Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Відомий журналіст у гостях в ОНУ імені І. І. Мечникова

Студенти ОНУ імені І. І. Мечникова мали нагоду познайомитися з відомим українським журналістом — Віталієм Портниковим. Модератором зустрічі була декан факультету журналістики, реклами та видавничої справи  Іванова Олена Андріївна, яка й запросила журналіста.

Знайомство з Віталієм Портниковим розпочалося з лекції на тему «4 ВЛАДА : Вплив, Виклики, Відповідальність», присвяченої земляку, великому одеситу та національному герою — Володимиру Жаботинському. Він був відомим журналістом, який зробив блискучу кар’єру в  російських ЗМІ свого часу. Лектор розповів, що Володимир Жаботинський створив імперію міжнародної журналістики на теренах України. Перебуваючи на чужині, він усвідомив, що не може перебувати там, де культуру його Батьківщини знищують та пригнічують. Відомий діяч розумів важливість створення власної могутньої держави й став борцем за втілення цієї ідеї. Він виїхав до Європи, розбудовував громадські організації, писав книги тощо.

У ході лекції Віталій Портников відповів на болюче питання: чому всі відомі українці залишають терени Батьківщини, обґрунтовуючи це жорсткими обмеженнями,  переслідуваннями та гальмуванням розвитку талановитих людей, відомих українських творців, борців на Батьківщину. “Якщо хочеш бути частиною російського культурного світу, розвиватися, май аудиторію та можливість реалізації своїх можливостей і живи в Росії… ”,   –  констатував він.

         Наступною частиною лекції була тема “Сучасна журналістика. Сучасний народ”. Лектор наголосив на диджиталізації в журналістиці, розвитку технологій в усьому світі, за якими не встигає сфера підготовки кадрів та освіта. Сьогодні кожен може стати блогером, створити інтернет-виданння, не маючи освіти. “Журналістика — це фабрика новин, яка, можливо, швидко помре, адже кожен зможе створювати контент”, – міркував Віталій Портников. Він стверджував, що головним козирем у цій професії раніше була швидкість, але такі можливості зменшуються з кожним днем. Функція посередництва журналістики між владою і суспільством теж помирає. Наразі кожен має можливість запитати керівника держави в соціальних мережах і навпаки. Отож, втрачається сутність журналістської праці. На його думку, журналістика вже не вирішує важливих суспільних питань. Якщо хочемо розвинути професію, маємо диктувати соціуму, бути професіоналами в певних напрямках і темах. “Я завжди кажу, що майбутнє української держави в тому, що її цивілізацію мають творити великі міста. Україна може відбутися як цивілізація тільки тоді, коли українська культура, мова прийдуть до великих міст, стануть їх змістом і почнуть розвиватися разом. У вас є можливість побудувати таку сильну державу»,   – наголосив Віталій Портников, завершивши лекцію.

         Далі студенти мали нагоду ближче познайомитися саме з особистістю журналіста та задати йому питання. Зала була переповнена студентами й викладачами різних факультетів, які охоче запитували переважно щодо проблем сфери політики. Спілкування було дуже активним, адже студенти обговорювали відповіді, обмінювалися враженнями та думками, мали нагоду познайомитися з журналістом, який має досвід роботи в українських ЗМІ і може ним поділитись. Провокативна поведінка лектора, його емоційність, жестикуляція, словом майстер-клас із журналістської впливовості схвилювали аудиторію і сприяли обговоренню лекції, дискусіям щодо неї в кулуарах університету ще протягом тривалого періоду після зустрічі.

Ось декілька із питань-відповідей, що пролунали в аудиторії:

  • Чи вважаєте Ви, що Україні та Росії є про що поговорити? Чи необхідно організовувати телеміст?
  • Не може бути ніякої розмови між вільною та невільною аудиторією. Це абсолютно безглуздий діалог. Розмовляти люди можуть тільки  на рівних. Цей діалог ні до чого не призведе. Я не вірю жодному слову російського народу. Коли президент країни-загарбниці за вбивства стане на коліна перед загиблими воїнами України, лише тоді можливо вести людяну розмову.
  • Чи повинні журналісти обирати експертів для суспільства?
  • Наша проблема в тому, що ми думаємо тільки про сьогодні. Зараз ми не в змозі побудувати сильну країну одразу. Ми повинні боротися за справедливість, демократичність і свободу; повинні будувати країну для наших дітей, відкидаючи пострадянські принципи. Тому експертів наразі журналісти не можуть обирати, тут діють інші критерії.
  • Чи можна назвати  українську журналістику  четвертою  владою?
  • У нас немає ніякої четвертої влади, але вона має з’явитися, адже не олігархи мають керувати журналістикою, а мусить бути конкуренція, прибуток і боротьба. У нас чотири особи: Коломойський В., Фірташ В., Ахметов Л., Пінчук М., які обирають президента, диктують гасла тощо, тож маємо зробити четверту владу народу.

         Джога Вєроніка

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний

Студентські газети – результат колективної роботи майбутніх журналістів

На факультеті журналістики, реклами та видавничої справи викладають дисципліну, що направлена на відточення студентами практичних навичок володіння словом, – журналістську майстерність. На цих заняттях студенти

Осінь по-карпатськи

Карпати – багата культурна історія, збирання ягід та грибів, катання на лижах і сноуборді, риболовля, купання в гірських річках і просто естетична насолода краєвидами. Ми