Випускники факультету — це яскраві приклади того, як знання перетворюються на реальні досягнення. Сьогодні ділимося історією Анастасії Полікарпової.
Чому при вступі до ВНЗ ви обрали саме журналістику?
Я обрала журналістику, тому що завжди цікавилася тим, що відбувається у світі. Спочатку я просто любила писати та бути в центрі уваги (що безпосередньо допомогло мені в роботі на телебаченні). А потім подобалося дізнаватися новини, аналізувати та дискутувати про це з моїм дідом, тому він теж зробив свій вклад в моє бажання доносити інформацію світові.
Хотілося бути в центрі подій, розповідати правду та допомагати людям розібратися в тому, що відбувається. Ну і звичайно, як і більшість, я не зовсім мала уявлення, що таке журналістика і вважала, що вона саме така, яку її показують у фільмах. Тому це теж зіграло свою роль при вступі.
Чи виправдалися ваші очікування щодо роботи?
Мої очікування частково виправдалися. Я отримала досвід у різних
медіа, дізналася про те, як працює медіа-індустрія зсередини. Однак, реалії журналістики іноді виявляються складнішими, ніж я очікувала — зокрема це стосується темпів роботи, редакційних завдань, постійного пошуку та методів пошуку нових тем, і звичайно присутній також людський фактор у журналістському комʼюніті.
Які знання з університету допомогли у роботі?
Університет надав мені теоретичну базу: від розуміння медіаетики до технік журналістських розслідувань. Також навички написання текстів і монтажу відео та базові навички роботи з комп’ютером та камерою. Усе інше здобувалося на практиці.
Де ви зараз працюєте?
Зараз я не працюю безпосередньо в журналістиці, але продовжую писати матеріали на фрілансі для деяких видань.
Чи змінювали робоче місце? Де сподобалось найбільше?
Так, я змінила кілька місць роботи, але не всі можу назвати. Я працювала на київському регіональному телебаченні «Апостроф ТВ», а також пробувала себе в «Суспільному». На «Суспільному» не склалося, але досвід був цікавим. Пишу на фрілансі, де я маю більше свободи у виборі тем і графіку.
Що вам не подобається у роботі журналіста?
Основна складність — це високий рівень стресу через постійні дедлайни та необхідність завжди бути в курсі подій та бути готовим поїхати працювати в будь-який момент. Від цього іноді починає їхати дах. Крім того, існує значний тиск з боку аудиторії та іноді редакцій щодо, висвітлення певних тем.
Що для вас журналістика?
Для мене журналістика — це спосіб допомагати людям, розповідаючи їм про важливі події та питання. Це спосіб висвітлювати істину, боротися з дезінформацією та допомагати людям формувати власні погляди на основі перевірених фактів.
Дар’я Барісова, пресслужба факультету
