У медійному світі розслідувальна журналістика займає провідну позицію у викритті корупційних схем, зловживань владою та соціальних проблем. Це один із найскладніших жанрів журналістики, оскільки вимагає докладного збору та опрацювання інформації, неодноразової перевірки фактів, що з’єднується в уміння працювати з великою кількістю даних. Тому нині журналісти-розслідувачі все частіше використовують онлайн-інструменти, які допомагають шукати, обробляти та верифікувати дані.
Ми поспілкувалися із Василем Івановичем Милосердним, старшим викладачем кафедри періодичної преси та медіаредагування, який розповів про особливості розслідувальної журналістики, а також про сучасні цифрові ресурси для роботи в медіа цього напрямку.
Про особливості розслідувальної журналістики
Журналістське розслідування займає особливе місце у системі журналістських жанрів. Його мета — виявити потаємні пружини гострих суспільних (економічних, політичних, соціальних, моральних, екологічних) проблем, справжні причини існування яких старанно приховуються від широкої громадськості владними, політичними та іншими впливовими колами.
Найкращі твори розслідувальної журналістики — результат ретельно продуманої методології, ґрунтовної роботи з першоджерелами, копіткої перевірки гіпотез і фактів.
Про практичні навичками та теоретичні знання, якими має володіти журналіст-розслідувач
У кожній професії є найвищі досягнення, які підвладні лише справжнім професіоналам. Журналістське розслідування для працівника масмедіа і є тією творчою вершиною, яка може підкоритися лише майстрові. Відомий американський журналіст і дослідник преси Джон Уллмен характеризує цей складний і захопливий жанр як «зоряну журналістику». Хто оволодів ним — склав найважчий іспит на звання публіциста-аналітика.
Журналістам-розслідувачам нерідко доводиться працювати в екстремальних умовах. Тому успіх значною мірою залежить від індивідуальних якостей журналіста — його професіоналізму, вміння докопатися до суті проблеми, здатності орієнтуватися в складних ситуаціях, наполегливості, витримки, досконалого знання законів і, звичайно ж, вміння писати.
Рекомендації щодо інструментів та платформ для збору та аналізу даних у розслідувальній журналістиці
Журналісти-розслідувачі широко використовують відкриті джерела документальної інформації в Інтернеті, наприклад, Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Prozorro, ЄДР декларації. Доступ до державних даних про громадян та бізнес надають онлайн-сервіси Опендатабот (https://opendatabot.ua/) та YouControl (https://youcontrol.com.ua/).
Серед популярних інструментів для проведення журналістських розслідувань — Pinpoint і Flourish. Зокрема, перший допомагає журналістам досліджувати й аналізувати великі колекції документів. За допомогою Pinpoint можна завантажувати сотні тисяч документів, зображень, електронних листів, рукописних нотаток та аудіофайлів, а також шукати в них певні слова, фрази, місцезнаходження, організації та людей. А Flourish — програма для простих і красивих візуалізацій, які можна робити навіть з мінімальними знаннями про дизайн і роботу з даними.
Існує також чимало корисних інструментів, які допомагають знайти та верифікувати інформацію, встановити персональні дані чи місце події: WebMii, Google Maps, Google Search by Image, Ban.jo34, Geofeedia35, InformaCam37, PeopleBrowsr38, SearchSystems.net39, Snopes.com40.
Журналісти-розслідувачі використовують і чат-боти на базі штучного інтелекту. Інструменти ШІ допомагають на початковому етапі підвищити ефективність роботи з даними, підготувати інформаційну довідку на задану тему, опанувати програмування, заощадити кошти чи оформити інформаційний запит. Вирішуючи технічні питання, штучний інтелект дає змогу більше часу присвячувати власне журналістиці. Однак, на думку експертів, роботизований інтелект не замінить журналістику й слід ретельно перевіряти результати його роботи.
Про роль медійників розслідувальної журналістики в сучасному світі
Журналісти-розслідувачі своїми публікаціями впливають на суспільну думку, на державну політику, поведінку чиновників, сприяють позитивним змінам у суспільстві загалом.
Під час широкомасштабної війни зростає значення журналістських розслідувань. Журналісти сприяють розкриттю воєнних злочинів і притягненню до відповідальності воєнних злочинців. Прикладом є розслідування міжнародної команди Bellingcat про причетних до катастрофи малайзійського «Боїнга-777» у 2014 році на Донеччині.
Наталія Сатанівська, пресслужба факультету