Про те, як дізналася про захід
Восени на одному бізнес-заходів, присвяченому зокрема і українському підприємництву в Польщі, я мала змогу познайомитися з українкою-волонтеркою, підприємницею, а також засновницею однією з фундацій у місті Познань. Відтоді активно за нею слідкувала в соціальній мережі. Через певний період ми зустрілися з дівчиною та обговорили план розвитку проєкту, який я запропонувала реалізувати в межах її фундації. І ось вже в лютому я отримала від неї пропозицію поїхати у Варшаву. Із задоволенням прийняла запрошення. Цей досвід — про вихід за межі звичайного, це про нове коло спілкувань, це про нові знання та орієнтири.
Про мету й етапи заходу
Конференція «Фальшиві наративи, реальні наслідки: вплив російської дезінформації на українських біженців у Польщі та Норвегії» мала на меті дослідити, як російська пропаганда формує викривлений образ українських біженців в Європі, зокрема в двох вищезазначених країнах, які наслідки це має для їхньої інтеграції та безпеки, а також які стратегії уже треба застосувати для боротьби з дезінформацією. Необхідно зауважити: під час заходу вдалося обговорити ключові наративи, що використовує росія для дискредитації українців, які приїхали після початку великої війни, проаналізувати методи поширення фейкових новин у Польщі та Норвегії. І не останню позицію зайняло обговорення суспільних та психологічних наслідків інформаційних атак на суспільство, і звичайно ж посилення міжнародної співпраці у боротьбі з інформаційними загрозами.
Захід зібрав експертів, дипломатів, журналістів та громадських активістів, які спільно шукали рішення для захисту інформаційного простору та формування правдивого сприйняття українських біженців у світі.
Загалом конференція тривала 7 годин. Вона складалася з трьох панелей — «Як Росія маніпулює образом українських біженців?», «Суспільний вплив дезінформації на українських біженців у Польщі та Норвегії», «Ефективна боротьба з дезінформацією – стратегії, установи та міжнародна співпраця». До того ж було дві спеціальні презентації, на яких виступили старший аналітик ЦПД Василь Сличко та український письменник і журналіст Віталій Портніков. Організатори внесли до програми і дві перерви.
Про зміни в сприйнятті проблеми російської дезінформації
Ще раз підтвердилися мої здогадки, що українські біженці зіштовхуються з чималою кількістю проблем, і вони не обмежуються локальним рівнем. Бо деякі змушені переїжджати до іншої країни через реальну небезпеку з боку іноземного суспільства, які сприймають спаплюжену інформацію, діпфейки, як належне. Не говорю про всіх, проте такі особи є. Тому що методів, якими росія поширює дезінформацію, якими маніпулює — вдосталь. Це і координація ботів та анонімних акаунтів у соцмережах, і використання проросійських медіа та блогерів для просування фейкових наративів, і вкиди через Telegram-канали та групи у Facebook, що формують у місцевих жителів негативне ставлення до українців. З цього постають суспільно важливі аспекти, на які варто звертати увагу, як українцям, так і громадянам тієї країни, де вони проживають. Нам, українцям, треба вибудовувати стратегії для боротьби з цією проблемою у співпраці з іноземним урядом. Перше, що спадає мені на думку, — це медіаграмотність та фактчекінг. Вкрай важливо розвивати критичне мислення, вчитися розпізнавати фейки та доносити правду до людей. Значну роль у цьому відіграють ЗМІ: журналісти мають поширювати виключно перевірену, достовірну, точну, збалансовану інформацію, викривати фальшиву, спрощуючи фейки.
Про згадки та враження від заходу
Найбільше власне конкретні наративи, які так стрімко поширюються серед європейських країн щодо українських біженців. Вони:
- Не працюють та не платять податки, руйнуючи економіку.
- Відбирають робочі місця у місцевих.
- Забирають соціальні виплати.
- Підвищують злочинність.
Не можна не згадати історію Ірини Земляної, яка після 2,5 місяців проживання в Польщі змушена виїжджати в іншу країну через фальшиві наративи та побоювання щодо власної безпеки. А також спеціальна презентація Віталія Портнікова — сильна, актуальна, важлива. Його слова: «І ключ до цього світу — правда». На мою думку, це правда та прозорість, яку ми, журналісти, маємо поширювати й не поступатися власним принципам.
Конференція у Варшаві залишила глибоке враження завдяки насиченим дискусіям, аналітичному підходу до теми експертів, активістів. Було цікаво почути, як росія використовує різноманітні дезінформаційні тактики, щоб створювати негативний образ українських біженців. Особливо закарбувалися у пам’яті дискусії про суспільний вплив дезінформації: як вона формує стереотипи, ускладнює інтеграцію біженців і навіть має психологічні наслідки для тих, хто стає її мішенню. Неймовірно корисно дізнатися про конкретні стратегії боротьби з пропагандою, роль медіа у викритті фейкових новин та міжнародну співпрацю у сфері інформаційної безпеки.
Захід підтвердив, що дезінформація — це не просто інформаційний виклик, а реальна загроза, що потребує комплексних рішень і об’єднання зусиль на різних рівнях.
Про важливість відвідування таких заходів
Такі заходи надзвичайно корисні для майбутніх журналістів, оскільки допомагають глибше зрозуміти механізми дезінформації, її вплив на суспільство та способи боротьби з нею.
По-перше, це можливість почути від експертів про сучасні пропагандистські технології, які застосовує країна-агресорка для дискредитації українських біженців. Журналісти, які прагнуть працювати чесно, мають вміти розпізнавати маніпулятивні наративи та аналізувати їх походження.
По-друге, захід дав і практичні знання стосовно методів перевірки фактів, ролі медіа у викритті фейків та способів протидії інформаційним атакам. Це важливо для кожного, хто працюватиме у медіапросторі, адже об’єктивність та достовірність інформації — ключові принципи.
По-третє, такі конференції сприяють нетворкінгу — спілкуванню з експертами, редакторами та іншими журналістами, що так чи інакше допомагає у подальшому розвитку.
Підсумовуючи, хочу сказати, що результат дискусій на подібних заходах не лише надає певні теоретичні знання, а й допомагає формувати критичне мислення — безцінний інструмент у боротьбі з дезінформацією.
Ангеліна Годулян,
пресслужба факультету