Літо у страху та надії: спогади, як я пережила ці 92 дні
Знову ніч. Ні про не думаючи сиджу та на зробленій цього дня фотографії неба пишу «Цінуй момент». Символічно вийшло насправді. Вже через годину ми були у підвалі збившись докупи з сусідами та стояли під найміцнішою стіною. Над домом летіла ракета, низько.