Випускники ФЖРВС 2025: Діана Чернявська

Про себе та ФЖРВС:

Вступала я цікаво. Коли збиралась їхати в інший університет подавати документи, мені подзвонили з нашого факультету та запитали, чи я вже обрала куди вступатиму. Після невеликої розмови я зрозуміла, що скоріше за все це доля, тож зробила вибір на користь ФЖРВС ОНУ ім. І.І. Мечникова. Поки жодного разу не пожалкувала, бо навчання тут дало мені поштовх до власної творчості, я познайомилася з чудовими людьми та банально виросла як особистість.

Досвід у сфері журнаістики та комунікацій:

Я мала нагоду деякий час працювати у пресслужбі координаційного гуманітарного штабу Одеської ОВА. Але все ж таки мій основний напрям — власна творчість. 

Реалізовані проєкти: 

Я почала продавати авторську продукцію, як художниця, в роботі з чим звичайно використовую усі навички, що здобула на факультеті.

Студентські роки:

Найцінніше для мене зі всього навчання — звісно ж спогади. Студентське життя — найцікавіший момент молодості. При цьому я чудово  памʼятаю як багато тем, піднятих на навчанні, змушували мене по-новому дивитися на світ.

Напевно складно винести щось конкретніше за це, адже усе моє студентське життя — чудова історія, фінал якої вже от-от через декілька абзаців. Якою буде наступна історія, покаже час. Проте свої спогади з навчання в університеті я памʼятатиму ще довго.

Дар’я Барісова, пресслужба факультету

Поділитися:
Останні оновлення

Ілля Чопоров: «Шляху назад уже немає – український театр лише зростатиме»

Його ім’я добре знайоме тим, хто стежить за сучасним театром. Актор і композитор Ілля Чопоров підкорив українську сцену та здобув визнання далеко за її межами. Від культового мюзиклу «Кабаре» до нашумілої вистави «Зілля» – його акторську майстерність важко не помітити. Це розмова з артистом, який вже залишає помітний слід у розвитку театру.  Історія Іллі

Читати далі >

«Я знаю, як стояти за своє»: розмова з військовим Олександром

Музика б’є в груди так само різко, як війна вривається в життя — без попереджень, без пауз, без «чи готові ви?» На концерті «Дк Енергетик» серед людей, світла і голосів я знову бачу його. Це Сашко. Він стоїть так, ніби тримає баланс між двома світами: тим, де ми колись сиділи на старих лавках біофаку,

Читати далі >

Чому хобі вимирають? Гаджет у долонях замінив наше реальне життя

Ніби то звичайна ситуація, група підлітків зібралась у парку щоб разом провести гарно час. Але обличчя висвітлюють холодні світлодіоди смартфонів, сміх та живе спілкування замінює нескінченне прокручування стрічок у телефоні. Світ довкола існує лише через екрани — справжні хобі, прогулянки та живе спілкування стають рідкістю. Така проблема виникає не тільки у підлітків. Дорослі люди

Читати далі >

Високоточна іронія: зброя покоління, народженого з телефоном

Сьогодні, гортаючи стрічку Telegram чи Twitter (вибачте, X), ми бачимо дивну суміш: ось збір на мавіки, ось новини про прильоти, а одразу за ними – мем про «бавовну» в Енгельсі чи акулу в Хургаді. Для стороннього спостерігача зі Заходу це може виглядати як дикість. Для нас – спосіб не збожеволіти і водночас інструмент боротьби.

Читати далі >