Всесвітній день телебачення відзначається 21 листопада. Незвичайний день для всіх журналістів та людей, чия діяльність пов’язана з телебаченням. На честь цього свята редакція «Black.White» вирішила взяти інтерв’ю у студентки магістратури факультету журналістики, реклами та видавничої справи, яка працює на місцевому каналі Odesa.Live, та дізнатися про її досвід роботи та чи відзначають такі свята на її каналі.
Студентка магістратури факультету журналістики, реклами та видавничої справи ОНУ імені І. І. Мечникова Валерія Андрейчук вже рік працює на телеканалі. Наразі вона редакторка денного лайву — пише новини для денної частини етеру, підбирає відеоряд та картинки. Валерія погодилася поспілкуватися з нами та розповіла багато цікавого зі свого професійного життя.
Коли ти зрозуміла, що саме цю професію хочеш здобути та займатися нею протягом життя?
Я хотіла займатися журналістикою ще з 7 класу, любила писати, розмірковувати. Мені подобалась ця професія, відповідно я хотіла працювати за фахом. Журналістика засіла в моєму серці надовго, тому з 13 років я була впевнена, що саме так і буде.
Як довго звикала до нового ритму життя та колективу відколи почала працювати на телеканалі?
До колективу я звикла дуже швидко, адже майже всі люди мого віку. Щодо нового ритму, напевно місяць я не розуміла де я, ще протягом місяця поступово почала освоюватися. Тобто мені знадобилося близько трьох місяців аби звикнути до шаленого ритму життя.
Чи було складно спочатку? Може, щось не виходило й потім доводилося переробляти?
Спочатку все було незрозуміло. Я не мала ніякого досвіду, я не працювала журналістом і редактором до приходу на канал. Мені було складно все зрозуміти, але потім я звикла та почала працювати швидше.
Чи були думки все кинути, що це не твоє?
Звісно, хотілося все кинути. Час швидко спливає, а особливо, коли ти в прямому етері, хочеш щось написати, але не вистачає часу. Дедлайни в нас по годинах, а не по днях. Треба пильно слідкувати за часом, аби все встигнути, але потім це вже не проблематично. Тому, що ти розумієш, що полюбив це місце, цей ритм життя.
Коли ти тільки прийшла на канал чи сказали тобі: «забудь усе, що ти вчила в університеті» чи це все ж таки стереотип?
Такий стереотип є, але я так сказати не можу. Оскільки мені навпаки допомогла та база знань, яку нам надали в університеті. Знання стандартів журналістики, жанрів та ті рекомендації, які надавали викладачі з різних дисциплін, неодноразово мені допомагали. Хоча не все, що ми вивчали мені знадобилося на практиці. Але, за особистим досвідом, можу зазначити, що я змогла осягнути важливість навчання лише тоді, коли почала працювати за фахом.
Чи святкуєте ви на каналі (чи може ти особисто) такі свята як День Журналіста чи День Телебачення?
Так, звичайно. Ми святкуємо день народження нашого каналу — 2 вересня, День журналіста, День Телебачення, але не завжди всім колективом. Іноді на такі свята влаштовуємо корпоративи.
Які якості, на твою думку, має показати студент, щоб його взяли на роботу на канал?
Мені здається, потрібно бути наполегливим, впевненим у своїх силах. Звісно, розуміти куди ти йдеш, тобто мати якусь базу знань. Необов’язково бути професіоналом, важливо показати, на що ти здатен і що ти хочеш навчатися і розвиватися — це найголовніше. Якщо твій керівник побачить жагу до змін та навчання, то це буде великим плюсом. Головна моя порада — це наполегливість, впевненість у собі та бажання розвиватися й надалі.
Ось такі побажання ми отримали для наших читачів від студентки магістратури та уже редакторки каналу Odesa.Live Валерії Андрейчук. Дізналися подробиці особистого шляху до її мрії та досягнень. Вона бажає нашим студентам бути наполегливими та впевненими у своїх силах. Сподіваємось, що кожен випускник ОНУ імені І. І. Мечникова з часом знайде своє місце в професії мрії та зможе досягти успіхів.
Карина Юраш, 1 курс
Маріетта Мкртчян, 2 курс
«Black.White»