Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Видаліть це негайно, або як не допомагати ворогу

«Не корегуйте вогонь противника!», — пишуть в телеграм-чатах, коли майже одразу після обстрілу з’являються коментарі, де чули вибух, або безпосередньо фото чи відео з місця подій. Такі дії караються законом, але навіть від зарубіжних журналістів можемо побачити такі матеріали. Наша редакція вирішила розібратися, чому не можна поширювати інформацію про обстріли та як саме звичайні громадяни можуть скорегувати вогонь.

Як діє корегувальник?

Корегування вогню — це процес розвідки, який ведеться після  здійснення артилерійського обстрілу. Зазвичай, артилерія розташовується на певній відстані від міста, куди планується нанести удар, відповідно, складно  влучили в ціль і визначити характер пошкоджень. Виявленням цієї інформації і займається корегувальник, який розташовується ближче до цілі, збирає дані та надає їх своєму батальйону.

Інструментами для корегувальника є його власні очі та розрахунки координат, однак є розвідувальна інформація, яку можна отримати з відкритих джерел, наприклад, відкритих чатів у месенджерах. Про  появу ботів, які займаються збором таких даних, повідомляє Центр протидії дезінформації при РНБО. Визначити такий акаунт нескладно: часто це типові повідомлення в чатах, на кшталт «А що було чути? А де?» та відсутність інформації про людину в акаунті.

Як може допомогти корегувальнику фото/відео?

Корисною для ворога може опинитися інформація про точний час, місце та кількість постраждалих. Такі дані складно отримати, якщо ти не був присутнім безпосередньо біля місця подій, однак саме її часто публікують стурбовані громадяни.

Одеська військова адміністрація зазначає, що дані про ракетні удари можна публікувати, тільки якщо вони вже оприлюднені офіційними джерелами. Якщо їх немає, швидше за все, їх не повідомили навмисно, щоб ворог на їх підставі не зміг зробити корегування вогню. Це стосується й фото пошкоджених будівель: будь-які неофіційні фото без узгодження публікувати не можна, особливо, якщо на них зрозуміло адресу. Знімати руйнування після удару рекомендується не раніше, ніж через 12 годин після обстрілу, коли на місці події немає людей, адже є ризик того, що ворог здійснить ще один удар.

Речник Одеської військової адміністрації Сергій Братчук зазначає: «Ворог не знає, які пошкодження він наніс. Повідомляючи про це на інформаційних ресурсах, можна скорегувати наступний вогонь, як наслідок, окупанти зруйнують об’єкт сильніше або переконаються, що вже його розтрощили».

Виникає питання: сучасні технології дозволяють збирати дані з супутників, оминаючи пряме спостереження з місця подій. То навіщо приховувати інформацію, якщо ворог все одно може знайти її на супутникових знімках? У військовій адміністрації пояснюють: ворогу треба спочатку знайти зручне положення супутника (якому іноді заважає хмарність), а потім ще й опрацювати тисячі знімків. Також невідомо, скільки ворог має супутників, а також чи надають йому розвідувальну інформацію з розвідок інших країн.

«Так, потенційно фото з супутників можуть використовуватись, але логіка і здоровий глузд підказують, що витрачати мільйони доларів на супутники, партнерство розвідок та штат аналітики супутникових знімків неефективно. Дешевше, надійніше й простіше використати корисного ідіота з камерою і мікрофоном», — каже С. Братчук.

Що каже журналістська етика?

Професійні журналісти керуються принципами журналістської етики під час висвітлення військових подій. У наказі головнокомандуючого ЗСУ від 3 березня 2022 року зазначено, що ці журналісти мають пройти акредитацію на рівні Збройних Сил України. Це стосується і блогерів, і лідерів думок, які мають певну аудиторію. При акредитації журналісту надається інструкція та перелік зведень, про які не можна надавати інформацію.

«Сьогодні побачити геолокацію фото або відео дуже просто за допомогою інструментів пошуку, які є в інтернеті, визначення метаданих тощо, — каже Олена Орлова, викладачка кафедри нових медіа та медіадизайну факультету журналістики ОНУ імені І. І. Мечникова. — Коли я робила відео з зони АТО, я навмисне під час монтажу склеювала сюжети так, щоб ніхто не знайшов дорогу до баз, військових позицій, щоб не підвести хлопців. Прийоми такого монтажу відомі тим, хто створює професійні відеосюжети».

Якщо журналіст публікує інформацію, яку не можна оприлюднювати, то його позбавляють акредитації. Так, наприклад, сталося з нідерландським журналістом Робертом Дулмерсом, який оприлюднив інформацію про пошкодження об’єктів критичної інфраструктури в Одесі та Одеській області. Окрім позбавлення акредитації, журналісту заборонили в’їзд в Україну на 10 років.

А що каже закон?

Боротися з корегувальниками будуть і на рівні держави. 24-го березня 2022 року Верховна Рада доповнила Кримінальний кодекс статтею 114-2: «Про несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану». Зокрема, поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Таким чином, критеріїв, за якими треба обирати інформацію для оприлюднення, досить багато, а от покарання за необачно розміщену інформацію може бути неприємним — від проблем із законом до більш точних ударів ворога. Тому краще утриматися від публікацій таких фотографій, якщо тільки ви не професійний акредитований журналіст, та не наражати на небезпеку себе і оточуючих.

Катерина Харченко

Редакція «I’mPulse»