Журналістика & громадянська журналістика: хто кого?

4 квітня, у Дніпровському національному університеті імені О. Гончара відбулася прес-конференція для студентів-журналістів України, щодо місця нових технологій в сучасній журналістиці.

Спікерами виступили: Влад Войцеховський (автор і ведучий телепроекту «Меморандум» у Дніпрі, Тетяна Захарова (редактор сайту газети «Наше місто» (Дніпро) та Ольга Палій (заступник директора інформаційної агенції «Інформатор» (Дніпро).

У ході дискусії було підняте питання стосовно переформатування «старих» ЗМІ у новітні медіа. Своїм досвідом поділилась Тетяна Захарова, яка самотужки зіткнулась з проблемою «відмирання» традиційної журналістики. На жаль, таке явище, як паперова газета, відходить у минуле. Маючи під рукою телефон з доступом до Інтернету, до друкованої преси вже мало хто звертається. Тому, все більше газет переходять у режим онлайн. Однією з таких є сайт газети «Наше місто» у Дніпрі.

«Онлайн-видання утворилося 2 роки тому і на сьогодні підкорило досить широку аудиторію, понад 800 тисяч переглядів щомісяця», — розповіла Тетяна Захарова.

Доречі, видання черпає інформацію як і з офіційних джерел, так і з соціальних мереж. Тобто, кожен громадянин може долучитися до створення новинного матеріалу. Постає питання — навіщо тоді заходити на сайт, коли можна просто відвідати соціальні мережі і все дізнатися? Коли журналістом може бути кожен. Здавалося б, тут маємо поставити «плюсик» громадянській журналістиці  і соціальним мережам, але чи все так просто? От і Тетяна Захарова стає на бік професійної журналістики. Щоб подати хороший матеріал, просто скопіювати чиєсь бачення події не вдасться. По-перше, слід ретельно перевірити, адже не все, про що пишуть у соціальних мережах є правдою. По-друге, лише в газеті ви зможете знайти дійсно якісний аналітичний матеріал.

Зараз онлайн-видання намагаються привабити читача новими рубриками, темами тощо. Якісні журналістські розслідування чи соціальні експерименти чекають на вас у якісних виданнях, і дуже рідко в аматорських публікаціях. Тобто, інформація більш повна, збалансована та точна лише у професійних журналістських матеріалах. Тут громадянська журналістика програє.

Але, від «всесвітнього павутиння» зараз багато залежить, особливо від соціальних мереж. Це завжди найоперативніша інформація. Тут є свої переваги, про які розповіла Ольга Палій.

«Однією з головних функцій мереж є спілкування. Люди можуть спілкуватися у режимі нон-стоп. Тому більшість інформаційних ресурсів створюють свої сторінки в Інстаграм, канали в Телеграм, групи у Фейсбуці тощо».

Така тактика робить ЗМІ ближчими до народу, дає змогу залучити якомога більшу аудиторію. Також, споживач сам обирає, яка інформація йому цікава та може ділитися нею у себе на сторінці.

Отже, як бачимо і професійна журналістика, і журналістика, яку створюють звичайні громадяни, є однаково потрібною у наш час. Та все ж, яким джерелам інформації слід приділяти більшу увагу?

На думку Влада Войцеховського, від журналістів залежить дуже багато. Якщо медійна особа прагне популярності, то Владислав категорично не радить займатись саме якісною журналістикою.

«Якісний продукт не збирає тієї кількості переглядів, яку збирає, навіть, звичайний ролик на Ютуб, де двоє мужиків обговорюють політику, відпочиваючи у бані»,— сміється журналіст.

Сучасне покоління не звикло шукати інформацію, навпаки, інформація сама нас шукає. Звичайно, що за допомогою соціальних мереж.

На мою думку, професійна журналістика надзвичайно важлива складова демократичного суспільства. Адже саме якісні матеріали формують нашу позицію. Тому, якщо ваш вибір у користуванні інформацією все ж випав на соціальні мережі, користуйтеся наступними порадами від експертів:

  • уважно перевіряйте інформацію;
  • звертайте увагу на вказані джерела;
  • не можна вірити всьому, про що говорить ваш улюблений блогер;
  • важливу інформацію знаходьте у якісних ЗМІ.

Не довіряйте «кричущим» заголовкам — перевіряйте зміст.

Тетяна Жук

Поділитися:

Facebook
Twitter
LinkedIn
Telegram