Про що ти думаєш, коли
чуєш захоплене: «це Ів Сен Лоран!»? Чи відвідує твою голову, що
хвилює візуалізація гострих костюмів, торкається вух уявний дзвін підборів
важких «звірячих» чобіт, чи розслабляється душа, захована в сонячному
сплетінні, немов прозорий каптан, підхоплений синім на смак бризом? Якщо для
тебе перераховане є чужим, можу припустити, що ти не знайомий з модним будинком
«Yves Saint Laurent».
«YSL» – це одкровення, це еротика, обрамлені
чистотою. І він знову радує нас кричущо безтурботною колекцією весна-літо 2019.
Але для початку все ж варто повернутися до джерел.
У 1961 році Ів Сен-Лоран, перш залишивши фірму «Dior», засновує модний будинок під своїм ім’ям. І це є першою буквою на початку наповненого тисячами фасонів-оборотів речення-життя бренду «YSL».
Сен-Лоран неможливо талановито, оголивши всі свої почуття в кожному стежці на тканинах, в кожній змійці на чоботях, розбурхує уми й «чересла» Парижа, а з ним і всього модного світу. Він надихається модерном, жінкою, Маракешем, високими африканськими зачісками. Практично кожна його ідея шокує — відкриває нові континенти в сприйнятті моди людиною.
«В своей работе модельера я всегда стремлюсь к чистоте линий Матисса, а в одежде это очень сложно. Живопись я открыл для себя ещё в Оране (прим. батьківщина модельєра). Я никогда не учился рисовать и знаю, что рисую неважно, просто я выразителен. Хотя мне хотелось бы быть и художником. Очень люблю Матисса, люблю его яркие тона, четкую линию. Его серия «Марокканки» — великолепна. Но люблю я и других художников: огромные как океан платья Веласкеса, торжественность белизны у Мане, как белизна платья в его картинах «Балкон» и «Портрет Берты Моризо»……»
Ів Сен Лоран в «О себе»
Ів Сен Лоран пропагує свободу і вміло оперує нагим жіночим тілом, не обтяжуючи його пафосом, однак, виблискуючи шиком. Він висловлює любов, а не вульгарність, чого дуже не вистачає сучасності.
На превеликий жаль, життя Сен Лорана згасло у 2008-му році, що потрясло мільйони шанувальників його мистецтва до глибини душі. І, здавалося б, бренд «YSL» мав би втратити колишню міць. Але, благо, подібне не сталося. Нові фарби в життя модного будинку вніс спочатку мастак Еді Сліман, потім нинішній креативний директор бренду принциповий Ентоні Ваккарелло.
«Моим первым желанием было вернуть на подиум чувственность, которой всегда отличались работы месье Сен-Лорана, — розповідає Ваккарелло. — В его моделях всегда читается мужской образ. Например, знаменитый смокинг. Но наряду с ним были еще и прозрачные вещи. Сегодня считается, что если тело женщины закрыто, то она становится мужчиной. Нет! Я уверен, у нее есть полное право выбирать — показывать себя или нет. Женщина не должна оправдываться за то, какая она на самом деле».
Ентоні Ваккарело в інтервью «Elle»
Якщо і є дизайнер, який
відноситься з максимальною повагою до спадщини попередника, то це Ентоні Ваккарелло. Його нова робота для «YSL» – суцільний
цитатник естетики будинку Сен Лорана
60-х, 70-х і 80-х років минулого століття.
Хвилясті шифонові сукні, мікрошорти,
блискучі великі шуби, напівпрозорі блузки, грубі чоботи кольору зміїної шкіри.
У колекції весна-літо 2019 серед темної консервативності ледь вловиме читається
екзотичний відтінок – головна незамінна родзинка бренду. Дизайнер демонструє
одяг на подіумі повному води, на тлі Ейфелевої вежі і білосніжних несправжніх пальм.
Ентоні Ваккарело норовить надовго вписати своє ім’я в модну індустрію.
Також молодий дизайнер твердо збирається дивувати подібно першопрохідникові:
«В следующем году мы готовим грандиозный проект, связанный с современным искусством. Мне хочется, чтобы мы сами определяли правила, а не следовали тем, что были придуманы кем-то еще».
Ентоні Ваккарело в інтервью «Elle»
Бренд «Yves Saint
Laurent» – це лід і фарби, що б’ють ключем вздовж довгих подіумів. За його
диханням цікаво спостерігати в незалежності від часу існування.
І Великий Кутюр’є Сен Лоран
досі живий в кожному стежці на тканинах, в кожній змійці на чоботях…
Кочорба Анна