Випускники ФЖРВС 2025: Ніколь Бошнякова

Про себе та ФЖРВС:

З дитинства я доволі творча та багатогранна в інтересах особистість. Мені подобалось, мабуть, усе творче й креативне: одним днем я займалася випалюванням паяльником деревʼяних картин, іншим – танцювала та малювала. Завжди розуміла, що світ настільки великий і цікавий, що я не хочу обмежувати себе однією рутинною справою на все життя. 

Коли я обирала куди вступити я шукала такий факультет, де я буду змінюватися, як особистість, розкриватися і посилювати свої особисті якості. Я мріяла бути обізнаною людиною в багатьох аспектах.

Відтоді, коли мені порекомендували журналістику я зрозуміла, що там я зможу здобути такі цінні навички. А також, навчитися гарно говорити, знімати, писати, і звісно постійно дізнаватися щось нове, бути всюди і розширювати свій кругозір.

Досвід у сфері журналістики та комунікацій:

Досвіду саме в роботі з медіа, я ще не маю, проте займаюся SMM, де майже всі навички з журналістики мені дуже допомагають працювати з людьми, мислити широко та критично. Також ці навички використовую більше, як здобуті особисті інструменти, які допомагають мені йти до поставленої цілі. Наприклад, інтервʼювати експертів в цікавій мені галузі аби розуміти їх шлях та досвід, і виходячи з цього, я обізнана в тій сфері, в яких хочу реалізуватися. 

Реалізовані проєкти:

Зараз я працюю над створенням власного продукту/проєкту. Він не пов’язаний безпосередньо з роботою ЗМІ, але тісно пов’язаний з людською взаємодією. Я розумію, що журналістська діяльність — це набагато ширше поняття, ніж просто робота в ЗМІ. Журналістика — це також про вміння досліджувати, слухати, ставити правильні запитання, розповідати історії та формувати суспільний діалог. Саме тому ці навички можна (і варто) застосовувати в найрізноманітніших сферах. У моєму випадку — в проєкті, де важливо розуміти людей, будувати з ними контакт і створювати змістовну взаємодію.

Студентські роки:

Найбільше, якщо чесно, мені запамʼятався перший курс, бо це були не описово яскраві часи і головне в форматі живого спілкування (офлайн) . Ти розумієш, що тебе чекає попереду — навчання та час коли ти можеш здобувати знання, пробувати, помилятися, пізнавати себе та вибудовувати свої цілі, ще на такому легкому дитячому максималізмі. Все чекаєш, що там буде далі, чому навчимося, яка буде практика. Цікаво було пізнавати своїх одногрупників як особистостей та ловити себе на думці, що ти тепер розумієш як це, сидіти в великій аудиторії і слухати лекції. 

Звісно, ще запамʼяталися всі активності в університеті, хотілося щоб їх було набагато більше. Дуже запамʼятався Mechnikov start fest та Міс ОНУ. Здавалася в ті часи ми згуртовувалися і дійсно цінували проведений час живого спілкування, а не в соц мережах, це важливо. Також я звісно буду памʼятати, як ми з колегами готували великі практичні завдання у групі в ночі, за добу до здачі в паніці. Я б сказала, що такі ситуації теж на користь, бо тренували стійкість та спроможність справлятися у кризових/стресових ситуаціях.

Дар’я Барісова, пресслужба факультету

Поділитися:
Останні оновлення

Ілля Чопоров: «Шляху назад уже немає – український театр лише зростатиме»

Його ім’я добре знайоме тим, хто стежить за сучасним театром. Актор і композитор Ілля Чопоров підкорив українську сцену та здобув визнання далеко за її межами. Від культового мюзиклу «Кабаре» до нашумілої вистави «Зілля» – його акторську майстерність важко не помітити. Це розмова з артистом, який вже залишає помітний слід у розвитку театру.  Історія Іллі

Читати далі >

«Я знаю, як стояти за своє»: розмова з військовим Олександром

Музика б’є в груди так само різко, як війна вривається в життя — без попереджень, без пауз, без «чи готові ви?» На концерті «Дк Енергетик» серед людей, світла і голосів я знову бачу його. Це Сашко. Він стоїть так, ніби тримає баланс між двома світами: тим, де ми колись сиділи на старих лавках біофаку,

Читати далі >

Чому хобі вимирають? Гаджет у долонях замінив наше реальне життя

Ніби то звичайна ситуація, група підлітків зібралась у парку щоб разом провести гарно час. Але обличчя висвітлюють холодні світлодіоди смартфонів, сміх та живе спілкування замінює нескінченне прокручування стрічок у телефоні. Світ довкола існує лише через екрани — справжні хобі, прогулянки та живе спілкування стають рідкістю. Така проблема виникає не тільки у підлітків. Дорослі люди

Читати далі >

Високоточна іронія: зброя покоління, народженого з телефоном

Сьогодні, гортаючи стрічку Telegram чи Twitter (вибачте, X), ми бачимо дивну суміш: ось збір на мавіки, ось новини про прильоти, а одразу за ними – мем про «бавовну» в Енгельсі чи акулу в Хургаді. Для стороннього спостерігача зі Заходу це може виглядати як дикість. Для нас – спосіб не збожеволіти і водночас інструмент боротьби.

Читати далі >