Випускники ФЖРВС 2025: Анастасія Медведенко

Про себе та ФЖРВС:

Насправді, журналістика — дуже неочікуваний вибір для мені та всіх моїх знайомих. Все життя я займалася (та й досі займаюся) музикою. Я мала переїжджати до Київа та вступати саме у музикальну академію. Але так сталося, що я злякалася цього. Я боялася, що музика стане для мене рутиною і зможе надоїсти, а я не хотіла цього. Тому, відкривши списки університетів, я побачила ОНУ імені І.І. Мечникова. Я обирала між юриспруденцією та журналістикою. Зваживши всі за та проти, я опинилася саме тут. За всі 4 роки навчання, я поспілкувалася із різними, цікавими людьми, дізналася багато цікавої та корисної інформації.

Особливим досягненням для мене було провести інтервʼю із французьким актором, співаком та танцором Petitom. 

Реалізовані проєкти:

Зараз я працюю відеографом для салону краси. Мені дуже подобається процес зйомки, підбір кадрів та атмосфера в цей час. Це має свою магію та заворожує на деякий час, що ти покидаєш реальність та бачиш лише кадр.

Студентські роки:

Напевно це буде моя дружба із подругою, яку я тут завела. Ми познайомилися доволі спонтанно на першому курсі та й досі спілкуємося (сподіваюся, що на цьому наша історія не закінчиться). Наші лекції, коли ми сиділи вдвох, реалізовані презентації. Із початком повномасштабної війни, наше спілкування не зменшилося. Ми підтримуємо звʼязок і наразі. Допомагаємо одна одній із матеріалами, читаємо, дивимось, що можна змінити, перевіряємо питання для інтервʼю, пропонуємо щось нове. Зараз ми живемо в різних країнах, але в нас вже є своя невеличка традиція. Ми вже другий рік зустрічаємося в Парижі та йдемо на мюзикл «Molière le spectacle musical». Саме завдяки цьому мюзиклу я познайомилася із актором, про якого згадувала вище.

Дар’я Барісова, пресслужба факультету

Поділитися:
Останні оновлення

Ілля Чопоров: «Шляху назад уже немає – український театр лише зростатиме»

Його ім’я добре знайоме тим, хто стежить за сучасним театром. Актор і композитор Ілля Чопоров підкорив українську сцену та здобув визнання далеко за її межами. Від культового мюзиклу «Кабаре» до нашумілої вистави «Зілля» – його акторську майстерність важко не помітити. Це розмова з артистом, який вже залишає помітний слід у розвитку театру.  Історія Іллі

Читати далі >

«Я знаю, як стояти за своє»: розмова з військовим Олександром

Музика б’є в груди так само різко, як війна вривається в життя — без попереджень, без пауз, без «чи готові ви?» На концерті «Дк Енергетик» серед людей, світла і голосів я знову бачу його. Це Сашко. Він стоїть так, ніби тримає баланс між двома світами: тим, де ми колись сиділи на старих лавках біофаку,

Читати далі >

Чому хобі вимирають? Гаджет у долонях замінив наше реальне життя

Ніби то звичайна ситуація, група підлітків зібралась у парку щоб разом провести гарно час. Але обличчя висвітлюють холодні світлодіоди смартфонів, сміх та живе спілкування замінює нескінченне прокручування стрічок у телефоні. Світ довкола існує лише через екрани — справжні хобі, прогулянки та живе спілкування стають рідкістю. Така проблема виникає не тільки у підлітків. Дорослі люди

Читати далі >

Високоточна іронія: зброя покоління, народженого з телефоном

Сьогодні, гортаючи стрічку Telegram чи Twitter (вибачте, X), ми бачимо дивну суміш: ось збір на мавіки, ось новини про прильоти, а одразу за ними – мем про «бавовну» в Енгельсі чи акулу в Хургаді. Для стороннього спостерігача зі Заходу це може виглядати як дикість. Для нас – спосіб не збожеволіти і водночас інструмент боротьби.

Читати далі >