Сьогодні пропонуємо вам ознайомитися з професійним шляхом ще однієї випускниці нашого факультету — Богданою Будулуца
Чому при вступі до ВНЗ ви обрали саме журналістику?
Правду кажучи, ще, напевно, в юнацтві я відкрила для себе таку професію, як журналістика. Мені дуже подобалося спостерігати за нашими українськими телеведучими і журналістами, а також за проєктами, які вони створюють. І, напевно, це дуже вплинуло на моє бачення цієї професії. Я не розглядала для себе спочатку новинний формат. Для мене він здавався дуже важким, таким, як тягарем нібито. Але зараз я працюю саме в цьому форматі. Чому обрала журналістику? Ще раз повторюся, тому що мені було цікаво, в першу чергу, зазирнути за екран, за монітор — подивитися, як це відбувається насправді. Як здійснюється робота журналіста від А до Я — від знаходження якоїсь теми до того, як видати цю тему вже в люди у вигляді сюжету, проєкту, тексту.
Чи виправдалися ваші очікування стосовно роботи після закінчення навчання?
Ну, я скажу так: коли я навчалася, то все ж таки до кінця не розуміла, про що ця професія, наскільки вона може бути цікавою і водночас наскільки вона може бути складною — навіть надто складною. Ми зараз живемо у важкий період. Для України це повномасштабна війна. І журналістика в цей час дуже змінилася. І так, як я почала працювати саме в цей період, звичайно, що очікування і реальність вона різна. Коли я вступала на журналістику, для мене це було щось таке цікаве. Можливо навіть творче. Насправді журналістика — це факти. Журналістика — це не завжди весело, це не завжди творчо. І не постійно про щось хороше, про щось класне. Інтерв’ю, зірки й так далі. Дійсно, хотілося б, щоб у нас в Україні було більше позитивних новин і на нашому медіа ми стараємося віднаходити ці позитивні новини та історії людей. Але зараз, на жаль, їхній відсоток набагато менший, ніж той, який ми публікуємо. Насправді хочу сказати, що навіть в такий важкий період, журналістика розвивається. І та журналістика, про яку нам розповідали ще на першому курсі, зараз інша, тому що з часом люди дорослішають. Світ видозмінюється, і медіапростір, звичайно ж, також.
Які знання з університету допомогли вам у роботі?
Хочу сказати, що наш університет дійсно готує класних спеціалістів, але в тому разі, якщо студент дійсно хоче, має бажання розвиватися та працювати у цій сфері. Знання, які мені допомагають у роботі – є точно. Відеозйомка та фотозйомка; повністю дисципліна «Журналістський фах», до якої входять вивчення стандартів, жанрів, а також журналістська етика. Тобто це ті знання, без яких журналіст не зможе працювати у сучасному світі.
Де ви зараз працюєте?
Я працюю на Суспільне Миколаїв телебачення. Кореспондентом працюю вже майже рік. Зараз ще беру участь у гранті від BBC. Грант по мінній безпеці в Україні.
Чи змінювали ви колись робоче місце, де сподобалось працювати більше?
Я офіційно працевлаштована тільки на Суспільне Миколаїв. Була і є. Але до того, як почати працювати в медіа, я проходила стажування ще в одному з миколаївських ЗМІ. Також на телебаченні я проходила стажування близько місяця. Але, коли постав вибір між міським телебаченням та, грубо кажучи, всеукраїнським, я обрала всеукраїнське. Там, де більше перспектив та розвитку.
Що вам не подобається у роботі журналіста?
Це дуже важке питання. Тому що журналістика — це, як я вже говорила, особливо в повномасштабне вторгнення, дуже важко. Ти не знаєш, що на тебе чекає завтра. Ти не знаєш, що на тебе чекає ввечері і навіть в обід, адже може статися те, чого взагалі не очікуєш. Що мені особливо не подобається в журналістиці, я не можу сказати. Це залежить від людини, від її характеру. Я достатньо спокійна за темпераментом людина, та шалений ритм мене виснажує. А журналістика — це шалений ритм. Напевно, це мені не подобається. Але я сама обрала для себе такий шлях, і тому зараз рухаюся цим шляхом.
Що для вас журналістика?
Журналістика для мене — це життя, в прямому та переносному сенсі. Коли обираєш для себе цю професію, то маєш розуміти, що ти журналіст і вранці, і вночі, і о другій ночі та у вихідні. Коли стаєш ним, то вже важко уявляєш для себе інший шлях, та інше життя, окрім журналістського.
Дар’я Барісова, пресслужба факультету
