Сьогодні в думках багатьох громадян України постає питання щодо їх
самоідентифікації. Кожен другий пошепки запитує самого себе «Хто я?». І
тут великої уваги заслуговують українці, що проживають на території
Румунії, – народ, який визнає себе українською діаспорою та досі зберігає
етнічну, мовну, культурну та релігійну ідентичність й відроджує національну
свідомість.
Румунські українці – 4-та за чисельністю етнічна спільнота Румунії, що
становить менше 0,3% усього населення країни. Чисельність осіб, які
спілкуються українською мовою, перевищує офіційну чисельність українців, що
свідчить про політичну ідентифікацію, як румун, проте етнічну, як українців.
Українці проживають в Румунії, де одна група, на півночі країни, автохтонна, а
на південному сході (Північна Добруджа) – переселенська, тобто діаспорна.
Щодо історії виникнення діаспори, то процес масового заселення району,
де зараз проживає українська громада, розпочався після знищення Катериною ІІ
у 1775 році Запорізької Січі. Козаки прагнули зберегти право на життя за
січовими традиціями й порозумілися з турецьким султаном. Привілеї в
земельному питанні викликали інтерес в українського селянства, наслідком
якого став масовий переселенський рух українців за Дунай. В кінці XVIII – на
початку ХІХ ст. українська діаспора в Північній Добруджі була сформована. У
1813 році козаки заснували Задунайську Січ, яка відігравала важливу роль у
розвитку української громади, збереженні української ідентичності. Таку
інформацію надає Вячеслав Кушнір, декан історичного факультету ОНУ ім. І.
І. Мечникова, в інтерв’ю з Оленою Івановою, деканом факультету журналістики
того ж університету.
Великий внесок в дослідження цієї української меншини зробив саме цей
історик та професор і його команда. Співпраця Вячеслава Кушніра із Союзом
українців Румунії триває вже 20 років і принесла чимало здобутків. Саме тому
до ювілею товаришування в Одеській національній науковій бібліотеці за
підтримки й участі наукових установ, представників державних та громадських
організацій, фондів, Генерального консульства Румунії в Одесі та СУР
відбулась презентація української громади Північної Добруджі.
За словами професора й організатора зустрічі основна проблема полягає в
тому, що поряд із нашою державою ми маємо досить потужну українську
громаду, яка в останні роки відіграє важливу роль у розвитку Нижнього
Придунав’я і Півдня Румунії, має дуже цікаву й незвичайну культуру і
заслуговує всеукраїнського визнання. Українська діаспора може стати важливим
ланцюгом і виконувати значну посередницьку місію у розвитку міждержавних
зв’язків України та Румунії.
Ярослава Різникова, заступник начальника Управління культури,
національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської
області державної адміністрації, а також учасниця співпраці, зазначає, що за
увесь час сумісної роботи був здійснений культурний обмін у рамках
Інтеретнічних форумів регіонів Нижнього Дунаю та були проведені дослідження
етнографічних українців на території Румунії: «Велика робота була здійснена
саме ОНУ ім. І. І. Мечникова, саме історичним факультетом, саме Вячеславом
Кушніром, якому вдалося зібрати потужну команду людей, які переймаються
цією проблемою, для яких проблема української діаспори є такою, над якою вони
живуть, над якою вони працюють і намагаються допомогти українцям в
Румунії зберегти свою ідентичність».
Питання розвитку української діаспори є не лише культурологічним, а й
набуває політичного характеру останні 5 років, адже саме українська діаспора,
яка може проводити промоцію інтересів на міжнародній арені для України, яка
страждає від війни, має великий потенціал, який необхідно використовувати.
Українці, які тісно вплетені в життя різних країн, можуть говорити від імені
нашої держави, відстоювати її інтереси та протистояти ворожим країнам.
«Робота із діаспорами – дуже відповідальний крок, який потребує від нас
спільних зусиль. Прекрасне поєднання наукового колективу дипломатичних
органів, органів державної влади та місцевого самоврядування сприяє
покращенню наших контактів», – зазначила Ярослава Різникова.
За словами учасниці співпраці Наталі Петрової, в Румунії друкується
чимало видань для румунських українців: «Дзвоник», «Вільне слово», «Наш
голос», «Український вісник» та «Curierul ucrainean» («Український кур’єр»).
Також доволі активно працює створений Союзом українців Румунії офіційний
сайт цієї української меншини https://www.uur.ro/index.php/uk/ , на якому можна
знайти архіви всіх вищезгаданих видань, віднайти більш детальну інформацію
про саму організацію та її контакти, й, звісно, переглянути новини та
фотопублікації. Також Наталя розповідала, що румунські українці не є осторонь
тих подій, які відбуваються сьогодні в Україні, саме тому було організовано
декілька заходів в румунських університетах, а також в СУРі, на воєнну
тематику, до яких були залучені студенти ОНУ: виставки фотографій, покази
фільмів тощо.
Дмитро Черненко, голова Тульчанської філії СУРу, розповів, що за час
сумісної роботи румунським українцям жити стало набагато краще, дякуючи за
довготривалу підтримку з боку Вячеслава Кушніра та його команди.
«Українська меншина, на мою думку, стає містом через румунсько-українські
кордони», – додає він, отримуючи грамоту за вагомий внесок у зміцнення
румунсько-українських відносин, збереження культурно-етнічної ідентичності
української меншини на території Румунії.
Наразі українсько-румунські відносини знаходяться в дуже активній фазі
розвитку, мають налаштований політичний діалог, зростає товарообіг між двома
державами тощо, констатував представник МЗС України в Одесі Сергій Орлов.
Катерина Голинська