Зранку в стрічці новин бачиш підбірку книг для саморозвитку, пізніше знаходиш себе в розмові з однокурсниками про вигорання, а ввечері в TikTok потрапляєш на відео «Як підняти самооцінку?». З кожним днем словниковий запас поповнюється і вже звичайне «я втомився/лась» змінюється на «в мене сіла соціальна батарейка», а саморефлексія — регулярне явище. Чому психологія стала популярною, які наслідки цього і як відібрати якісну інформацію, розглянемо далі в матеріалі.
Найпопулярнішою спеціальністю за кількістю поданих заяв абітурієнтів у 2024 році стала «Психологія», згідно з інформацією, опублікованою Міністерством освіти і науки України спільно з Державним підприємством «Інфоресурс». Юнацтво активно обирає цей напрямок, і такий вибір свідчить про мейнстрімність психології серед молоді.
Своєю чергою Всеукраїнська програма ментального здоров’я «Ти як?» в результатах соціологічного дослідження «Психічне здоров’я та ставлення українців до психологічної допомоги під час війни» за січень 2025 року зазначає: «86% українців вважають, що тему ментального здоров’я слід обговорювати більше, на початку 2024 року так вважали 75%. Це свідчить про суттєвий ріст запиту на інформацію про ментальне здоров’я. Щодо особистого оточення, 41% респондентів у 2025 році зазначили, що в їхньому середовищі стали більше говорити про це питання, порівняно з 35% на початку 2024 року». Усе це вказує на зростання інтересу суспільства до психологічної тематики та прагнення шукати відповіді на власні запити у сфері ментального здоров’я.
Ми провели опитування серед студентів Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, в якому взяла участь 101 особа, щоб детальніше дослідити ставлення молоді до психології. Згідно з ним, переважна більшість здобувачів цікавляться психологічними темами: 64,4% — трохи цікавляться, 30,7% — дуже цікавляться, 5% — зовсім не цікавляться. Щодо слідкування за блогерами, які популяризують таку тематику, більше половини студентства відповідає, що іноді дивляться (55,4%), далі — що зовсім не слідкують (32,7%) і найменший відсоток регулярно споживає такий контент (11,9%). Говорячи про практичне застосування, більшість (62,4%) іноді використовує психологічні методи для зниження стресу або підвищення продуктивності, 19,8% — робить це дуже часто, 17,8% — майже ніколи. Ці результати демонструють, що психологія вже стала частиною буденного життя, помітною для більшості.
Чому популярність психології зросла?
Заперечувати поширення психології в суспільстві вже не можна, але які є причини такого явища. «Інтерес до психології зростає завдяки кільком чинникам. Серед них — стрімкі соціальні зміни, ускладнення соціальних відносин, розвиток медіа та підвищена доступність інформації, і саме основне, на мій погляд, розуміння сучасними людьми важливості підтримання психологічного здоров’я» — коментує Лілія Полещук, докторка філософії з психології. В проведеному нами опитуванні 97% студентів вважають психологію корисною для повсякденного життя, що підтверджує думку експертки про відчуття цінності ментального здоров’я.
Повномасштабне вторгнення стало каталізатором значних соціальних змін серед українців. Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології, 39% населення переживали бомбардування та обстріли, 30% пережили чи продовжують переживати розлуку з близькими. Більше чверті опитаних (26%) пережили смерть близьких у 2024 році, 23% пережили хворобу близьких, а 18% хворіли самі. Також зазначено, що 87% населення потрапляли щонайменше в 1 стресову ситуацію і це найгірший показник з 2000 року. Таким чином, статистика дає можливість підсумувати, що загальний рівень стресу в Україні дуже піднявся під час бойових дій і звернення до психології, щоб його зменшити, є цілком природним.
У результатах соціологічного дослідження «Ти як?» стверджується: «Частка тих, хто звертається до психолога за потреби, зросла з 7% у 2022 році до 17% на початок 2025 року. Водночас запит на психологічну підтримку суттєво збільшився — з 41% до 71%». Тому дійсно можна говорити про зростання інтересу до психологічної тематики саме в період воєнного конфлікту.
Які наслідки популяризації психології?
В результаті нашого опитування 34,7% студентства ще не звертались до психолога, але планують, 25,7% вже мали досвід спілкування з фахівцем і вважають його корисним, 20,8% не користувалися такою допомогою й не мають наміру, а 18,8% пробували, однак не отримали очікуваного результату. Залучення фахівця є хоча й очевидним наслідком, але так само свідчить про зменшення негативного ставлення до професійної психологічної підтримки.
Більшість опитаних нами вважають найефективнішим способом звернення до психолога (62,4%), далі йдуть розмови з близькими (15,8%) і самостійне вивчення психології (8,9%). Також існує думка, що ефективним буде комплексний підхід. Результати демонструють довіру до професіоналів та розуміння важливості психологічного здоров’я серед молоді. У дослідженні «Психічне здоров’я та ставлення українців до психологічної допомоги під час війни» розглядається питання бар’єрів при зверненні до спеціаліста і найбільш поширеними є впевненість у здатності впоратись самостійно (39%) та сприйняття проблем як недостатньо серйозних, щоб йти до спеціалістів (36%). Такі причини, як недовіра до психолога і сором є менш поширеними, що ще раз підтверджує підвищення авторитету фахівців та засвідчує відкритість людей до професійної психологічної допомоги.
Питання гіпердіагностики, яке можна вважати ризиком, коли люди починають надмірно рефлексувати, постійно шукаючи в собі проблеми коментує Лілія: «Так, таке може статися. Вихід із цієї ситуації полягає у встановленні балансу між самоаналізом і іншими аспектами життя. До речі, звернення до кваліфікованого психолога може бути корисним у цьому процесі, оскільки фахівець допоможе визначити справжні проблеми та розробити стратегії для їх подолання, а також навчити людей проводити конструктивний самоаналіз без надмірної самокритики».
Через доступність інформації, а саме: широке поширення психологічної тематики в літературі, ЗМІ та соціальних мережах, — можна говорити про підвищення обізнаності у темах ментального здоров’я в суспільстві. 54,5% студентства каже, що їм у розв’язанні особистих проблем лише частково допомагали книги, статті або відео з психології, 31,7% — повністю погоджуються, що такі джерела були корисними і лише 13,9% зазначають, що ці джерела зовсім не корисні. Цікавим у цьому опитуванні є те, що жоден зі студентів не обрав варіант, в якому неперевірена інформація зашкодила. Відповідно різні психологічні поради та ідеї вводяться в життя середньостатичного студента, але виникає питання: чи можна вважати стовідсотково позитивний або нейтральний вплив об’єктивним і безпечним?
«Популяризація психології є явищем, яке має як позитивні, так і негативні аспекти. З одного боку, вона підвищує освідомленість суспільства щодо психологічних питань та сприяє розвитку інтересу до власних процесів і відносин. З іншого — часто супроводжується спрощенням і неправильним використанням психологічних термінів, що може призвести до їхнього знецінення та створення псевдонаукових міфів. Загалом, популяризація психології вимагає балансу між підвищенням освідомленості та підтриманням наукової строгості й фаховості в цій галузі», — коментує Лілія Полещук.
Ми запитали у студентів їх думку про психологічні тести у соціальних мережах, щоб дослідити критичне ставлення до поверхневої інформації, на що отримали такі відповіді: 69,3% вважають це розважальним, але не довіряють результатам; 19,8% — корисним; 10,9% зазначають, що це взагалі не стосується психології. У висновку можна сказати, що молодь загалом розуміє несерйозність та розважальний аспект такого контенту, але є й ті, хто радше визначає його корисним, і тому схильні бути жертвами неперевіреної інформації, яку використовуватимуть в майбутньому.
Лілія пояснила, чи існує небезпека знецінення психології через надмірне використання популярних психологічних термінів: «Так, існує. Неправильне використання цих термінів може призвести до стигматизації та маніпуляції. Коли слова, пов’язані з психічним здоров’ям, використовуються в повсякденному житті некоректно (наприклад, використання терміну «депресія» для опису простого поганого настрою), це може зменшити серйозність реальних психічних розладів і ускладнити доступ до професійної підтримки для тих, хто її справді потребує. Це не лише призводить до знецінення науки психології, а й створює загрозу для самих людей, яким необхідна фахова допомога».
Серед ризиків також існує комерціалізація. Псевдоспеціалісти можуть використовувати популярність науки для заробітку, продаючи сумнівні курси без належної кваліфікації. Наталія Завгородня, психотерапевтка, в подкасті «Психотерапевтична п’ятихвилинка» на радіо «Накипіло» підіймає проблему популярної психології, її одноманітності, узагальнень, швидкості розв’язання ментальних проблем і примітивних пояснень: «На жаль, вірогідність того, що наступним кроком (ред. після тренінгів, книжок, порад в інтернеті) буде спроба розібратися на сеансі в компетентного фахівця, досить не висока. Обіцяні простота й швидкість — й ось уже черговий маратон і тренінг, які, найімовірніше, стануть наступним етапом у спробі самодопомоги. На цьому, власне, і побудовано замкнене коло бізнесу популярної психології».
В нашому опитуванні 59,4% частково погодились з твердженням, що психологію надмірно спрощують і комерціалізують, 29,7% погодились повністю і лише 10,9% зовсім не схильні до такої думки. Такі результати показують, що студенти в більшості бачать цю проблематику і відповідно менш схильні до потрапляння в руки шахраїв, некомпетентних коучів та сумнівних маратонів, але ризик все одно існує.
Докторка філософії з психології поділилась своїм досвідом стикання з психологічними міфами, але в ролі фахівця: «Останнім часом вражає кількість «перфекціоністів». Багато людей називають себе перфекціоністами, але іноді цей термін використовується як виправдання для надмірної вимогливості до інших або уникнення відповідальності за свої дії. Часто спостерігаю ситуації, коли людина називає себе перфекціоністом, але насправді це не відповідає її справжнім мотиваціям. Розрізнення справжнього перфекціонізму від його використання як виправдання полягає в аналізі поведінки людини, її мотивацій та реакції на помилки та критику. Справжній перфекціоніст часто відчуває внутрішній тиск до досконалості, тоді як той, хто використовує цей термін як виправдання, може демонструвати поведінку, яка більше спрямована на зовнішнє визнання чи уникнення відповідальності».
Як відрізнити корисну інформацію від шкідливої?
Після визначення ризиків популяризації психології постає питання, як розпізнавати ненадійну інформацію, що не має наукового підґрунтя. Лілія поділилась порадами, які можуть допомогти: «Відокремити якісну психологічну інформацію від псевдонаукових порад у соціальних мережах можна за допомогою критичного аналізу джерел та ключових індикаторів. Ось кілька рекомендацій:
1. Перевіряємо джерело інформації: уточнюємо, чи джерело є авторитетним і чи має воно наукове підґрунтя.
2. Шукаємо ознаки псевдонауки: перевіряємо наявність емпіричних (ред. таких, що отримані на практиці) доказів та наукових досліджень, які підтверджують висловлені твердження. Відсутність таких доказів може свідчити про псевдонауковий характер інформації.
3. Звертаємо увагу на контекст: обережно ставимося до методів, які пропонують лікування самостійно без професійної консультації, або до закликів, які видаються надмірно оптимістичними чи спрощеними.
З огляду на всі згадані аспекти, можна зробити висновок: психологія вже давно вийшла за межі кабінетів психотерапевтів і стала частиною повсякденної культури. Водночас саме від кожного з нас залежить, чи перетвориться цей мейнстрім на реальний інструмент підтримки і особистого розвитку, чи залишиться поверхневим трендом у стрічці новин.
Вікторія Бєккєр
Фото1: Loops of Gray