Виробнича практика майбутніх журналістів: як проходить робота студентів у одеських ЗМІ

Щороку студенти й студентки факультету журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова всіх курсів проходять практику. Під час практики майбутні журналіст(к)и отримують нові знання, знайомства і, звісно, досвід роботи. От і третьокурсники-журналісти — усім курсом (без винятків) — одразу після канікул протягом 4 тижнів проходили виробничу практику в одеських ЗМІ.

Про мету, завдання та співпрацю університету зі ЗМІ розповіла старша викладачка факультету журналістики, реклами та видавничої справи Мороз Галина Дмитрівна. За її словами, «головною метою практики є оволодіння практичними навичками роботи журналіста. А тому одне з головних завдань для майбутніх журналістів — це закріплення відповідних професійних компетенцій: набуття навичок швидкого пошуку та обробки інформації, виокремлення найважливіших фактів; вміння пояснювати інформацію та подавати її в належному вигляді, тобто підібрати журналістський жанр, який буде найбільш ефективним для висвітлення тих чи інших фактів; розвивання комунікаційних навичок та налаштування роботи в команді; вміння самостійно організувати свою роботу та створювати робочі плани; вміння досліджувати аудиторію та налаштовувати з нею контакт; вироблення здатності формувати контент, створювати інформаційний продукт та ефективно просувати його, публікуючи в тому чи іншому ЗМІ тощо».

Першого ж дня практиканти отримують спеціальний щоденник для записів щодо роботи та знайомляться зі своїми тимчасовими колегами, які впродовж всієї практики демонструють виконання тих чи інших завдань: спектр обов’язків величезний, від ведення сторінки видання в соціальній мережі до самостійного проведення інтерв’ю.

Окрім практичної роботи в ЗМІ, під час виробничої практики студент(к)и використовують і таким чином закріплюють теоретичні знання, отримані під час навчального процесу, а також відшліфовують свої навички з  написання текстів, використовуючи досвід  роботи в редакціях студентських газет.

Звісно, співпраця зі ЗМІ, хай і короткострокова (адже, нагадаємо, виробнича практика триває протягом місяця), але набутий досвід корисний, тому що в практикантів та практиканток є можливість зануритися в атмосферу роботи редакції газети чи журналу, інформаційного агентства тощо та побачити все зсередини.

Базою виробничої практики слугують редакції газет, інформаційні агентства та інші заклади, які беруть участь у журналістській комунікації з масами. Підставою для проходження практики є угода між університетом та ЗМІ.

Мені пощастило потрапити в команду журналу PROactive. Ця практика видалася дуже активною, адже головна редакторка постійно давала студент(к)ам нові й нові завдання, і кожного дня всім членам команди доводилося багато працювати. Окрім основних завдань, виконання яких було необхідно задля закриття практики, практикант(к)и команди PROactive ще займалися СММ та розробкою планів випуску матеріалів.

Окрім PROactive, у 2019 році майбутні журналіст(к)и працювали у виданнях «Чорноморські новини» та «Моряк України», типографії «Офсетік», інформаційному агентстві «Контекст-Причорномор’є» на телеканалі «Медіа-Інформ», у міжнародній організації Enactus тощо.

Враження й спогади

Кондратевич Олена, PROactive: «Було дуже цікаво, нам дозволяли спробувати себе в різній роботі. Зокрема, я займалася художнім оформленням та створювала цифрові ілюстрації до постів у соціальних мережах. [У працівників] не було недовіри [до нас], хоча й ми не були досвідчені. Було багато комунікації з людьми й цікаві благодійні проекти. Головний редактор PROactive — дуже вдячна й приємна людина, з якою було комфортно працювати».

Гапчук Вікторія, Enactus: «Нам запропонували займатися SMM в їхніх спільнотах, придумувати ідеї для постів. Але SMM я не люблю, і на моє прохання вони змінили завдання для практики. Я написала рекламу зі слоганом до одного продукту їхнього проекту. Відгуки були позитивні, але цього замало! Я очікувала, що мене навчать чомусь продуктивнішому, дадуть більше завдань і, принаймні, ці люди будуть хоч на 3-5 років старші від мене… Ніякого ейджизму! Люблю впевнених, суворих, але справедливих керівників, які знаються на своїй професії і навчають. А у своїх однолітків  вчуся майже щодня й залюбки».

Максимець Богдан, «Медіа-Інформ»: «Робота із засобами масової комунікації, будь-то телеканал, чи друковане ЗМІ, чи ще щось — це корисний досвід навіть для тих, хто не збирається пов’язувати своє життя з журналістикою. Як мінімум, коли бачиш усе зсередини, починаєш розуміти, яка колосальна робота проводиться для того, щоб люди в підсумку затрималися для перегляду хоча б на дві хвилини, а то й менше […] [Робота в ЗМІ] – це відповідальність за формування картини світу, відповідальність за те, про що люди говоритимуть, які рішення прийматимуть, тому й маємо “пронюхати” все перед тим, як іти з дипломами влаштовуватися на роботу».

Маруняк Наталія, «Чорноморські новини»: «Можу сказати з упевненістю, що мені сподобалось! Ольга Сіра — головний редактор газети, заслужений журналіст України, поставилася до нас відповідально, завчасно відправляла на пошту назви подій, про які можна написати. Ольга Іванівна розуміла, що ми студенти, які під час канікул мають роботу, тому завжди було все по факту та чітко. Кожен наш матеріал друкувався в номері газети».

Сагайдак Олеся-Олександра, «Офсетік»: «Я займалася просуванням їх Instagram-акаунту. Потрібно будо знаходити цікаву інформацію, готувати пости, гарно їх оформляти та публікувати. Постійно потрібно було генерувати інформацію аби залучити якомога більше підписників. Це був цікавий та корисний досвід з просування бізнес-акаунту, що зараз дуже актуально».

Якщо вдаватися до персональних історій: якось так вийшло, що за весь час практики мені ні разу не довелося брати інтерв’ю віч-на-віч. Спочатку це дуже турбувало, адже я звикла до формату зустрічей у кафе чи на робочому місці респондентів, а телефонні розмови чомусь сприймала негативно. Вони викликали дискомфорт, і спочатку я дуже затягувала проведення бесід. Але знов і знов мені потрапляли завдання, у яких треба було спілкуватися телефоном. І в останній раз я вже спокійно телефонувала незнайомим людям і прямо казала, що мені треба, і що ще важливіше — коли мені це треба.

Після завершення роботи в тих чи інших засобах масової інформації практикант(к)и мали здати щоденники практики аби прозвітувати про свою систематичну роботу.

Голубєва Анастасія

Поділитися:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram