Як її тільки не називали в дитинстві: Віола, Віта, Літа, Вія, Вета… Друзі, родичі, знайомі, і кожен по-своєму звертався, а вона відгукувалася. Зараз можна сказати, що та різноманітність імен － це був своєрідний знак її майбутньої різнобічності.
Віолетта Слюсаренко － людина різнобічних обдарувань. Найбільше вона відома як творець і керівник творчого об’єднання рукодільниць «Нитка Аріадни». Напевно, кожен, хто хоч раз бував на виставках цього об’єднання, дивувався прекрасним картинам, портретами, натюрмортами, вишитими його учасницями, що на фотографіях взагалі здаються мальовничими.
З вишиванням Віолетта познайомилася ще в шкільні роки. Якось на уроці праці вона отримала завдання вишити нарцис. Робота вийшла вдалою, вчителька Марія Григорівна Михальченко зазначила, що у дівчини явний талант до вишивання. Захопившись цим заняттям, Віолетта стала справжнім його фанатом. Щоб купити підходящі, але дорогі нитки, вона йшла пішки на ринок, не витрачаючись на маршрутку. А в 11-му класі Віолетта виграла свій перший конкурс по рукоділлю. Крім того, володіючи чудовими зовнішніми даними, Віолетта успішно закінчила школу моделей, акторські курси, а коли з’являлося натхнення, писала вірші…
Але творчість творчістю, а після школи дівчина пішла по шляху своїх родичів і вступила до Одеського аграрного університету на факультет плодоовочівництва і виноградарства. Мало хто знає, що Віолетта － садівник в третьому поколінні, після дідуся і мами. Її дідусь, Володимир Антонович Левченко, був відомим на Херсонщині садівником-сортовипробовувачем. Він вивів особливий сорт волоського горіха － «Генічеський Великоплідний», але після розпаду Союзу не зміг довести до кінця оформлення результату своєї багаторічної роботи. Внучка ж, успішно закінчивши аспірантуру, зараз працює над дисертацією «Продуктивність груші залежно від грунтового добрива та позакореневого підживлення в південного степу України» і готує монографію на цю тему.
Займаючись настільки серйозним дослідженням, де, здавалося б, знайти час для творчості?! Але якщо людині дано таланти, то вона завжди знайде можливості розвивати їх.
В 2016 році вийшла збірка віршів Віолетти «Натхненна почуттями». До речі кажучи, саме вірші зіграли свою роль у створенні згаданого вище творчого об’єднання «Нитка Аріадни».
Навчаючись в університеті, Віолетта відвідувала поетичну студію, яка збиралася в Театрі Перуцького. На один з поетичних вечорів вона принесла свою роботу － вишитий портрет Єсеніна. Після підбадьорливих відгуків друзів-поетів, вона задумалася про персональну виставку. Перша виставка пройшла там же, у Перуцького. Глядачі тримали на руках її картини, а Віолетта розповідала про них і читала вірші. Друга виставка пройшла в арт-клубі «Вихід», вона була більш масштабною. Картини висіли на стінах, а на відкритті виступали друзі з поетичної студії. Наступна виставка пройшла в Будинку-музеї імені Реріха. Там вона отримала перший, можна сказати, негативний відгук про свою творчість: «Ми прийшли на виставку, а тут всього лише 15 картин! Чому так мало?!» Правда, таку реакцію можна вважати і позитивною: значить, роботи людям припали до душі. У всякому разі, дівчину цей відгук змусив працювати ще активніше.
Після виставки в Будинку вчених, Віолетту запрошено до участі в передачі «Утречко» одеського телеканалу «Академія». Вона принесла свої роботи, показувала вишивки, і тут в студії пролунав дзвінок: жінка запитала, як можна організувати свою виставку, адже у них з дочкою вже багато робіт, а де їх показувати － вони не знають. Цей дзвінок наштовхнув Віолетту на думку про створення об’єднання рукодільниць. Так з’явилася «Нитка Аріадни». Завдяки групі, створеній на Facebook, до об’єднання приєдналися умільці з Київської, Миколаївської, Херсонської областей. З’явилися навіть учасники з-за кордону, які надсилають свої роботи в електронному форматі. Завдяки цій своїй діяльності, Віолетта стала володаркою премії «Творча молодь Одещини» в номінації «Hand made майстер-2017 року», що вона вважає одним з важливих своїх досягнень.
Тут природно виникає питання: чи єпри такому розмаїтті занять у дівчини особисте життя? Але і тут у неї все складається якнайкраще. Свого майбутнього чоловіка вона зустріла, навчаючись на четвертому курсі. Знайомство було банальним для 21-го століття － в Інтернеті. Сама Віолета вважає: для того, щоб створити щасливу сім’ю з моряком, з боку жінки повинно бути розуміння того, що у її чоловіка важка і складна праця. Але і чоловік повинен знати, що жінка, яка чекає його вдома, добровільно відмовляється від багатьох радостей і задоволень, які є у інших. Втім, від вишивки Віолетта, звичайно ж, не відмовляється. Картин у неї на даний момент вже досить, і вона вирішила займатися також вишивкою одягу. У минулому у Віолетти був досвід навчання в школі моделей, зараз же вона вважає за краще перебувати в ролі дизайнера. Віолетта зізнається, що є двоє людей, які надихають і мотивують її творчість. Перша － це Віра Роїк, нині, на жаль, покійна вишивальниця з Сімферополя, яка володіла величезною кількістю технік вишивання. В Європі навіть є музей Віри Роїк, де презентовані її панно, картини, колекція наперстків. Друга людина – це Заріна Семенюк, яка є організатором Odessa Fashion Week і творцем першого в Одесі каналу про моду Odessa Fashion Channel.
Парадокс, але при великій кількості досягнень в різних сферах Віолетта вважає своїм головним недоліком … амбітність.
«Іноді мої амбіції зашкалюють, － зізнається вона, － а все через те, що я ставлю занадто високу планку, до якої ще не доросла. Велика кількість амбіцій мучить зсередини － коли хочеш багато чого досягти в своєму житті, але не встигаєш. Я намагаюся йти поступово, до чогось одного － закінчити одну справу, поставити іншу мету, а не робити все підряд».
Але спектр занять Віолетти на даний момент дійсно дуже широкий. Крім вишивки, поезії, астропсихології і журналістики, вона хоче спробувати себе і в ролі ведучої, і знятися в короткометражці, плюс до всього покататися на водному скутері. Не кажучи про те, що захоплюється ще й миловарінням, фотографією, стрільбою з лука та арбалета, і навіть знаходиться у Всеукраїнському козацькому війську та отримує там звання старшого лейтенанта. Її співпраця з Всеукраїнським козацьким військом － це окрема історія. По батьківській лінії сім’я Віолетти － козаки, тому вона давно шукала козацтво в Одесі.
Зараз головна мрія Віолетти Слюсаренко － об’єднати все, чим вона займається, в одне ремесло, наприклад, створити свій бренд Violetta with love: для мила, для фото, для астропсихології. Всі свої захоплення вона хоче пов’язати в одне ціле так, щоб люди розуміли: все, що йде від Віолетти － все з любов’ю.
Олена Денисюк