Відкриваємо нову рубрику, присвячену випускникам факультету. У цих публікаціях ми розповідатимемо про їхній професійний шлях та здобутки. Перша історія — про Ксенію Кулашкіну.
Чому при вступі до ВНЗ ви обрали саме журналістику?
Одразу скажу, що не розглядала інших варіантів — для мене це був єдиний вибір, в якому я була стовідсотково впевнена. Тож в жодному разі не шкодую, та відчуваю гордість, що він належить мені.
Відповідаючи на питання — журналістика сама по собі достатньо розгалужена професія, де кожен має змогу спробувати на собі різні ролі, проявити себе та навіть залучити творчі здібності.
Чи виправдалися ваші очікування щодо роботи?
Я почала працювати ще під час навчання на 4 курсі, тож до завершення вже мала певний досвід роботи.
Не було особливих очікувань, просто розуміла чого прагну. У першу чергу для мене був важливий розвиток. Робота дала мені змогу на практиці детальніше зрозуміти всі тонкощі журналістики. Чи можу я сказати, що задоволена? Однозначно так. За рік я дуже зросла професійно, тож маю чим пишатися.
Які знання з університету допомогли у роботі?
Складне питання, бо в університеті дають багато чого потрошки, але комплексно; а в роботі ти більш поглиблено все практикуєш. Проте, мабуть, варто сказати, що найбільш корисними є базові поняття, які стосуються доброчесності журналістів. А також можливість обрання власних тем, що сприяло розвитку навички пошуку інформації цікавої не тільки для себе, а й для потенційної аудиторії.
Де ви зараз працюєте?
На одеському телеканалі «Перший міський» кореспонденткою.
Чи змінювали робоче місце?
Фактично до телеканалу я не мала особливого досвіду роботи. Працювала портретним та репортажним фотографом, іноді брала замовлення на журналістські матеріали, ще трохи попрацювала копірайтером в одного з відомих одеських фотографів.
Проте це все також досвід. Та порівнюючи, все одно поточна робота найкраща. Ну й десь на рівних з нею фотографія.
Що вам не подобається у роботі журналіста?
Є речі, про які не говорять (сміюсь). Насправді думаю в кожного журналіста є свої думки з того чи іншого моменту в роботі. Для мене найменш улюбленими є опитування — просто не мій формат, відчуваю себе виснаженою після них.
Та скажу так: якщо ти хочеш бути журналістом, варто вміти йти вперед всупереч труднощам. Тож коли треба — береш і робиш «через не можу, через ще трохи».
Що для вас журналістика?
Журналістика для мене… це більше, ніж робота — вона вже як стиль життя. Постійна жага вивчати нове, спілкуватися з різними людьми, дізнаватися про все першою.
Ну й насамкінець, можливість бути корисною суспільству, можливість розкривати історії людей, розповідати про реальність без прикрас.
Дар’я Барісова, пресслужба факультету
