Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

Забобони чи сувора реальність?

превью

Високосний рік буває раз на 4 роки і відрізняється від інших лише тим, що на відміну від звичних 365 днів, додається ще один 366-й. І саме через цю особливість високосний рік вважають містичним і страшним.

Існує багато міфів, які нібито підтверджують магічність цього року. Але фахівці, що займаються моніторингом і прогнозуванням надзвичайних ситуацій, переконанні, що у природі немає такого поняття, як високосний рік – це вигадка людей, і тому все криється в їхній підсвідомості.

Цікавий факт: 29 лютого – доба, що накопичується за чотири роки. Цю дату ще називають днем Касьяна Немилостивого, який у повір’ях є недобрим святим. Саме цей день вважають найстрашнішим.

2020 рік – новий аркуш у новому десятиріччі. «Цей рік буде кращим за інші», – думали ми, коли піднімали келих шампанського рівно о 12 годині. А що потім?

А потім пожежа в Австрії, яка почалась ще в серпні 2019, але набула свого піку саме зараз. Станом на 5 січня в результаті пожеж згоріло понад 10 мільйонів гектарів лісів, понад 2500 будівель і загинуло 25 осіб. Кріс Дікман (еколог Сіднейського університету) повідомив, що кількість тварин, що загинули внаслідок пожежі, перевищило мільярд.

Що далі?

А далі чутки про третю світову війну, що мало не стало реальністю. 3 січня — авіаудар ВПС США по міжнародному аеропорту Багдада. У результаті – смерть Касема Сулеймані – генерал-лейтенанта Іраку.

8 січня сталася велика трагедія. Авіалайнер Boeing 737 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» (МАУ), що виконував рейс за маршрутом Тегеран-Київ, незабаром після зльоту було збито силами протиповітряної оборони Ірану. Загинули 176 людей.

На цьому страшні події  першого місяця 2020 року не закінчились. Коронавіруси – це 39 видів вірусу, об’єднаних у 2 підродини. Епіцентром поширення  вважають місто Ухань провінції Хубей в Китаї. Фахівці зазначають, що боятися цього вірусу не варто, бо попередньо спалах цього виду вже досліджувався 6 разів. Зараз він відрізняється від інших лише тим, що передається від людини до людини, а також і до тварин. За останніми даними, у світі число хворих досягло 2700 осіб, при цьому понад 80 померли.

Чи є це доказом, що високосний рік все ж таки дає привід про себе згадати? Ні! Кожний рік, як кажуть міністри, був складним. Тому і цей рік не виняток.

У списку пам’ятних «високосних» катастроф слід назвати загибель «Титаніка» (1912 р), сильні землетруси в Ашхабаді (1948), в Чилі (1960), Тянь-Шанське у Східному Китаї (1976), при якому число загиблих досягла 750 тисяч людей. Ну а найбільша кількість загиблих в результаті землетрусу припадає на 2 лютого 1556 року. Тоді стихія вибухнула в китайських провінції Шеньсі. Загинули 830 тисяч людей.

Але не вписуються в «теорію нещастя» високосних років такі історичні події, як початок Першої (1914 г) і Другої (1939) світових воєн, Жовтнева революція (1917) та й такі великі катастрофи й потрясіння останнього часу, як аварія на Чорнобильській АЕС (1986), розпад СРСР (1991), атака терористів на Всесвітній торговий центр у Нью-Йорку (2001).

З якими подіями ви б не зіштовхнулись, обов’язково пам’ятайте: паніка ніяк не допоможе у вирішенні проблеми; налаштовуйте себе і своїх ближніх на гарні думки; якщо ви бажаєте щось змінити, дійте – все у ваших руках. Головне хотіти, робити і досягати. І що б не траплялося у вашому житті – потрібно завжди сподіватися на краще та вірити, що все буде добре.

Психолог Альберто Віллолдо у книзі «Місто Сонця» написав: «Ми –  думки, яким властиво набувати форму», тобто все, що з нами стається, ми створюємо своїми думкам.  Забудьте про чорні й білі смуги, нехай у вашому житті вони будуть кольорові!  

Іванна Карабажак


Поділитися:
Share on facebook
Facebook
Share on twitter
Twitter
Share on pinterest
Pinterest

Логотипи студентських редакцій:

Соціальні мережі
Інші публікації

Діалог культур: про зустріч студентів факультету журналістики, реклами та видавничої справи з Послом Канади в Україні

Студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи відвідали лекцію Надзвичайного і Повноважного Посла Канади в Україні — Лариси Ґаладзи. Зустріч пройшла в онлайн-форматі на платформі Zoom. На зустрічі також були присутні студенти з інших факультетів ОНУ імені І. І. Мечникова. Модерував захід кандидат політичних наук, доцент Володимир Дубовик.

Один у полі (не) воїн: про майбутнє конструктивної журналістики в Україні

Професія журналіста як об’ємна складна геометрична фігура: має багато аспектів, сторін та кутів… Це усвідомлюють студенти факультету журналістики, реклами та видавничої справи, тому займають активну позицію, стежать за трендами сучасної журналістики і у навчальний, і у вільний від занять час. Саме тому 13 квітня за сприяння керівництва та викладачів факультету вони долучилися до лекції «Конструктивна журналістика: як перестати писати тільки погані новини?», організатором якої стала Комісія з журналістської етики. Ключовим спікером був Віктор Пічугін, заступник головного редактора медіагрупи «Накипіло», голова Громадського телебачення Харкова

Знайомство з факультетом журналістики, реклами та видавничої справи в онлайн-форматі

Є така весняна традиція на факультеті журналістики, реклами та видавничої справи – запрошувати на зустріч абітурієнтів. От і цього разу 27 березня 2021 року відбувся День відкритих дверей, щоправда, в онлайн-форматі на платформі Zoom. У зустрічі взяли участь декан факультету Олена Андріївна Іванова, заступник декана з навчальної роботи Інна Валеріївна Лакомська, старші викладачі Сергій Володимирович Азєєв та Аліна Олегівна Червінчук.

Факультет журналістики, реклами та видавничої справи Одеського національного університету імені І. І. Мечникова оголошує про проведення конкурсу студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін»

До участі у конкурсі запрошуються студенти І, ІІ, ІІІ та ІV курсів факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І.І. Мечникова, які створюють власний