Обмеження свободи слова у медіа: чи є такі дії доречними? Частина 3

Свобода слова є невідʼємною складовою демократичного суспільства.  Ми поспілкувались з викладачами факультету журналістики, реклами та видавничої справи з приводу обмежень свободи слова. Їхні думки читайте далі. Нагадуємо, до прочитання доступні також дві попередні частини з цієї серії. 

Алевтіна Валентинівна Пехник, кандидат політ. наук, доцент та зав. кафедри журналістики, реклами та медіакомунікацій

Наскільки свобода слова у медіа важлива для журналістів та споживачів інформації?

Щодо важливості свободи слова у медіа, тут не можна переоцінити її роль. Це ж фундамент, на якому тримається вся система. Для журналістів це, по суті, їхній робочий інструмент. Без свободи слова вони не можуть повноцінно виконувати свою місію — інформувати суспільство, проводити розслідування, висловлювати критичну думку. Це дає їм можливість бути, так би мовити, «сторожовим псом» демократії, пильно стежити за діями влади та інших впливових інституцій. Це важливо не лише для самих журналістів. Для нас, як споживачів інформації, свобода слова — це право знати. Право отримувати різноманітну інформацію, мати доступ до різних точок зору. Це дозволяє нам формувати власну об’єктивну картину світу, приймати зважені рішення, брати участь у громадському житті. Уявіть собі суспільство, де медіа транслюють лише одну «правильну» точку зору. Це прямий шлях до маніпуляцій, до обмеження нашої свободи вибору. Тому, коли ми говоримо про свободу слова у медіа, ми говоримо про щось набагато більше, ніж просто професійні права журналістів. Ми говоримо про здоров’я демократії, про можливість кожного з нас бути поінформованим громадянином, про нашу здатність впливати на хід подій у суспільстві.


Аліна Григорівна Задорожня, кандидат політ.наук, доцент кафедри журналістики, реклами та медіакомунікацій
На вашу думку, чи має влада керувати тим, як медіа подають інформацію? 

Керівний орган для масмедіа має бути. Він має контролювати реєстрацію медіа, відкритість у плані власників, наприклад, фінансування реклами з боку держав, а ще, на мою думку, слідкувати за проявами монополії. В європейських країнах навіть планується створення бази даних медіа, але це якраз для захисту журналістів і їх джерел. 

Наскільки свобода слова у медіа важлива для журналістів та споживачів інформації? 

Якщо ми живемо в демократичній країні, то свобода слова — її невід’ємна складова, проте сьогодні не треба плутати цензуру із заборонами, які існують в період воєнного стану. Сьогодні в пріоритеті безпечність громадян, підтримка захисників, а завдання журналістів при цьому — фіксувати злочини росії, ділитися історіями з фронту, переселених осіб з метою консолідації населення, розповідати про труднощі, досягнення та життя тих, хто рятує нашу країну. Наразі ми спостерігаємо порушення свободи слова з боку росії по відношенню до українських журналістів, які знаходяться на окупованих територіях, через руйнування телевеж чи кібератаки на канали чи сайти.

Арсен Олександрович Подосян, викладач кафедри журналістики, реклами та медіакомунікацій

На вашу думку, чи має влада керувати тим, як медіа подають інформацію? 

У демократичному суспільстві влада не повинна керувати змістом медіа. Однак вона може встановлювати законодавчі рамки, щоб запобігати дезінформації, мові ворожнечі чи загрозам національній безпеці. Головне — зберегти баланс між свободою слова та суспільною відповідальністю.

Наскільки свобода слова у медіа важлива для журналістів та споживачів інформації? 

Свобода слова — це основа незалежної журналістики. Вона дозволяє журналістам висвітлювати події об’єктивно та без страху переслідування. Для споживачів інформації це гарантія доступу до різних точок зору та можливість формувати власну думку.

Олександра Шоміна,

пресслужба факультету

Поділитися:
Останні оновлення

Ілля Чопоров: «Шляху назад уже немає – український театр лише зростатиме»

Його ім’я добре знайоме тим, хто стежить за сучасним театром. Актор і композитор Ілля Чопоров підкорив українську сцену та здобув визнання далеко за її межами. Від культового мюзиклу «Кабаре» до нашумілої вистави «Зілля» – його акторську майстерність важко не помітити. Це розмова з артистом, який вже залишає помітний слід у розвитку театру.  Історія Іллі

Читати далі >

«Я знаю, як стояти за своє»: розмова з військовим Олександром

Музика б’є в груди так само різко, як війна вривається в життя — без попереджень, без пауз, без «чи готові ви?» На концерті «Дк Енергетик» серед людей, світла і голосів я знову бачу його. Це Сашко. Він стоїть так, ніби тримає баланс між двома світами: тим, де ми колись сиділи на старих лавках біофаку,

Читати далі >

Чому хобі вимирають? Гаджет у долонях замінив наше реальне життя

Ніби то звичайна ситуація, група підлітків зібралась у парку щоб разом провести гарно час. Але обличчя висвітлюють холодні світлодіоди смартфонів, сміх та живе спілкування замінює нескінченне прокручування стрічок у телефоні. Світ довкола існує лише через екрани — справжні хобі, прогулянки та живе спілкування стають рідкістю. Така проблема виникає не тільки у підлітків. Дорослі люди

Читати далі >

Високоточна іронія: зброя покоління, народженого з телефоном

Сьогодні, гортаючи стрічку Telegram чи Twitter (вибачте, X), ми бачимо дивну суміш: ось збір на мавіки, ось новини про прильоти, а одразу за ними – мем про «бавовну» в Енгельсі чи акулу в Хургаді. Для стороннього спостерігача зі Заходу це може виглядати як дикість. Для нас – спосіб не збожеволіти і водночас інструмент боротьби.

Читати далі >