Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Вище хмар тільки мрії

матеріал3. превью. httpsuznayvse.ru

Більшість людей, коли мова заходить про громадянську авіацію, уявляють перед собою стандартний склад екіпажу: командир повітряного судна, другий пілот – він же старший офіцер – та декілька тендітних та усміхнених стюардес. Якщо стюардом у наші часи вже нікого не вразиш, то почувши звернення командира перед зльотом жіночим голосом, багато хто може здивуватися, а дехто навіть злякатися, але даремно, тому що жіноча історія «польотів» бере свій початок тоді ж, коли і чоловіча – на самому початку минулого століття.

За даними Міжнародного співтовариства жінок-пілотів, насьогодні літаками керують приблизно 9 тис. жінок, або 5% від загальної кількості льотчиків, серед командирів екіпажу жінок лише 1,3%. Що стосовно України: вона також не відстає від статистики гендерної нерівності у сфері національної авіації. За даними Державіаслужби, у реєстрі авіаційного персоналу зареєстровано 37 жінок, які мають посвідчення пілотів, 21 з них літає у комерційній авіації, жодної командирки екіпажу серед українок поки що не має.

Стати пілотом або пілотесою не так вже й легко. Кропивницька льотна академія Національного авіаційного університету – єдине місце, де можна отримати теоретичні знання, а за практику необхідно сплачувати. Мінімальні 200 годин нальоту, при яких пілота допустять до праці в авіакомпанії, коштують від 30 до 40$ тис., а щоб мати право літати на Boeing, необхідна ліцензія, яка коштує 25$ тис., а це, відверто кажучи, велика – а для декого й непідйомна – сума. Звісно, існують спеціальні кадетські програми, які допомагають стати пілотом безкоштовно, на всіх охочих місць, на жаль, не вистачає. Але воно того варте: за офіційними даними, пілоти отримують заробітну плату в розмірі від 26 тис. грн/міс. та вище.

Зараз хочемо розповісти про найвидатніших жінок у авіації, починаючи з її витоків:

Тереза Пельтьє

Жінка почала проявляти цікавість до авіації завдяки своєму другу-льотчику Леону Делагранжу. Тереза навчалася керувати, просто спостерігаючи.

Пельтьє керувала літаком Voisin Boxkite, який надав Делеграндж, сама. Вона пролетіла повз воєнного майдану Італії 200 метрів на висоті 2,5 м.

Зважаючи на те, що головним лозунгом тих часів був – «жінка не може керувати», Тереза зробила справжній героїчний вчинок.

Раймонда де Ларош

Французька пілотеса, яка більш відома як «баронеса польоту», стала першою жінкою у світі, яка отримала ліцензію пілота. Почалося все зі знайомства вже нам відомим авіатором Леоном Делагранжем та відвідування у 1908 році Паризької виставки братів Райт. Раймонда вступила у Початкову льотну школу Шарля Вуазена, а вже 8 березня 1910 року отримала ліцензію Міжнародної авіаційної федерації. У 1919 році Р. де Ларош трагічно загинула, коли експериментальний літак пішов у пікірування.

Лідія Звєрєва

У 1910 році вступила у авіашколу «Гамаюн», а у листопаді 1911 року стала першою у Російській імперії жінкою-авіатором. Лілія виконувала фігури вищого пілотажу, які мало кому були під силу у той час. Пізніше разом зі своїм чоловіком відкрила майстерню з ремонту та виготовленню літаків.

Євдокія Анатра

Перша жінка-авіатор Одеси. У 1911 році отримала диплом авіатора, закінчивши відому у ті часи школу «Гамаюн». Через два роки встановила світовий рекорд серед жінок за висотою підйому у повітря – 3,2 км.

Амелія Ерхарт

Ще одна прихильниця братів Райт мріяла про небо з самого дитинства, побачивши вперше літак у віці 11 років. Дівчина посилено працювала задля здійснення своєї мрії – навчитися керувати літаком.

У 1932 році Амелія стала першою жінкою, яка самостійно перетнула Атлантичний океан. Через 5 років після цього вона відважилась на ще більш героїчну та відважну подорож – обліт земної кулі. За сенсаційним польотом стежила не одна країна, Ерхарт стала зіркою, про яку писали у кожній газеті. У 1937 році подорожі не судилося завершитися вдало: Амелія та її навігатор Фред Нунан зникли, коли перетинали Тихий океан.

Незважаючи на багато зусиль, які були прикладені під час пошуку пілотеси та її навігатора, спроби виявились марними. У 1939 році Амелія Ерхарт була заочно оголошена загиблою.

Джеральдін «Джеррі» Мок

Жителька Огайо Джеральдін Мок цікавилася літаками з малих літ. Вона пройшла інженерний курс середньої школи та у 1964 році стала першою жінкою, яка зробила навколосвітню подорож на одномоторному Cessana. Подорож зайняла у Джеррі 29 днів. Ще вона була жінкою, яка здійснила переліт через Атлантику та Тихий океан.

Емілі Хауелл Уорнер

Ця жінка, попри всі стереотипи кінця минулого століття, стала першою пілотесою комерційної авіакомпанії Frontier Airlines у 1973 році, підштовхнувши ще 300 жінок на подібний вчинок. У 1976 році Емілі стала першою жінкою-капітаном, також була першою жінкою, яка стала членкинею Асоціації пілотів повітряних ліній.

Мелані Астлес

У 18 років вона покинула школу та почала працювати на бензоколонці, щоб заробити на уроки пілотування, а у 25 років вже мала ліцензію приватного пілота. У 2016 році Мелані брала участь у Red Bull Challenger Cup, ставши п’ятикратною чемпіонкою Франції з пілотажу. Сьогодні Астлес займає п’яте місце серед найкращих жінок-пілотів вищого пілотажу у світі.

Коли авіація тільки починала свій розвиток, польоти вважались досить авантюрним та небезпечним захопленням, у якому жінкам були не раді, тому що їм, як майже і всюди в той час, «було не місце». Але жінки змогли довести зворотнє. Жіночий вклад у всесвітню авіацію досить великий, починаючи від її витоків. Мало хто знає, що за успіхом відомих на весь світ братів Райт стоїть їх сестра – Кетрін Райт, яка з самого початку займалася всіма фінансовими обов’язками компанії.

Фібі Омлі, створивши під час Другої світової війни 66 льотних шкіл, навчила велику кількість воєнних льотчиків, у її школах викладали виключно жінки-інструктори, при цьому вона говорила: «Якщо жінки можуть навчити чоловіків ходити, вони можуть навчити їх літати».

Мадіна Магомедова,
фото з мережі

Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Діалог культур: про зустріч студентів факультету журналістики, реклами та видавничої справи з Послом Канади в Україні

Студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи відвідали лекцію Надзвичайного і Повноважного Посла Канади в Україні — Лариси Ґаладзи. Зустріч пройшла в онлайн-форматі на платформі Zoom. На зустрічі також були присутні студенти з інших факультетів ОНУ імені І. І. Мечникова. Модерував захід кандидат політичних наук, доцент Володимир Дубовик.

Один у полі (не) воїн: про майбутнє конструктивної журналістики в Україні

Професія журналіста як об’ємна складна геометрична фігура: має багато аспектів, сторін та кутів… Це усвідомлюють студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи, тому займають активну позицію, стежать за трендами сучасної журналістики і у навчальний, і у вільний від занять час. Саме тому 13 квітня за сприяння керівництва та викладачів факультету вони долучилися до лекції «Конструктивна журналістика: як перестати писати тільки погані новини?», організатором якої стала Комісія з журналістської етики. Ключовим спікером був Віктор Пічугін, заступник головного редактора медіагрупи «Накипіло», голова Громадського телебачення Харкова

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний