Проблема вживання наркотичних речовин посідає найперші місця серед інших, в усьому світі. Хтось заробляє на цьому свій статок, а інші, психологічну та фізичну залежність. Презирство з боку суспільства та нав’язані стереотипи «зв’язують руки» і позбавляють мотивації. Як допомогти, а головне, разом з тим не нашкодити, – розповімо далі.
За даними Міністерства охорони здоров’я, станом на 2021 рік загальна кількість людей, які вживають наркотики, за різними оцінками, може становити понад 1 мільйон людей, і це лише в Україні.
Загалом, наркозалежні стають тягарем для оточення. Близькі кладуть їх до платних лікарень, де проводять медикаментозне очищення організму, і вважають, що свою роль у ситуації вони сповна відіграли. Проте, зовсім ігнорують інші аспекти, забуваючи, що це проблема не лише фізичного характеру.
Для надання підтримки людям із залежністю, створюються різні спілки. В Україні їх небагато, але найбільшою серед них є Міжнародна Спільнота «Анонімні Наркомани», що існує з 1953 року. Спільнота створює групи, де проводять збори та зустрічі. В Україні перша зустріч «АН» відбулась у 1991 році в місті Одеса. На сьогодні це близько 320 груп в Україні, в різних містах, які проводять свої зустрічі 78 разів на тиждень.
На всі питання стосовно спільноти «АН», відповів один з її членів, – Любомир Л.
— Розкажіть детальніше про спільноту, яка ваша мета?
— Основною метою «АН» є донесення інформації до тих залежних які страждають, що одужання існує. Ця мета матеріалізувалась у групи самодопомоги по всьому світі.
— Яка приблизна кількість членів спільноти? Статистика вживання наркотичних засобів зменшується, або ж навпаки зростає?
— Підрахувати кількість людей неможливо, адже ми не ведемо жодних списків та статистик. Прийти й піти можна у будь-який час.
— На сайті спільноти na-ua.org, розміщена інформація про проведення зборів. Розкажіть, як вони проходять? Чим там займаються?
— Групи «АН» проводять відкриті та закриті зустрічі. Закриті призначені тільки для залежних, відкриті ж може відвідати кожен, хто виявляє інтерес до спільноти. Зустрічі проводяться однаково, за винятком того, що не залежних гостей, які можуть бути присутні на відкритих зустрічах, ми просимо не висловлюватися і ставити запитання, що виникнуть, вже по її завершенню. Адже головною метою груп «АН» є створення сприятливої атмосфери саме для залежних.
Зустрічі проходять у форматі висловлювань, тобто ми говоримо по черзі на вільні або задані теми. Спільнота «Анонімні Наркомани» відкрита для суспільства і ми завжди готові розповісти про себе.
— Розкажіть детальніше про ECCNA. Що це за подія? З якою метою вона створена?
— ECCNA – European convention conference of NA, Європейська конвенція конференція Анонімних Наркоманів. Вона відбудеться з 23 по 25 липня 2021 року у Києві. Метою даного заходу є збір членів нашого товариства з усього світу, для спільного відсвяткування одужання від наркозалежності.
На таких заходах збираються люди, які так чи інакше зіткнулися з даною проблемою, але вже протягом 5, 10, 20 та більше років не вживають наркотики. Гасло ЄККАН 37 – “Ніколи не самотній” (Never Alone). Захід відкритий для гостей, вхід безплатний. Такі заходи проводяться раз на 2 роки у різних містах Європи. Остання, що відбулися, була ЄККАН 35 в Цюриху, наступна мала відбутись Каїрі, але не вдалось через пандемію.
Програма заходу — це в основному спікерські виступи. У рамках такого заходу ми проводимо зустрічі з представниками громадськості, з тими, хто так чи інакше цікавиться «АН»: медики, представники соціальних служб, правоохоронних органів, міська адміністрація, представники різних релігійних конфесій. Під час виступів ми робимо презентації, відповідаємо на запитання, а також домовляємося про співпрацю.
— Чи працюють у спільноті експерти, наприклад наркологи, психологи чи психіатри?
— «АН» – непрофесійне товариство. У нас немає експертів. Ми вважаємо, що допомога одного залежного, — іншому, володіє незрівнянною ні з чим, терапевтичною цінністю.
— Чи розглядаються під час зустрічей аспекти виникнення залежності?
— Ми не маємо думок і не ведемо дебатів щодо питань, які не мають відношення до нашої головної мети. Нас цікавить тільки те, чи хоче залежний припинити вживати і як ми можемо йому допомогти. Ми не ставимо жодних запитань, нам не важливо якої ви національності, сексуальної орієнтації, статі, віку, яке у вас соціальне положення, а також релігійні переконання або відсутність таких, для нас важливо тільки бажання припинити вживання наркотиків.
— Як правильно допомогти залежній людині?
— Ми віримо, що ті, хто регулярно відвідують наші зустрічі, можуть залишатися чистими (це наш термін, означає «чистоту» від всіх речовин, які змінюють свідомість). Одужання в «АН» основане на втіленні в житті принципів, відомих під назвою «12 Кроків Анонімних Наркоманів». Ті, хто хочуть спробувати, починають писати програму 12 кроків АН. Для цього знаходять досвідченого члена спільноти, якого ми називаємо «спонсором» – це такий же член АН як і інші, який може і готовий поділитися своїм досвідом одужання з іншими залежними й починають давати письмові відповіді на запитання з книги «Керівництво по написанню 12 кроків АН».
Ще одним інструментом для допомоги є «служіння» – це добровільне виконання простих завдань — відкрити приміщення, провести зустріч, зварити чай або каву для всіх присутніх.
— Чи багато тих, хто знайшов в собі сили почати нормальне життя? Чи погоджуєтесь ви з думкою, що колишніх наркоманів не існує?
— Ми не ведемо списків, але товариство зростає з кожним роком. В «АН», ми черпаємо сили один в одного, ділячись своїми проблемами та радістю, бо ніхто не може зрозуміти залежного так, як інший залежний. Ми вважаємо, що кожен, абсолютно кожен залежний, може припинити вживати наркотики, втратити бажання вживати та знайти новий шлях у житті.
— З чим пов’язана наркозалежність? Вона існує лише на фізичному рівні? Чи наркотиками людина щось компенсує?
— Ми вважаємо, що залежність це хвороба. Хвороба духовна, яка проявляється у зацикленості на собі, в егоцентризмі. Ми всі прийшли в «АН»
через проблеми з наркотиками, але, залишаючись чистими, ми розуміємо, наркотики — це не єдина наша проблема. Ми вживали, бо не могли сприймати реальність такою яка вона є і думали, що знайшли вихід.
Змінити своє життя доволі важко, так само як і позбутись від того, що його руйнує. Насправді фактор підтримки є найголовнішим після власного бажання до змін. Отримати підтримку та стати учасником товариства можна ознайомившись з інформацією на сайті, або ж зателефонувавши на інформаційну лінію за номером 0 800 75 21 05.
Анастасія Архангородська , 2 курс, «Погляд»