтичної, катарсістичної функції мистецтва, його скоріше ігровий характер, підміна творчого акту селекцією, вибором, процесуальність, зміна темпоральних принципів в мистецтві тощо. Особливу увагу приділяє його комунікативності та специфічній темпоральності. Темпоральні характеристики «мистецтва нових медіа» виявляються пов΄язаними з його фундаментальним художнім принципом процесуальності.
Ключові слова: комунікація, темпоральність, процесуальність, інтерактивність


New media art: communicative and temporal aspects
Ganna Golubytska
PHD in Philosophy, senior lecturer at advertisement and PR chair
Odessa I. I. Mechnikov University
The research of new media art phenomenon in the context of the postmodern culture (the post-postmodern culture ). The place of new media art in the contemporary art screen was considered . New Media Art covers all contemporary techniques for digitally-based art making, just as traditional Fine Arts is divided into majors according to traditional technique. The main features of new media art were established. There are processuality, interactivity, communicativeness, rejection of mimetism, syncretism, media technological determinism, formalism, perceptual realism, variability and other features. New media art accumulates in its creation and presentation both screen and off-screen forms of media. Thus, new media art only partially can be considered as the screen art. New Media Art often involves interaction between artist and observer or between observers and the artwork, which responds to them. Such forms of interaction, social exchange, participation, and transformation are important characteristics of new media art. Although the new media are not exclusively related to new media art (since it’s much more important for social and cultural changes in contemporary society), new media created a space for new contemporary art practices.
One of significant aspects of New Media Art is truely vast number of ways in which expression may develop. New media art is usually defined as a genre that encompasses artworks created with new media technologies, including digital art, computer graphics, computer animation, virtual art (demoscene and other forms), Internet art, interactive art, video games, computer robotics, sound art, light art, 3D printing, digital poetry and other artistic movements.
and art as biotechnology . The method of structural–functional analysis contributed to reveal the main varieties of new media art. The specificity of new media art in a postmodern culture was revealed with the method of cultural analysis. The results of the investigation could be involved in the further theoretical and applied researches of the visual culture, modern screen art, and also could be used in such areas as Cultural Studies, Art Studies, Social Communication, Temporology, Culturology.
Key words: processuality, interactivity, communicativeness, rejection of mimetism, syncretism, media technological determinism, formalism

References
1. Berezin, V.M. (2016) About the culture of modern television media. Retrieved from: http://www.ipk.ru/index.php?id=1543 [In Russian].
2. Open Archive of Ukrainian Media Art (2014). Retrieved from: http://www.mediaartarchive.org.ua/about/ [In Ukrainian].
3. Gavrilova, L.G. (2015). Media Phenomenon: technological, cultural and artistic view. Retrieved from: http://elib.osu.ru/bitstream/123456789/1008/1/1776-1783.pdf [In Russian].
4. Gorbunova, N. (2014). Is it post-postmodernism? Literaturnaya Rossia. Retrieved from: http://reading-hall.ru/publication.php?id=9868 [In Russian].
5. Goriunova, O. (2000-2001). Media: history of expansion. Retrieved from: http://gtmarket.ru/laboratory/expertize/3169#contents [In Russian].
6. Groys, B. (2012) .The Medium becomes the message. Retrieved from: http://magazines.russ.ru/nz/2003/6/gr13.html [In Russian].
7. Groys, B. (2006). Pod podozreniem. Phenomenologiya media. [A Phenomenology of Media ]. Hudozhestvenniy zhurnal. Moscow.
8. Drik, A. (2001). Media art as a cure for technophobia. Retrieved from: http://artukraine.com.ua/a/media-iskusstvo-kak-lekarstvo-ot-tehnofobii/#.WGJNwLkwB_E [In Russian].
9. Denikin, A. A. (2014). Multimedia & Arts: from myths to reality. Retrieved from: http://sias.ru/publications/magazines/kultura/2014-3/yazyki/843.html [In Russian].
10. Eliner, I. G. (2013). Multimedia culture, art and creativity. Retrieved from: http://cyberleninka.ru/article/n/multimediynaya-kultura-iskusstvo-i-tvorchestvo [In Russian].
11. Landyak, A. M. (2015). Media art in the context of contemporary screen art. Retrieved from: http://oaji.net/articles/2015/1739-1431380022.pdf [In Ukrainian].
12. McLuhan, M. (2003). Ponimanie media [Understanding Media: The Extensions of Man]. Retrieved from: http://www.mcluhan.ru/quotations/goryachie-i-xolodnye-sredstva/ [In Russian].
13. Manovich, L. (2015). How to follow software users. Logos, 2, 84.
14. Osipova, N.O, & Yungblyud V.I. (2014) Postmodernism is dead…
what is after it? Retrieved from: http://elib.bsu.by [In Russian].
15. Savinov, A. E. (2012). A supervisor of art new media. Retrieved from: http://sias.ru/publications/magazines/kultura/2012-4/yazyki/778.html [In Russian].
16. Skolota, Z. N. (2013). Contemporary art: forms and technologies. Molodoy ucheniy, 11, 852-856.
17. Titovetc, A. (2013). New media art: the guide of future art. Retrieved from: http://www.lookatme.ru/mag/how-to/move-on/192113-new-media-art-gid-po-samomu-sovremennomu-iskusstvu [In Russian].
18. Filonenko, A. S. (2010). Return of the narrator: implications for Humanities and Theology of future. Retrieved from: http://theology.in.ua/ua/bp/theologia/contemporary/37840/ [In Russian].
19. Chubarov, I. (2015). From the Editor. Media, Media Studies and Philosophy of Media, Logos, 2, 93.
20. Chukhrov, K. (2006). Art and its boundaries. Retrieved from: http://xz.gif.ru/numbers/61-62/iskusstvo-i-porogi/ [In Russian].

Цінності ЄС у політичній комунікації (на прикладі Польщі)

Олена Герман

аспірант
Сумський державний університет

У статті йдеться про основні цінності Європейського Союзу та їхнє проникнення у політичну комунікацію. Зокрема, аналізується політичний інформаційний простір Польщі (соціальні мережі) за 2015 рік та виокремлюються базові цінності, що транслювалися 5 найвпливовішими політичними партіями Польщі: Право і справедливість, Громадянська платформа, Сучасна, Польська селянська партія, Kukiz’15. На основі аналізу автор представляє ціннісну картину комунікації для найвпливовіших політичних гравців Польщі, де домінують матеріальні цінності, виражені концептами гроші, зарплата, соціальна допомога і т.п. При цьому політики намагаються уникати теми мігрантів та іммігрантів, а також не використовують релігійні мотиви у своїй комунікації
Ключові слова: цінність, цінності Європейського Союзу, політична комунікація, медіа-текст.

Література
Амельченко Н. Цінності об’єднаної Європи. [Eлектронний ресурс]. – Режим доступу: http://parlament.org.ua (дата звернення: 02.09.2016).
Gross F. Wartości nauka i świadectwa epoki / Feliks Gross. – Warszawa: IFiS PAN, 2002. – 328 с.
Chodubski A. Rezonans tradycji w rozwoju kultury europejskiej // Polska w Unii Europejskiej. – 2005. – С. 7–25.
Koslowski P. Europa jutra / За загал. Ред. Peter Koslowski. – Lublin: KUL, 1994. – 363 с.
Sadurski W. Czy istnieją wspólne europejske wartości konstytucyjne? // Idea Europy. – Warszawa: KART, 2004. – С. 38–45
Walchak B. Prawa człowieka jako podstawa wartości przyjmowanych przez Unię Europejską // Elementy aksjologii Unii Europejskiej. – Kraków: Wydawnictwo WAM, 2009. – С. 77–145.
Wilk J. Fundamentalne wartości Europy a aksjologia Unii Europejskiej // Elementy aksjologii Unii Europejskiej. – Kraków: Wydawnictwo WAM, 2009. – С. 9–76.
Wojciszke B. Człowiek wśród ludzi. Zarys psychologii społecznej / За загал. Ред. Bogdan Wojciszke. – Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Scholar, 2009. – 551 с.
Штратеншульте Е. Европейский союз – просто и понятно: Факты и связи [Eлектронний ресурс].– Режим доступу: http://www.kas.de (дата звернення: 05.09.2016).



Ценности ЕС в политической коммуникации (на примере Польши)

Елена Герман
аспирант,
Сумской Государственный Университет
В статье идет речь об основных ценностях Европейского Союза и их проникновении в политическую коммуникацию. В частности, анализируется политическое информационное пространство Польши (социальные сети) за 2015 год и выделяются основные ценности, транслируемые 5 наиболее влиятельными политическими партиями Польши: Право и справедливость, Гражданская платформа, Современная, Польская крестьянская партия, Kukiz’15. На основе анализа автор представляет ценностную картину коммуникации для наиболее влиятельных политических игроков Польши, где доминируют материальные ценности, выраженные концептами деньги, зарплата, социальная помощь и подобными. При этом политики стараются избегать темы мигрантов и иммигрантов, а также не использовать религиозные мотивы в своей коммуникации
Ключевые слова: ценность, ценности Европейского Союза, политическая коммуникация, медиа-текст.


EU Values in the political communication (on the example of Poland)

Olena Herman
PhD student,
Sumy State University

The article is focused on the basic values of the European Union that are considered to be legal principals stated in the main documents of the EU. The author mainly pays attention to such values as freedom of choice, personal responsibility for one’s choice, equality, legal state, solidarity, dignity, democracy, civil society, tolerance, justice and others. The author also examines the penetration of the values into political communication. In particular, the author monitored the political information space of Poland in 2015 and analyzed messages of the five main Polish political parties: Law and Justice, Civic Platform, Modern (political party), Polish People’s Party, and Kukiz Movement. The main aim of the research was to distinguish the principal values which were transmitted by politicians in social networks (Facebook and Tweeter) and to present the value picture of the most powerful political parties’ communication. The author states that the Polish politicians do transmit the values of the European Union. Nevertheless, the quantative and qualitative analysis of the massages revealed that the key players paid great attention to material values. The most frequent value turned out to be common wealth (material aspect) that is expressed with the help of such concepts as money, salary, social aid etc. The author also points out that two main political parties, which competed for power in 2015, transmitted practically the same values with the same frequency. The author makes an assumption that those values reflected believes and trends of the Polish society in 2015 and that was the reason why the politicians used them. One of the main aspects of the Polish political communication in 2015 is eluding religious topics which had been widely presented in political infospace of the country before. The politicians also tried to avoid mentioning any information about migrants and immigrants that was discussed in the media.
Key words: value, values of the European Union, political communication, media-text.

References
Amelchenko, N. (2013). Tsinnosti objednanoyi Yevropy [Values of the United Europe]. Retrieved from: http://parlament.org.ua [in Ukrainian].
Gross, F. (2002). Vartoshchi nauka i shwiadetstva epoki [Values, science and the evidences of the epoch]. (F. Gross ed.). Warszawa: IFiS PAN [in Polish].
Chodubski, A. (2005). Rezonans tradytsii w rozwoyu kultury yevropejskyej [Echo of the tradition in the European culture development]. Polska w Unii Europejskiej, 7–25 [in Polish].
Koslowski, P.(1994). Europa jutra [Europe tomorrow]. (P. Koslowski Ed.). Lublin: KUL [in Polish].
Sadurski, W. (2004). Chy istniejou vspulne europejske vartoshchi konstytutsyjne? [Do the common European constitutional values exist?]. In Idea Europy (pp. 38–45). Warszawa: KART. [in Polish].
Walchak, B. (2009). Prava chlovyeka yako podstava vartoshchi pshyjmovanych pshez Unieu Europejskou [The human rights as a basis for values accepted by the European Union]. In Elementy aksiologii Unii Europejskiej (pp. 77–145). Kraków: Wydawnictwo WAM. [in Polish].
Wilk, J. (2009). Fundamentalne vartoshchi Europy a aksjologia Unii Europejskiej [The fundamental values of Europe and the axiology of the European Union]. In Elementy aksjologii Unii Europejskiej (pp. 9–76), Kraków: Wydawnictwo WAM. [in Polish].
Wojciszke, B. (2009). Chloviek vshrud ludgi. Zarys psychologii spolechnej [A man among the people. A draft in social psychology]. (B. Wojciszke Ed.). Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Scholar. [in Polish].
Stratenschulte, Е. (2011). Yevropejsky soyuz – prosto i ponyatno: Fakty i svyazi [About The European Union – simply and clear: Facts and connections]. Retrieved from: http://www.kas.de [in Russian].

ДІАЛОГ: МЕДІА-СТУДІЇ №22, 2016

(завантажити журнал dialog 22 )

Тараненко О.  

Поєднання тенденцій демасифікації та реміфологізації в пропагандистському впливі медіа-дискурсу на аудиторію

A Combination of Demassification and Remythologization Trends in the Propaganda Impact of Media Discourse on an Audience

С. 4-16


Вербицький П.

Взаємодія органів державної влади і мас-медіа як категорія науки про соціальні комунікації

The Cooperation between Authority and Media as a Category of Social Science Communication

С. 17-28


Герман О.

Цінності ЄС у політичній комунікації (на прикладі Польщі)

EU Values in the political communication (on the example of Poland)

С. 29-37


Гресько О.

Авторська журналістика як інструмент міжнародних медіакомунікацій

Personal journalism as a tool of international media communications С. 38-51


Стеблина Н.

«Пресрелізм» у місцевій пресі: контекст журналістського матеріалу та особливості сприйняття повідомлень одеських медіа

«Pressreleasm» in the local press: journalistic material context and features of Odessa media messages perception

С. 52-70


Голубицкая А.

«Искусство новых медиа»: коммуникативный и темпоральный аспекты

New media art: communicative and temporal aspects

С. 71-84


Сардарян К.

Мас-медійний контекст книги спогадів «Нomo feriens» Iрини Жиленко

Mass media context of memories book «Нomo feriens» by Iryna Zhylemko

С. 85-102


Грисюк В.

Специфіка поширення “сексуального контенту” в українському телепросторі

The specifics of «sexual content» spread in Ukrainian TV area

С. 103-112


 

Вимоги до подачі матеріалів

Редколегія наукового збірника «Діалог: медіа студії», що видається на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, приймає статті до чергового випуску.
Проблематика збірника: соціальні комунікації, зокрема професійні стандарти журналістики, мережеві ЗМІ, теорія та історія публіцистики, журналістики, актуальні проблеми реклами та піар.

ДЛЯ ОПУБЛІКУВАННЯ СТАТТІ НЕОБХІДНО ПОДАТИ:
1. Текст статті в електронному вигляді.
2. Відомості про авторів.
3. Витяг із протоколу засідання кафедри чи рекомендацію керівника (для аспірантів).
4. Зовнішню рецензію.

Адреса редакції:
Україна, 65058, м. Одеса, Французький бульвар 24/26,
Довідки за телефонами:
0679857321 – Стеблина Наталія Олександрівна;
0981782057 – Червінчук Аліна Олегівна
Адреса електронної пошти:
dialog.media.studies@gmail.com або ad.pr.chair@gmail.com
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ
статей у збірник наукових праць
«Діалог: медіа-студії»
До друку приймаються статті українською, російською та англійською мовами, обсягом не більше 5 тисяч слів включно зі списком літератури.
За структурою стаття має відповідати вимогам, затвердженим Постановою президії ВАК України від 15.01.2003 р. № 7-05/1 «Про підвищення вимог до фахових видань, внесених до переліків ВАК України» і містити такі елементи:
• постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими або практичними завданнями;
• аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано певну проблему і на які спирається автор;
• виокремлення невирішених раніше аспектів загальної проблеми, яким присвячується стаття;
• формулювання мети статті (постановка завдання);
• виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів;
• висновки за проведеним дослідженням і перспективи розвідок у цьому напрямку.

МАКЕТ СТОРІНКИ
Для оригіналу-макета використовується формат А 4.
Абзацний відступ – 1,25 см.
Міжрядковий інтервал – 1,5.
Якщо у статті передбачено використання нестандартних гарнітур (окрім Times New Roman, Arial, Courier New, Calibri), необхідно окремо додати файли шрифтів.

РОЗТАШУВАННЯ МАТЕРІАЛІВ

1. УДК вказується в першому рядку сторінки і вирівнюється за лівим краєм (усі літери – прописні).
2. Інформація про автора: ім’я та прізвище автора (авторів) і через кому скорочено – вчене звання, науковий ступінь, посада автора (накреслення – курсив).
3. Інформація про назву організації, де працює (навчається) автор (накреслення – курсив).
4. Адреса електронної пошти автора (накреслення – курсив).
5. Заголовок статті набирається в наступному за УДК рядку (накреслення напівжирне).
6. Далі – анотація українською мовою. Текст анотації повинен відповідати вимогам реферативної бази Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського «Україніка наукова». Ключові слова: не менше 3 і не більше 10 термінів (кегль 12, для ключових слів накреслення напівжирне).
7. Інформація, зазначена у п.2-5 дублюється російською та англійською мовами. Увага! Анотація російською мовою пишеться за вимогами україномовної. Англомовна анотація має бути розширеною – від 250 до 500 слів(див. Додаток 1).
8. Після анотацій з абзацу викладається основний текст статті. У статті напівжирним виділяються: актуальність, мета, а також ключові ідеї дослідження.
9. Далі з абзацу напівжирним – Література. Посилання на літературні джерела послідовно нумеруються арабськими цифрами за абеткою і зазначаються у квадратних дужках, де вказуються порядковий номер джерела та через кому конкретна сторінка [2, с. 17]. Список літератури оформлюється відповідно до ДСТУ 8302:2015. Звертаємо увагу, що згідно з новими вимогами міста пишуться повністю: Київ, Львів, Одеса та ін.
13. Після списку використаних джерел мовою оригіналу подається з вирівнюванням по центру REFERENCES. Список літератури (References) має повністю відповідати списку літератури національною мовою. Прізвища авторів та власні назви (журналів, видавництв) транслітеруються латиницею; назви статей, конференцій – перекладаються англійською мовою; після кожного посилання необхідно в дужках вказати мову оригіналу джерела – [in Ukrainian] aбо [in Russian]. Для транслітерації рекомендуємо скористатися наступними он-лайн сервісами: для джерел українською мовою – «Стандартна українська транслітерація» в режимі паспортний стандарт (http://translit.kh.ua/?passport); для джерел російською мовою – «ТРАНСЛИТ.СС» (http://translit.сс).
Приклад:
ЛІТЕРАТУРА
1. Бініон М. На Facebook Під Ніком Революція Іде. – Режим доступу: http://tyzhden.ua/Society/18917 (дата звернення: 15.10.2015)
2. Коль А. Експрес-курс: Робота з мас-медіа / За загал. Ред. В.Ф.Іванова. – Київ : Академія української преси, 2005. – 69 с.
3. Примак Т. О. Аналіз українського ринку маркетингових комунікацій // Маркетинг в Україні. – 2003. – № 2. – С. 8–14.
4. Kim, M. Partisans and Controversial News Online: Comparing Perceptions of Bias and Credibility in News Content From Blogs and Mainstream Media // Mass Communication and Society. – 2015. – № 18. – Вип. 1. – С. 17-36.

REFERENCES
1. Binion, M. (2007). Na Facebook pid nikom revolutsia ide [Revolution under the Nick is going on Facebook], Tyzhden, available at: http://tyzhden.ua/Society/18917 [In Ukrainian].
2. Kol, Astrid. (2005). Ekspres-kurs: Robota z mas-media [Express-course: Work with Mass-media], Editor Ivanov, V. F., Kyiv: Academy of Ukrainian Press [In Ukrainian].
3. Prymak, T. O. (2003). Analiz ukrainskogk rynku marketyngovyh komynikatsij [Ukrainian Market of Marketing Communications Analysis]. Marketing in Ukraine, 2, 8-14 [In Ukrainian].
4. Kim, M. (2015). Partisans and Controversial News Online: Comparing Perceptions of Bias and Credibility in News Content From Blogs and Mainstream Media. Mass Communication and Society, 18(1), 17-36.

На електронну пошту надсилається два файли:
перший (Surname.doc) – із текстами статті й анотацій із ключовими словами, замість Surname – прізвище англійською мовою.
другий (Surname-dani. doc) – із відомостями про авторів (прізвище, ім’я, по батькові; посада; вчене звання, науковий ступінь; місце роботи або навчання; адреса електронної пошти; домашня адреса; номери контактних телефонів).

Додаток 1
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ
РОЗШИРЕНОЇ АНГЛОМОВНОЇ АНОТАЦІЇ
Анотація повинна викладати суттєві факти роботи, не містити матеріал, який відсутній в основній частині публікації. Структура анотації має повторювати структуру статті. Анотація має містити відповіді на такі запитання:
– У чому актуальність дослідження?
– Що ми знаємо з теми і що нового додаємо?
– Як здійснювалося дослідження (метод, матеріал, процедура)?
– Які результати дослідження?
– Що це означає, чим корисні результати?
На сайті видавництва EMERALD наведені приклади написання анотації (http://www.emeraldinsight.com/authors/guides/write/abstracts.htm?part=3&).

Інформаційно-розважальний компонент ЗМК

Ольга Гресько, кандидат філологічних наук, доцент кафедри телебачення та радіомовлення Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка

У статті проаналізовано феномен трансформації програм серйозного змістового наповнення в розважальний формат на прикладі інформаційних випусків новин на українському телебаченні, телевізійних дебатів у США та ін. Класичні інформаційно-розважальні складники сучасних ЗМК (анімація, карикатура, комікси, і т. д.) досліджено в контексті міжнародних медіакомунікацій. Визначено перспективи розвитку життєстверджуючої журналістики в Україні та світі, яка за допомогою успішних історій формує позитивне мислення і настрої суспільства.
Ключові слова: анімація, інформаційно-розважальне змістове наповнення, карикатура, комікси, міжнародна комунікація, телевізійні дебати.

The phenomenon of transformation of serious media content into entertainment format on the example of news programs of Ukrainian television, television debates in the USA is analyzed. Classical infotainment components of modern mass communication (animation, caricature, comics, etc.) are researched in the context of international media communications. Prospects of the development of positive journalism in Ukraine and in the world based on the success stories which forms positive thinking in society are determined.
Key words: animation, caricature, comics, infotainment of media content, international communication, television debates.

Специфіка подання новин про Україну під час військових дій на Донбасі у програмі «Воскресное время» з І. Зейналовою (2014 р.)

Аліна Червінчук, аспірант кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Одеського національного університету імені І. І. Мечникова

Розглянуто основні підходи до пояснення феномену пропаганди. Проаналізовано особливості використання пропагандистських технологій у програмі «Воскресное время» та визначено головні напрями тематичного контенту про Україну.
Ключові слова: інформаційна війна, пропаганда, маніпулятивні технології.

The basic approach to explain the phenomenon of propaganda. The features of the use of technology outreach program «Voskresnoe Vremya» and defined the main directions of the thematic content of the course in Ukraine.
Keywords: information war, propaganda, manipulation technologies.

Про «Одеську хатинь» як штучно сакралізований концепт

Світлана Бондар, старший викладач кафедри реклами та зв’язків з громадськістю Одеського національного університету імені І. І. Мечникова

У статті, розглянуто історію і справжню причину появи когнітивного концепту «Одеська Хатинь» в медіапросторі, який був використаний російською пропагандою задля розпалювання ворожнечі. Виявлено його штучність, окреслено запропоновану етимологію та специфіку функціонування цієї лексичної одиниці російською і українською мовами в заголовковому комплексі, що на певний час стала належати до ключових слів поточного моменту, з’ясовано можливі причинно-наслідкові зв’язки.
Ключові слова: Одеська Хатинь, когнітивний концепт, ключові слова поточного моменту, інформаційні та когнітивні війни, пропаганда, заголовковий комплекс, медіадискурс.

This article covers the history and actual cause of “Odessa’s Khatyn” cognitive concept emergence in the media space, which was used by Russian propaganda for inciting hatred. Its artificiality was found as well as proposed etymology and specifics of functioning of this lexical unit in both Russian and Ukrainian languages in the heading complex were outlined, which began to belong to the key words of a contemporary context. In addition, possible cause-and-effect relationships were found.
Key words: Odessa’s Khatyn, cognitive concept, keywords of a contemporary context, information and cognitive warfare, propaganda, heading complex, media discourse

Архітектоніка образу Хрестителя Русі в Службі князю Володимиру

Євген Джиджора, кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики Одеського національного університету імені І. І. Мечникова

У статті досліджено особливості архітектонічного зведення образу святого Володимира у києворуській гімнографії. При укладанні архітектоніки образу святого виділено три напрями семантичної символізації: називання відтворюваного об’єкта, його опредметнення та надання синергійного зв’язку із Богом.
Ключові слова: символ, архітектоніка, києворуська гімнографія.

The article examines the features of an architectonic building of the image of St. Vladimir in kievrussia hymnography. At the conclusion of the architectonic image of the Saint highlighted three areas of semantic symbolization: the name of the object, his objectification and giving a synergetic relationship with God.
Key words: symbol, architectonics, kievrussia hymnography.