Кожного дня ми зустрічаємо людей, робота яких здається нам непомітною. Двірники, прибиральники, у випадку гуртожитку вахтери та охоронці. Ці люди займаються надзвичайно важливими справами, яким ми ніколи не приділяємо увагу. Кореспонденти газети «ДАХ» вирішили з ними поспілкуватися та дізнатися про них трохи більше.
Ми поговорили з вахтером гуртожитку № 4 Сочинською Жанною Данилівною та з охоронцем цього ж гуртожитку Угаровим Борисом Євгеновичем. Це надзвичайно приємні люди, що мають повагу серед студентів цього гуртожитку.
Ось як про Жанну Данилівну відзивається студент гуртожитку № 4 Можегов Леонід: «Жанна Данилівна надзвичайно чудова людина, яка як ніхто справляється із своїми обов’язками. Ще в перший день поселення в гуртожиток ми і познайомилися. Доки всі метушились, моя мати вирішила дізнатися, куди ж вона все-таки відправляє улюбленого сина. Пані Жанна люб’язно розказала про «все і вся». Тому можна сказати, що ця жінка справді знає, де працює, що робить і для чого. Її роботу потрібно помічати та цінувати».
Сама ж Жанна Данилівна скромна та ввічлива людина, що не звикла хизуватися своїми досягненнями, але все ж розуміє важливість своєї професії. Вона любить свою професію та спілкування з молоддю. Чим і заслуговує велику повагу у жителів цього гуртожитку.
Щодо Бориса Євгеновича, що працює охоронцем, то, незважаючи на повагу жителів гуртожитку та студентів до нього, він занадто занижує важливість своєї професії, не зовсім розуміючи який вклад він приносить в життя четвертого гуртожитку. Але жителі вважають, що його професія грає надважливу роль. «Борис Євгенович один із найкращих охоронців яких я знаю. Це дивовижна людина, що може водночас стежити за порядком та іноді йти студентам на поступки. Людина, що з розумінням завжди ставиться до різних ситуацій. І врешті-решт просто Людина, що стежить за порядком та нашою безпекою», – висловився щодо цього житель гуртожитку Косінський Максим.
Отже, ми повинні пам’ятати, що не професія робить людину великою, а людина професію.
Володимир Татчин