Сьогодні ми продовжуємо ділитись з вами думками наших викладачів з приводу різних обмежень свободи слова у медіа. Що саме вони думають — читайте далі. Нагадуємо, перша частина цієї серії дописів вже доступна до прочитання.
Христина Олександрівна Янак, викладач кафедри журналістики, реклами та медіакомунікацій
На вашу думку, чи має влада керувати тим, як медіа подають інформацію?
Не можна говорити про справжню демократію без балансу між незалежністю медіа і державним регулюванням. Журналісти мають працювати незалежно, чесно подавати інформацію, спираючись на факти й дотримуючись профстандартів. Втім, коли влада починає втручатися в редакційну політику, коли вона нав’язує, що і як писати — це вже цензура. За таких умов люди не отримують правдивої, об’єктивної інформації та не можуть сформувати власну картину світу. Водночас, держава може і має встановлювати певні рамки. Наприклад, коли йдеться про недопущення мови ворожнечі, поширення фейкової інформації чи захист таких базових прав як честь і гідність. Це важливо, оскільки свобода слова — це не про вседозволеність. Проте, тут головне — баланс. Такі обмеження мають бути чітко обґрунтованими, прозорими і, найголовніше, не повинні використовуватись як інструмент тиску на журналістів. Вважаю, що у досягненні ідеальної співпраці медіа та влади, більшість залежить саме від дій останньої. Якщо держава відкрита, готова до діалогу, своєчасно реагує на запити журналістів і не боїться надавати інформацію — це вже половина справи. Адже для ефективної роботи медіа дуже важливо, щоб журналісти почувалися захищеними, мали впевненість, що їхнє право на незалежну роботу — це не просто слова в Конституції, а реальний принцип, який поважають і дотримуються.
Наскільки свобода слова у медіа важлива для журналістів та споживачів інформації?
Свобода слова для представників медіа це, в першу чергу, можливість працювати незалежно, без цензури й тиску з боку влади чи бізнесу. Це про те, щоб мати доступ до інформації, ставити незручні запитання, говорити про болючі теми, а також здійснювати журналістські розслідування. Якщо говорити про аудиторію, про людей, які споживають медіа, — для них свобода слова означає вибір. Це коли є різні думки, є відкритий доступ до багатьох джерел, і ти можеш сам зібрати повну картину, порівняти, подумати, зробити власні висновки. Тому, свобода слова — це не просто про «говорити». Це ще й про вміння слухати, сумніватися, шукати правду. Але все це стає неможливим, коли медіа під контролем, коли свободу слова утискають. Впевнена ви неодноразово чули, що обмеження свободи слова загрожує перетворенням медіа на інструмент пропаганди, а суспільству — на об’єкт маніпуляцій. Тому захист свободи слова –— це не лише професійна відповідальність журналістів, а й ознака, що країна розвивається у демократичному напрямку.
Ангеліна Віталіївна Житнікова, старший викладач кафедри журналістики, реклами та медіакомунікацій
На вашу думку, чи має влада керувати тим, як медіа подають інформацію?
З одного боку — хочеться вірити, що в демократичному суспільстві таке втручання неможливе за визначенням. Але з іншого — ми живемо не в ідеальному вакуумі. Я вважаю, що влада не має «керувати» подачею інформації. Її завдання — створити умови: прозорі правила, механізми захисту від дезінформації та водночас — не перетворити регулювання на інструмент тиску. Журналістика не терпить «режисури згори». Проте, як показує досвід, іноді межа між безпекою і цензурою стає надто тонкою. І тут уже важливо не мовчати.
Наскільки свобода слова у медіа важлива для журналістів та споживачів інформації?
Свобода слова для журналіста, як повітря. Без неї — робота перетворюється на імітацію. У таких умовах немає ані внутрішньої свободи, ані довіри з боку аудиторії. А журналістика без довіри — це вже не журналістика, а фікція.
Так само важливою свобода слова є і для споживачів інформації. Бо люди не можуть критично мислити чи ухвалювати рішення, якщо їм подають лише «правильно» відібрану картинку світу. Тим паче — в умовах війни, коли інформація стала ще однією зброєю, і кожне слово набуває ваги. Але навіть у такі часи свободу не можна ставити на паузу.
Олександра Шоміна,
пресслужба факультету