Важко уявити сучасне суспільство без свободи слова. Ми поспілкувались з викладачами факультету журналістики, реклами та видавничої справи з приводу обмежень свободи слова. Їхні думки читайте далі.
Нагадуємо, до прочитання доступні також чотири попередні частини з цієї серії.
Василь Іванович Милосердний, старший викладач кафедри періодичної преси та медіаредагування
На вашу думку, чи має влада керувати тим, як медіа подають інформацію?
Згідно з законодавством України діяльність у сфері медіа ґрунтується на принципах свободи вираження поглядів і переконань, вільного поширення, обміну та отримання інформації. Влада жодним чином не має права втручатися в роботу суб’єктів медіа. І нині, під час війни, свобода слова не втрачає своєї цінності. Проте через воєнний стан для журналістів запроваджено деякі обмеження, що передбачено законом. Певним захистом медіа від впливу держави або від спроб нав’язати закони і правила, всупереч стандартам професії, слугує саморегуляція в журналістській спільноті.
Наскільки свобода слова в медіа важлива для журналістів та споживачів інформації?
Свобода слова — один із ключових елементів демократії. Вільні медіа правдиво та всебічно інформують суспільство про все, що відбувається в країні та світі. Вони формують громадську думку, національну самосвідомість, сприяють розвитку держави. «Наша свобода залежить від свободи преси. Якщо її обмежити, то це означатиме, що вона буде втрачена». Цей афоризм третього президента США Томаса Джефферсона буде завжди актуальним.
Тамара Євгенівна Мосійчук, доцент кафедри періодичної преси та медіаредагування
На вашу думку, чи має влада керувати тим, як медіа подають інформацію?
Українські громадяни, юридичні особи та інші суб’єкти згідно Конституції України мають гарантоване право на доступ до інформації про діяльність органів влади та місцевого самоврядування та на основі Закону України «Про доступ до публічної інформації».
Чи має влада керувати тим, як медіа подають інформацію? Яка влада, чи певні органи влади? Чи повністю нині держава контролює ЗМІ? Відповідь: ні. Чи контролює — так. Можливо, у питанні йдеться про цензуру? В умовах соціальної, соціально-політичної та соціально-економічної невизначеності в період воєнного стану проблема доступу до інформації завжди буде. Звернення журналістів до судових органів завжди актуальні. Рівень довіри, згідно дослідження КМІС, у лютому 2025 року до судових органів влади досить низький. Щодо рівня довіри до медіа, згідно з дослідженнями КМІС, високим був у 2022 році — 57% серед усіх опитаних. У 2023 році він впав до 29% і у 2024-му продовжив зниження. На січень 2025 року рівень довіри до медіа складає 27%.
Наскільки свобода слова важлива для журналістів та споживачів інформації?
Це питання можливо розглядати під різним кутом зору. Свободу слова можливо розглядати як концепцію «природного права людини на публічне висловлення своєї думки без протиправного обмеження цензурою чи можливістю відповідальності». В умовах воєнного стану є проблемою оперативна фіксація створених та поширених дезінформацій, напівправди, фейків, особливо зловживань у сфері Інтернет, які не просто швидко відслідкувати. Тому напівправда може щось іноді й прояснити, але здебільшого може насаджувати паніку, страх і агресію у певних групах населення. Чи готові споживачі інформації до такого подання інформації? Однозначно ні. Саме тому, саме зараз, посилаючись на знавців, і я зазначаю, що журналістові дуже важливо «знайти баланс між інтересами суспільства і шкодою, яка може бути заподіяна», особливо якщо це інформація стосується національної безпеки та доступу до неї у період воєнного стану. «Однією на всіх є тільки істина, а правда у кожного своя», — Конфуцій. Отже, інформація чи то про факт, чи предмет, процес, подію від журналіста повинна бути завжди виваженою, неупередженою, в межах певного контексту, і, зберігаючи професійну етику, ґрунтуючись на високому рівні професіоналізму, своєчасною для споживача.
Олександра Шоміна,
пресслужба факультету
