Вік навчайся — вік допомагай

Благодійність завжди давала змогу зібрати кошти тим, хто цього потребує більше за інших, нужденним. Наш університет, а саме Імператорський Новоросійський університет, так-так, саме так він називався з 1865 до 1917 років, від свого заснування не лише приймав і навчав студентів із різних куточків світу. Багато серед цих іноземних студентів мали матеріальні проблеми через свою віддаленість від сім’ї. Зважаючи на це, викладачі попри власні проблеми почали регулярно допомагати студентам. Було створено «Опікунство про нужденних студентів Імператорського Новоросійського університету», яке разом із земляцтвами організовували бали, вечори та інші заходи.

Частіше за все викладачі виступали організаторами, ще частіше — давали безкоштовні просвітницькі (лекції, концерти, спектаклі, вечори) або суто грошові пожертвування. Одеське слов’янське благодійне товариство існувало протягом багатьох десятиліть, організоване професорами університету, які потім залучили до роботи товариства значну кількість освічених одеситів. Громада займалася збором коштів для визвольного руху слов’янських народів, що жили в Балканських країнах, організувала та підтримувала матеріально так званий «Розплідник для слов’янських дівиць», де жили й здобували освіту дівчата-сироти, які приїхали до Одеси з Болгарії, Сербії та інших країн.

Одним із перших благодійних заходів була вірменська вечірка у 1899 році за підтримки «Опікунства», земляцтва й викладачів, зокрема професорів ІНУ — О. К. Кононовича та О. Є. Назімова, метою якого була допомога незаможним студентам із Вірменії. Такі вечірки у вірменських традиціях, з танцями, перевдяганнями в народні костюми, відбувалися ще в 1902 та 1903 роках. У 1903 році (а потім аж до 1916 року) відбулась і грузинська вечірка, організована для бідних студентів з Грузії за підтримки грузинського земляцтва. Не всі вечірки були організовані лише для бідного студентства, зокрема у 1914 році вже самі студенти педагогічного факультету заснували хор, що влаштував благодійний концерт на користь поранених на російсько- турецькій війні солдат. Також наприкінці 1915 року був організований благодійний захід для поранених солдат Кавказької армії та постраждалих грузинів. Зібрані кошти були відправлені до Тбілісі. А в 1988 році була навіть організована благодійна дискотека на користь Фонду допомоги Нікарагуа.

Незважаючи на плин часу, традиції благодійництва у вже Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова примножуються. І в 2020-их роках наш навчальний заклад не забув про допомогу тим, хто цього потребує. За цей час було проведено чимало ярмарків, завдяки яким були зібрані кошти на облаштування території головного та гуманітарного корпусів. Урни, лавочки, безкоштовний Wi-fi для студентів. Молодь приносила вироби, зроблені своїми руками, сувеніри, прикраси, картини, книжки.

Наразі й викладачі різних факультетів не стоять осторонь та підтримують молодь. «Допомагаю студентам, але більше порадами. Вони періодично збирають кошти, особливо до свят, щоб купити подарунки дітям з притулків. Купували книжки, цікаві ігри. Приємно бачити студентів, захоплених благородною справою, адже в ці моменти вони заряджають всіх навколо своїм оптимізмом і добром», — ділиться своїми враженнями викладач факультету журналістики, реклами та видавничої справи Софія Нерян.

Хтось із викладачів мотивує та сприяє морально, а деякі докладають зусиль у цій справі практично. На думку кандидатки філологічних наук Ірини Нечиталюк: «Волонтерство — це не захоплення, а спосіб життя. Коли свої особисті інтереси відходять на другий план. Причина — війна. Потрібно було щось робити. 2014 працювали по 12 годин на добу без відриву від роботи в університеті. Прийшла до волонтерів під час літньої відпустки, потім не змогла бути осторонь. Біженці, сльози вдячності, болю і, звичайно ж, підозра в майже кожного переселенця, що волонтери щось найкраще приховують або комусь щось видається краще. Бачила своїх колег, викладачів, які приїхали в Одесу на відпочинок і повертатися їм вже не було куди. Уявляла, що так могло бути зі мною».

Оцінюючи реально потреби українців, вона вітає участь у такій благородній справі студентської громади університету й пригадує: «У 2014 році ми зі студентами журфаку й філфаку їздили до дітей в Сергіївку, туди сиріт з Донецька евакували. Привезли солодощі, провели майстер-класи. Протягом цього часу у волонтерство приходило багато студентів нашого закладу. Журфаківці допомагали й допомагають нині висвітлювати проблеми біженців у ЗМІ, надавали допомогу з організаційними питаннями. Наразі є багато форм волонтерської діяльності і радує, що молодь дуже активна, береться за різноманітні волонтерські проекти від сортування сміття і насадження квітів та дерев на схилах і до культурних заходів. Весь час збираємо гроші на шпиталь і двічі-тричі на рік ходимо туди разом зі студентами, аби віднести солодощі й ліки».

Нещодавно, після зборів коштів воїнам ООС, факультет журналістики проводив благодійний ярмарок, присвячений збору коштів на лікування студента Байбулова Павла. Зібрані кошти, 9 123 грн., пішли на лікування та операцію з ушивання шлунку. Павло був не в змозі сам оплатити таку процедуру, оскільки він сирота. Завдяки операції хлопець скинув зайву вагу і став на крок ближче до щасливого життя.

«Протягом 4-х років ми активно проводили благодійні ярмарки в стінах університету, збирали кошти на придбання ліків для діток з вадами зору і хлопця, який потребував реабілітації. Я дуже вдячний людям, хто підтримав нас і брав участь у добрих справах», — розповідає Павло. Він як учасник благодійних акцій повідомив, що з кожного ярмарку вдавалося збирати близько 7000-9000 грн. Що немало. Павло додав, що дуже щасливий, що для нього теж зібрали кошти і здоров’я стало значно кращим.

Студенти ЕПФ збирали кошти для спеціалізованого психоневрологічного дитячого будинку, напекли домашніх солодощів, з посмішкою нагодували «ОНУшників» та назбирали кошти на допомогу. Також факультети ОНУ за підтримки благодійного фонду «Бджілка» допомогли Вікторії Швецовій, якій лікарі поставили страшний діагноз — остеосаркому (рак кісток). Спільними зусиллями зібрали 11 334 грн.

Напередодні Нового року студентами та викладачами було організовано благодійний ярмарок для дітей-сиріт Одеської області. «Ми вирішили ініціювати цей ярмарок, щоб подарувати діткам, які потребують допомоги, свято. Чужих дітей не буває, а у цих малюків немає найнеобхіднішого», — розповіла одна з організаторок ярмарку Аліна.

Отже, благодійність із роками трохи трансформувалась як форма її реалізації, так і напрям допомоги, але найголовніше — добро в стінах нашого університету незмінне.

Катерина Гулінська

Поділитися:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram