Студенти четвертого курсу факультету журналістики, реклами та видавничої справи під час практики працюють над створенням власних дипломних робіт. Серед них Даниїл Рибка, який втілює свій задум у форматі лонгріду. Ми поспілкувалися з ним в про специфіку та виклики такого проєкту.
Про тему та цілі власних проєктів
Тема моєї дипломної роботи звучить як «Еволюція аудіовізуальних виражальних засобів телепрограм на історичну тематику (лонгрід). Я обрав цю тему з двох причин. Перша полягає в тому, що історія — це моє, я обожнюю її, тому обирав щось ближче до себе. А друга причина полягає в тому, що знати історію хоча б на базовому рівні потрібно всім, бо я завжди кажу, що в минулому прописане майбутнє. Якщо не знати минулого, то не буде майбутнього або буде таке майбутнє, яке ми зараз маємо.
Із відповіді на перше питання і випливає відповідь на друге: перша та, мабуть, найважливіша ціль — показати усю важливість аудіовізуалізації, а саме те, що якісне зображення, монтаж, всілякі спецефекти можуть так само впливати на свідомість людей не менше, ніж тексти, статті, підручники. А можливо, навіть більше.
Друга ціль — показати, як змінювалися аудіовізуальні способи, засоби та прийоми в історичних телепрограмах та фільмах чи то документальних, чи то художніх. І звісно ж ще одна ціль — показати, як завдяки аудіовізуальному мистецтву глядач чи читач може подивитися на історію зовсім під іншим кутом зору, пережити на собі та навіть відкрити її для себе з іншого боку.
Про структуру проєктів та використані методи дослідження
У мене формат дипломної роботи — лонгрід, тому структура незвична. Але спершу вступ, де я коротко говорю про те, що таке аудіовізуалізація та чому історія важлива в нашому суспільстві. А потім йдуть своєрідні розділи, кожен з яких присвячений окремому фільму чи передачі. У своїй роботі я використовував методи збору інформації, опис та спостереження.
Про виклики та перешкоди в написанні
Мабуть, найскладніше було роботи сам лонгрід. Бо спершу варто було сформувати його структуру — що за чим має йти, потім до кожного блоку анімацію — який вигляд повинен мати кожен блок тощо.
Про висновки проєкту
Висновки зроблю такі: перш за все те, що аудіовізуалізація — не іграшка, а реальна зброя, яка може вдало впливати на свідомість людей. Тобто вона має дві сторони: з одного боку, може пробуджувати національну ідентичність, єднання, а з іншого — слугувати знаряддям пропаганди.
Наталія Сатанівська, пресслужба факультету