Штучний інтелект у навчанні: користь чи шкода?

«Штучний інтелект стрімко проникає в наше життя, змінюючи способи роботи, навчання та спілкування. Для одних він — інноваційний інструмент, що спрощує повсякденні завдання, а для інших — загроза, яка може спричинити втрату робочих місць чи навіть втручатися в особисте життя», такий текст запропонував Chat GPT для опису цієї теми. Тож виникає питання: на що ще здатен штучний інтелект, якщо його тексти вже важко відрізнити від тих, що створені людиною?

Зокрема, чи може використання нейромереж бути шкідливим для освіти? Чи, можливо, їхній вплив не такий негативний, як про нього часто говорять? Ми дізналися, що думають з цього приводу наші студенти.

Ксенія Губанова, студентка 4 курсу

Тут важливо зберігати баланс, тому що при належному використанні ШІ може допомогти та полегшити деякі процеси навчання. До прикладу, з ним можна перевіряти свої тексти на помилки, отримувати ідеї для матеріалів, покращувати словниковий запас та збагачувати свої тексти. ШІ може допомагати з пошуком джерел інформації для доповідей, але треба бути обережними і перевіряти, чи реальні вони. Також подібні сервіси допомагають краще засвоїти матеріал, адже студенти можуть навчатися у своєму темпі, а віртуальний помічник пояснювати потрібну інформацію безліч разів у різних форматах. Проте не варто переходити межу і використовувати ШІ для повного створення свого контенту. Також я би не радила створювати відео та фото за допомогою подібних сервісів. Адже постає питання порушення авторських прав (ШІ навчається на існуючих роботах), низька якість фото і потенційне введення в оману інших. І, як я вже зазначала, за ШІ все одно треба перевіряти інформацію: тому іноді швидше самому зробити завдання, аніж перевіряти кожне слово/джерело.

Кирило Циба, студент 3 курсу

Не бачу проблем у використанні ШІ для незначних завдань, на приклад, пошук теми для матеріалу або вдосконалення граматики. Втім, якщо надмірно покладатися на нього — доручати пошук джерел, написання матеріалу і так далі — то це шлях в нікуди. Як то кажуть, все є ліки й все є отрута — різниця лише у дозуванні.

Анна Киселівська, студентка 3 курсу

Моя думка така: це все залежить від того, як і для чого студенти використовують ШІ. Наприклад, якщо студент повністю списує з ШІ під час роботи над курсовою, — то звісно, це погано і не академічно. Проте й можливо використовувати його з розумом. Наприклад, для пошуку додаткової інформації, або коли ну зовсім тяжко щось придумати, то для натхнення можна взяти інформацію звідти — але не повністю все. Тож якщо використовувати ШІ з розумом — то нічого поганого я в цьому не бачу.

Дарʼя Барісова, студентка 2 курсу

Я вважаю, що ШІ — це і плюс, і мінус. Він може бути корисним як генератор ідей, але багато людей зловживають ним і просто не виконують роботу самостійно. Проте, на мою думку, найстрашніше не те, що люди користуються ШІ, а те, що ми вже не можемо розрізнити: де текст та робота написані людиною, а де — штучним інтелектом.

Лілія Попазова, студентка 2 курсу

Я вважаю, що використання ШІ дуже полегшує навчання студентам і безумовно є корисним, але тільки у випадку, якщо користуватися ним в міру. Частіше буває так, що людина, зрозумівши як легко можна виконувати завдання та не напрягатися, буквально перестає робити щось сама. Тоді навіщо навчатися, якщо все замість тебе в житті буде робити ШІ? Можна звертатися до нього за допомогою, пошуком інформації чи роз’ясненням незрозумілого, але пам’ятати, що відповіді не завжди можуть бути точними. ШІ — це дійсно потужний інструмент, який може значно покращити навчальний процес, але важливо використовувати його свідомо: як помічника, а не як заміну самостійного мислення.

Сабіна Гасанова, 3 курс

Матеріал в межах практики у лабораторії пресслужби факультету

Поділитися:
Останні оновлення

Ілля Чопоров: «Шляху назад уже немає – український театр лише зростатиме»

Його ім’я добре знайоме тим, хто стежить за сучасним театром. Актор і композитор Ілля Чопоров підкорив українську сцену та здобув визнання далеко за її межами. Від культового мюзиклу «Кабаре» до нашумілої вистави «Зілля» – його акторську майстерність важко не помітити. Це розмова з артистом, який вже залишає помітний слід у розвитку театру.  Історія Іллі

Читати далі >

«Я знаю, як стояти за своє»: розмова з військовим Олександром

Музика б’є в груди так само різко, як війна вривається в життя — без попереджень, без пауз, без «чи готові ви?» На концерті «Дк Енергетик» серед людей, світла і голосів я знову бачу його. Це Сашко. Він стоїть так, ніби тримає баланс між двома світами: тим, де ми колись сиділи на старих лавках біофаку,

Читати далі >

Чому хобі вимирають? Гаджет у долонях замінив наше реальне життя

Ніби то звичайна ситуація, група підлітків зібралась у парку щоб разом провести гарно час. Але обличчя висвітлюють холодні світлодіоди смартфонів, сміх та живе спілкування замінює нескінченне прокручування стрічок у телефоні. Світ довкола існує лише через екрани — справжні хобі, прогулянки та живе спілкування стають рідкістю. Така проблема виникає не тільки у підлітків. Дорослі люди

Читати далі >

Високоточна іронія: зброя покоління, народженого з телефоном

Сьогодні, гортаючи стрічку Telegram чи Twitter (вибачте, X), ми бачимо дивну суміш: ось збір на мавіки, ось новини про прильоти, а одразу за ними – мем про «бавовну» в Енгельсі чи акулу в Хургаді. Для стороннього спостерігача зі Заходу це може виглядати як дикість. Для нас – спосіб не збожеволіти і водночас інструмент боротьби.

Читати далі >