У цьому матеріалі ми поділимось із вами порадами щодо того, які саме професійні навички повинен опанувати журналіст, щоб бути готовим до роботи в екстремальних умовах. Допоможе нам у цьому розібратись та поділиться рекомендаціями старший викладач кафедри журналістики, реклами та медіакомунікацій Аліна Олегівна Червінчук.
Якими навичками повинен володіти професійний журналіст у сучасних умовах?
Початок бойових дій на Сході України у 2014 році сколихнув українське суспільство та світову спільноту. Більшість журналістів, які поїхали у відрядження на Схід, аби висвітлювати перебіг бойових дій та забезпечити аудиторії розуміння сутності цих подій, – не були до цього готові ні морально, ні фізично.
Вміння швидко реагувати на будь-які обставини, пристосовуватись до них, особливо тих, що несуть загрозу, небезпеку (!) – компетентність, якою сьогодні просто зобов’язані володіти журналісти.
Адже в екстремальних умовах важливо не просто володіти навичками пошуку й обробки інформації, але й встигати з неабиякою уважністю та оперативністю критично осмислювати все, що відбувається навколо. У таких обставинах постає завдання не лише підготувати якісний матеріал, не порушивши при цьому стандарти журналістської роботи, але й не завдати шкоди мирному населенню, героям матеріалу/телесюжету тощо.
«Якість» підготовленого журналістського тексту/телесюжету залежить від рівня готовності журналіста до екстремальних умов роботи. Під екстремальними умовами ми розуміємо будь-які ситуації, що загрожують здоров’ю чи життю мирного населення: теракти, воєнні конфлікти, злочинні дії, масові заворушення, катастрофи тощо, та журналістам, які репрезентують ці події.
Робота в екстремальних умовах – справжній виклик для журналіста, на який доводиться оперативно реагувати та професійно виконувати редакційні завдання. Журналіст повинен усвідомлювати, що кадри з небезпечної реальності, зокрема воєнної, можуть приголомшити аудиторію, викликати різні емоції й реакції, спровокувати різні наслідки для психічного здоров’я читачів/глядачів. Тому варто не вдаватися до надмірної деталізації, натуралізації, демонстрації кадрів, на яких зафіксовано поранених, понівечені тіла загиблих, перенасичувати сюжет кадрами, які транслюють лише страх, горе і страждання. Для того, що репрезентувати бойові дії, масові заворушення, терористичні акти, журналістам необхідна спеціальна підготовка.
В чому полягає специфіка підготовки журналістів до роботи в екстремальних умовах?
Передусім журналістові, який планує висвітлювати бойові дії, необхідно усвідомити свій професійний обов’язок: відображати реальність, а не презентувати її конструкцію, неупереджено демонструвати події й героїв цих подій. Журналісти мають відобразити інформацію, що здатна надати аудиторії чітке уявлення про перебіг бойових дій, але й також – можливість самостійно оцінювати події, а не сприймати уже готові інтерпретації подій. Важливо забезпечити розуміння того, як розгортається конфлікт, та героїв – не нашкодити учасникам бойових дій (іншим постраждалим від війни), не завдати сильнішої травматизації.
Позицію журналіста можна окреслити як «спостерігач за подіями», що передбачає орієнтир на відображення подій, а не оцінку; забезпечення громадськості інформацією, що відповідатиме реальній картині перебігу воєнного конфлікту.
На етапі підготовки «до» роботи в умовах бойових дій варто: ознайомитися з алгоритмом акредитації журналістів для роботи в зоні воєнних дій; опанувати нормативно-правову базу та правила роботи в цих умовах; подбати про засоби індивідуального захисту; спланувати свій маршрут та повідомити про це (і про можливі зміни) лише довіреній особі тощо.
В умовах бойових дій журналістові варто: подавати інформацію, отриману винятково від перевірених джерел (командування, пресслужба); репрезентувати інформацію, що ґрунтується на фактах, статистиці, а не оціночних судженнях; не наражати на небезпеку військовослужбовців, зокрема уникати кадрів, що можуть розкрити їх місце перебування тощо.
«Після» повернення з зони воєнного конфлікту журналіст повинен впевнитися в тому, що не перебуває в стані посттравматичного синдрому чи емоційного вигорання. Важливо знати ознаки посттравматичного синдрому чи емоційного вигорання, щоб вчасно їх виявити, а також бажано звернутися за фаховою психологічною допомогою.
Я переконана, що для майбутніх журналістів важливо володіти компетентностями, що допоможуть їм впевнено почуватися під час роботи в «полі», – зауважила Аліна Олегівна.
Необхідні компетентності вона розвиває в межах дисциплін, що викладає для студентів першого (бакалаврського) рівня:
У межах дисципліни «Журналіст в умовах воєнного конфлікту» студенти: досліджують та критично оцінюють матеріали масмедіа на воєнну проблематику; усвідомлюють алгоритми роботи за принципами журналістики війни та миру, журналістики співучасті та відстороненності; вчаться комунікувати з мирними жителями, внутрішньо переміщеними особами, військовими тощо, та готують власні журналістські матеріали.
У межах дисципліни «Кримінальна проблематика у ЗМІ» студенти вивчають специфіку висвітлення новин про смертельні випадки; вимоги до використання та публікації фото- та відеокадрів, що містять в собі травматичний контент; особливості комунікації з родичами та близькими загиблих тощо.
Владислав Вігєль, пресслужба факультету