Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

В Одесі з’явилися сенсорні кімнати для дітей з інвалідністю

Краудфандингова платформа «Моє місто» з допомогою міськради та волонтерських сил закінчила створення першої в Одесі сенсорної кімнати для дітей з інвалідністю.

Сенсорна кімната – це спеціально обладнане приміщення, призначене для проведення лікувально-профілактичних сеансів, необхідних дітям і дорослим із різними відхиленнями в розвитку. Людина будь-якого віку й стану здоров’я в цій кімнаті знаходить спокій та комфорт.

Статистика дитячої інвалідизації в Україні становить 167 тис. осіб (2% від всього дитячого населення) (такі дані надає благодійний фонд «Допомога інвалідам України»). При цьому в Одесі, як повідомляє платформа «Моє місто», проживає 3008 дітей з інвалідністю. І це без урахування дітей з особливостями розвитку, яким ще не поставили діагноз, тому поява цих кімнат у нашому місті необхідна.

Педіатр Лактіонова Юлія розповіла, що сенсорні кімнати вирішують складні завдання, такі як: формування сприйняття кольору, звуку, ритму, узгодження рухів власного тіла, формування адекватної самооцінки, подолання страхів і агресії, полегшення стану тривожності, розвиток пам’яті, мови, фантазії, оригінальності мислення.

Уперше такі сенсорні кімнати з’явилися в 1970 році. Лікарі голландських реабілітаційних центрів для роботи з хворими на ДЦП або з людьми, які мають будь-які психоневрологічні розлади, почали використовувати кімнати зі спеціальним оснащенням: світловими панно, фонтанчиками, мерехтливими лампочками та масажерами. Пізніше цю ідею підхопила Західна Європа, а згодом – країни Сходу та США.

Україна практику з сенсорними кімнатами прийняла у 2013 році. Перша кімната була відкрита в Євпаторії в реабілітаційному центрі, як і інші такі приміщення в нашій країні. Черга дійшла й до Одеси. Соціальна платформа «Моє місто» ще у квітні цього року почала збирати кошти на оренду приміщення та ремонт сенсорної кімнати «6 чуття». Автор цієї ідеї, Юлія Крук, доповіла: «Я виховую двох гарних хлопчиків, один з яких має інвалідність. І тільки мати з такою проблемою може мене зрозуміти. Було дуже важко спостерігати за тим, що дитині немає де погратися або просто вільно себе почувати. Тому я з мамами особливих діток вирішила створити ігрову кімнату. І, звичайно, потрібно було зібрати кошти, у чому люб’язно допомогла соціальна платформа «Моє місто». Спочатку ми розраховували на суму в розмірі 70 000 грн, і яке було здивування, коли назбирали понад 400 000 грн».

Обладнання було закуплено за підтримки фонду «Східна Європа». Ця кімната розрахована на дітей з порушенням розвитку мови, аутизмом, синдромом Дауна, депресивним станом тощо. Мета проекту полягала в тому, щоб створити ігровий простір для дітей.

 «Перш за все, ми хочемо бачити дитину, і тільки потім її інвалідність», – каже Юлія Крук.

Проект почав працювати не так давно, але вже є перші відгуки від щасливих матусь: «До створення сенсорних кімнат, ставлюся позитивно. На превеликий жаль, таких дітей з особливими потребами стає куди більше, ніж будь-хто може собі уявити. Їх можна зустріти, де завгодно: на дитячому майданчику, в групі дитячого садка, за партою в школі, у будь-якій спортивній секції або гуртку. Якщо говорити  про задоволення особливих потреб дитини, треба чітко для себе усвідомити, що це торкнеться і її батьків. На зустрічі в цих кімнатах можна зустріти не тільки дітей, алей  батьків з «особливостями». Такі кімнати потрібні швидше суспільству, ніж місту. Відверто захоплююся добропорядними й сильними духом людьми, для яких життєва місія не закінчується на власних інтересах, сім’ї.

Сенсорна кімната «6 чуття» — це своєрідний буфер, у якому можна перевести дух, набрати сил, перш ніж продовжити свій тернистий шлях у напрямку до примарної мети».

 В Україні переважає медична модель таких кімнат, де дітей тільки лікують, але немає простору для ігор. Тому лікарі в цей проект не будуть залучені. Будуть вихователі та фахівці, які знають як поводитися з сенсорною кімнатою. За допомогою арт-терапії та сенсорної інтеграції розв’язують проблему комунікації дитини з дитиною, дитини з мамою чи просто із соціумом. «6 чуття» проводитиме дуже багато заходів – від лялькового театру до воркшопів та малюванню на воді Ебру. Усі заняття розраховані на дітей та їхніх мам, загалом – на їхню взаємодію.

 Автори проекту вбачають у ньому дуже велику перспективу, тому що вірять у те, що в Одесі в кожному районі буде така кімната. А зараз будь-яка матуся може звернутися по допомогу за адресою Маршала Жукова 83.

Лідія Манастирліу

фОТО: Лідія Манастирліу