Новобудови й руїни: два світи в одному місті

Кожен із нас, хоч раз помічав контраст, котрий існує в нашому місті. З однієї сторони — гарна новобудова, а з іншої —  старий будинок, в якому, здається, вже давно ніхто не живе, але це не так. Місцеві обирають залишатись у таких будинках, адже вони мають свою історію та окремий колорит.

Ми вирушаємо в район Молдаванки, де майже кожен будинок виглядає сумно: напівзруйновані приміщення, облуплені стіни, балкони, які ледь тримаються. Ці будівлі схожі на декорації фільмів жахів. Проходячи повз вулиці Мечникова, помічаю дуже старий будинок, обмальований графіті. Не важко не помітити старий дах і балкони, які ледь тримаються. Деякі  вікна якісь замуровані, а деякі зовсім нові. Відійшовши трохи далі, вирішую поспілкуватися з місцевими жителями й запитую, що їм подобається у своєму районі та чому вони залишаються у старих будинках. На що чую різні відповіді: «Люблю свій будинок за своїх сусідів, ми вже достатньо знаємо один одного, та вже як рідні», —  відповідає жителька району.

«Мені наче подобається, а наче й ні. Скоріше хочеться жити в новобудові, мати охайний дворик та бути впевненим, що будинок не завалиться», — зізнається молодий чоловік на ім’я Денис

Наближаємось до Приморського району — тут інший настрій: високі новобудови, гарні фасади, доглянуті вулиці, прикрашені клумбами та деревами, які розквітають у сезон. Молоді сім’ї прогулюються з дітьми, багато кав’ярень, ресторанів, машин, вулиці освітлені ліхтарями. Але навіть тут, між новобудовами, ще можливо побачити поодинокі старі будинки, наче спогади про те, з чого розпочиналося місто.

Трохи далі — вулиця Чорноморського козацтва. Проїжджаючи повз, звертаю увагу на старі покинуті приміщення та замислююся: «Чому з цим нічого не роблять?». Тут ніби все кричить про допомогу, можливо, їх ще можна було б врятувати, але, на жаль, вони далі розсипаються.

Ми виїжджаємо поза місто, а саме до Фонтанки, в житловий комплекс «Сади Рів’єри». Тут на території є дитячі майданчики, доглянуте подвір’я, невеликий фонтан, біля якого завжди збираються діти, стоматологічна клініка, супермаркет і торговий центр Рів’єра. Сучасність полягає у поєднанні комфорту та безпеки. Тут гарні невеликі затишні балкони й приємні поєднання кольорів. Територія житлового комплексу доглянута, та все зроблено для людей, задля їхнього комфортного проживання. Багато будинків оснащені системами відеонагляду, також тут закрита територія.

 Жителям подобається тут мешкати: «Ми з сім’єю проживали раніше у старому будинку, тож після переїзду сюди є з чим порівняти. Тут однозначно краще: сучасно, доглянуто та стильно».

Цей маршрут — як мандрівка між епохами: від давньої, комфортної Молдаванки до нинішньої, безтурботної Фонтанки. Вони всі — частини одного міста. Міста, яке зростає і змінюється, проте не забуває своє коріння. І в цьому поєднанні старого та нового — і є поєднання двох світів.

Ілона Юрченко, 2 курс

Поділитися:
Останні оновлення

Ілля Чопоров: «Шляху назад уже немає – український театр лише зростатиме»

Його ім’я добре знайоме тим, хто стежить за сучасним театром. Актор і композитор Ілля Чопоров підкорив українську сцену та здобув визнання далеко за її межами. Від культового мюзиклу «Кабаре» до нашумілої вистави «Зілля» – його акторську майстерність важко не помітити. Це розмова з артистом, який вже залишає помітний слід у розвитку театру.  Історія Іллі

Читати далі >

«Я знаю, як стояти за своє»: розмова з військовим Олександром

Музика б’є в груди так само різко, як війна вривається в життя — без попереджень, без пауз, без «чи готові ви?» На концерті «Дк Енергетик» серед людей, світла і голосів я знову бачу його. Це Сашко. Він стоїть так, ніби тримає баланс між двома світами: тим, де ми колись сиділи на старих лавках біофаку,

Читати далі >

Чому хобі вимирають? Гаджет у долонях замінив наше реальне життя

Ніби то звичайна ситуація, група підлітків зібралась у парку щоб разом провести гарно час. Але обличчя висвітлюють холодні світлодіоди смартфонів, сміх та живе спілкування замінює нескінченне прокручування стрічок у телефоні. Світ довкола існує лише через екрани — справжні хобі, прогулянки та живе спілкування стають рідкістю. Така проблема виникає не тільки у підлітків. Дорослі люди

Читати далі >

Високоточна іронія: зброя покоління, народженого з телефоном

Сьогодні, гортаючи стрічку Telegram чи Twitter (вибачте, X), ми бачимо дивну суміш: ось збір на мавіки, ось новини про прильоти, а одразу за ними – мем про «бавовну» в Енгельсі чи акулу в Хургаді. Для стороннього спостерігача зі Заходу це може виглядати як дикість. Для нас – спосіб не збожеволіти і водночас інструмент боротьби.

Читати далі >