Виставки, «общага» та котики

Або про що пишуть першокурсники

До початку першої для першачків осінньої сесії залишилось вже декілька днів. І це найкращий час для надання студентам необхідних порад перед екзаменами та заліками. Журналістську майстерність першокурсників факультету журналістики ОНУ ім. Мечникова можна оцінити, проаналізувавши їхню першу спробу у виданні студентських газет. Якими виявились результати місячної роботи першачків, читайте в нашому матеріалі.

15311645_1846315642322116_100807656_o

В цьому році університетська зала прийняла чотири незнайомі студентські газети: «Étoffé» (1 курс, 1 група), «Ліхтар» (1 курс, 2 група), «Portmоne» (1 курс, 3 група) та «Сатори» (1 курс, 4 група). Кожне з цих видань відрізняється за інформаційною політикою, тематичним наповненням, жанровим різнобарв’ям та візуальним оформленням. Давайте спробуємо разом розібратись, що в газетах було зроблено вдало, а чого в подальшому нашим студентам краще уникати.

Про що писати?

Пригадуючи свій перший курс, можу відзначити, що тоді студенти мало розуміли, як описувати суспільні та політичні процеси у країні. Наші газети були націлені загалом на культурну тематику. В цьому році ситуація схожа: студенти пишуть про різноманітні виставки, фестивалі, лекції. Суспільно важливі події загальноміського значення першокурсники висвітлюють мало та обережно.   

При побудові інформаційної політики видання ми маємо враховувати, що цільова аудиторія наших студентських газет, звичайно, ― студенти. Тож тексти майбутніх журналістів мають це враховувати.

Варто сказати, що орієнтація на студентську аудиторію у виданнях першокурсників є. Майбутні журналісти пишуть про університетські можливості для студентів (наприклад, газета «Portmane» опублікувала матеріал «Знайди себе в ОНУ») та висвітлюють заходи ВНЗ («Étoffé» написала про візит журналістки Неллі Ковальської в альма-матер, а газета «Сатори» опублікувала матеріал про спортивні змагання першокурсників факультету). Студенти розповідають про громадські організації для молоді (редакція «Portmоne» написала про діяльність міжнародної організації  Campus в Одесі), описують можливості за кордоном та в Україні (газета «Étoffé» в матеріалі «Нові горизонти» надала інформацію для тих, хто хоче продовжити навчання в Польщі, а видання «Portmоne» склало список найзручніших для студентів способів підробітку). Подекуди першокурсники з гумором описують складнощі студентського життя (газета «Ліхтар» опублікувала іронічний матеріал «Будні «общажного» студента»).

Але незважаючи на спільну цільову аудиторію, теми та акценти на події в кожному виданні відрізняються.

15354116_1848017155485298_542307682_o

Газета «Étoffé» позиціонує себе як видання зі змістовною інформацією. Редакція намагається висвітлювати загальноміські події, як от: подорожчання проїзду в міському електротранспорті в матеріалі «Будемо ходити пішки?» та фешн-флешмоб задля знищення стереотипів у суспільстві про хворих на синдром Дауна дітей у замітці «Мода очима «сонячних дітей»». Найбільше у виданні матеріалів на культурну тематику: розповідають про виставки, видатних осіб. Крім того, висвітлюють тему волонтерства та можливостей для студентів, пишуть про моду, публікують вірші редакції.

15354256_1848017165485297_1328746426_oГазета «Ліхтар» свій девіз на першій шпальті формулює так: «Ми висвітлюємо всі події».

Насправді ж, видання зосередило увагу здебільшого на культурних заходах міста. Міжнародному літературному фестивалю редакція приділила найбільше уваги – для висвітлення цієї теми виділили дві шпальти, де студенти опублікували інформаційний звіт, замітку та інтерв’ю. Редакція обрала й інші культурні заходи: Odessa Jazz Fest, Міжнародний зліт байкерів «Гоблін Шоу», виставка японських ляльок, День відкритих дверей в Астрономічній обсерваторії та навіть виступ Періс Хілтон в одному з нічних клубів Одеси.

15388783_1848017182151962_1929516331_oРедакційна політика газети «Portmоne» зазначена в слові редактора: «формування новітньої еліти суспільства». Майбутні журналісти на шпальтах видання досліджують, яка робота може підійти студенту, пропонують можливості для саморозвитку як на території університету, так і поза нею, в громадських організаціях. Газета мотивує своїх читачів не боятися змін, шукати професію до душі. Крім того, студенти висвітлюють культурні події, пишуть рецензії на книги та роблять огляд закладів міста.

15397792_1848017265485287_914366751_o«Сатори» зосередила свою увагу на новинах та намагалась висвітлити події в інформаційних жанрах. Варто сказати, що кількість текстів в цій газеті найбільша серед газет першокурсників – 25 матеріалів та 4 вірші на 9 шпальтах (інші газети публікували від 10 до 12 журналістських текстів, не рахуючи вірші та слово редактора). Інформація на шпальтах цього видання неструктурована: поряд з матеріалом про буревій та перекриття забором однієї з головних доріг до пляжу публікуються роздуми першокурсника про правильний вибір ВНЗ та цінність самовідданих друзів-одногрупників (в матеріалі без заголовку, що починається з фрази «Как мы выбираем в какой университет нам идти?» студент розповідає про святкування дня народження та жалкує, що одному з його друзів не вдалось потрапити на «пересувне свято»). В рубриці «Новини» студенти крім актуальної інформації про події розміщують власні думки, погляди та необґрунтовані фактами судження. До прикладу, в матеріалі «Лебединое озеро» автор з захопленням розповідає про красу Оперного театру і наймагається розповісти про відомий балет. Але, на жаль, фрази «не вистачає слів» та «все це потрібно побачити» не відкривають читачам нових сторін популярної постановки.

Видання розглядає як загальноміські теми, так і суто університетські. Чимало уваги приділяється культурним темам: виставки (наприклад, матеріал «Без кота и жизнь не та» про кошачу виставку), лекції, вистави; пишуть про фільми та книги; публікують авторські вірші.

Загалом, серед помилок можна виділити незнання студентами стандартів журналістики: баланс думок, розмежування фактів та коментарів, точність, достовірність та ін. Слабким місцем також можна назвати газетні жанри у виданнях першокурсників. Поки їм бракує досвіду та практики написання заміток та інших інформаційних жанрів.

В деяких матеріалах прослідковується орієнтація не на суспільні, а на особисті інтереси. Варто зрозуміти, що читачам здебільшого байдуже на наше враження з приводу ошатного вигляду Оперного театру, прикрої ситуації з кошенятами тощо, їм важливо самотужки побачити це в своїй уяві за допомогою нашого слова.

Серед плюсів видань можна назвати орієнтацію на цільову аудиторію, продуману концепцію видання, назви газет та рубрик.

Що ж ми побачили?

Якісний засіб масової інформації – це вдале поєднання актуальної суспільно важливої інформації та доречного візуального оформлення. Кольори, шрифти, ілюстрації, засоби виділення тексту мають неабияке значення для сприйняття журналістських матеріалів.

Варто відзначити, що кожне видання продумало свою дизайнерську концепцію. Всі першокурсники обрали стиль оформлення і намагались дотримуватись його на кожній шпальті.

15271575_1846315638988783_1823752363_o

«Étoffé» в своєму оформленні, зважаючи на іншомовну назву, використовує французькі мотиви: Ейфелева вежа, круасани, ніжний рожевий колір. Для розмежування матеріалів використовують горизонтальні та вертикальні чорні лінії, ілюстрації. Для виділення окремої важливої інформації використовують для фону рожевий колір.

«Ліхтар» використовує стримані методи виділення матеріалів: шрифтові, горизонтальні лінії, фото. Лише на першій шпальті використана світло-оранжева рамка для виділення ілюстрації. Заголовний комплекс прикрашений намальованим ліхтарем, назва газети написана курсивом.  

«Portmоne» обрала бордовий своїм видільним кольором: позначає ним назву газети та рубрики. Часто в оформленні використовує нечіткі фото, подекуди недоречно обрізаючи та зменшуючи їх.  

«Сатори» загалом використовує червоні кольори. По-східному цікаво оформлена перша шпальта видання. Проте незважаючи на використання східних шрифтів у назвах рубрик та червоного кольору, редакції не вдалось передати атмосферу натхнення, гармонії та східного спокою на інших шпальтах: розділові червоні жирні лінії створили агресивний образ, не вистачило «повітря» та легкості в розміщенні матеріалів.   

Серед спільних недоліків верстки перших газет студентів факультету журналістики можна виділити так звані «висячі» рядки та типографські помилки (відсутність переносів, неправильні тире та лапки, зайві пробіли).

Крім цих помилок не можна оминути пунктуацію та граматику. На жаль, на шпальтах розглянутих газет можна неозброєним оком помітити роботу для коректора. Основні помилки:

  1. Написання власних і загальних назв. Друзі, Америка та Оперний театр пишуться з прописної літери, а одесити – з рядкової.
  2. Розділові знаки у прямій мові. Існують схеми, які варто запам’ятати: А: «П». А: «П?» А: «П!» А: «П…» «П», — а., де А(а) – слова автора, а П(п) – пряма мова.  
  3. Розділові знаки  у складнопідрядних та складносурядних реченнях. В реченні «Хочу, щоб серце моєї собаки билось вічно» варто ставити кому.

Критикуйте свої тексти, працюйте над їхньою милозвучністю та робіть їх інформаційно-наповненими, точними, достовірними. Будьте прискіпливі до інформації, яку маєте, перевіряйте. Наполегливість та бажання бути хорошим журналістом допоможуть вам у навчанні. Хай щастить!

Для того, щоб полегшити роботу першокурсників над наступною газетою, пропоную вам поради від газети «X-Ray»:

  1. Використовуйте новітні технології, щоб полегшити роботу редакції. Наприклад, всі необхідні матеріали можна зберігати на Google-диску (тексти не губляться, є можливість коментування, фото зберігаються в хорошій якості). Можна налаштувати там контроль дедлайнів та систематизувати роботу.
  2. Правильність використання тире та лапок можна перевірити за допомогою безкоштовного онлайн-сервісу http://www.artlebedev.ru/tools/typograf/
  3. На інформаційність свій журналістський текст ви можете перевірити на спеціальному сайті glvrd.ru

Пам’ятайте, що кількість шпальт має бути кратна чотирьом, у виробництві газет це надзвичайно важливо, тому не нехтуйте цим. Не забувайте виділити частину шпальти для інформації про видання, згодом вона буде корисна вам для аналізу своєї роботи.

Лейла Алієва, 3 курс, журналістика